Отруєння свинцем: симптоми, наслідки для здоров’я та профілактика
З 22 до 28 жовтня триває Міжнародний тиждень профілактики отруєння свинцем. Свинець – токсичний метал, широке застосування якого призвело до значного забруднення довкілля й виникнення проблем зі здоров’ям людей у багатьох країнах.
ВООЗ включила свинець до списку 10 хімічних речовин, найбільш небезпечних для дітей та жінок репродуктивного віку. За даними цієї організації, потрапивши в організм, цей метал має властивість накопичуватися в організмі та чинити токсичний вплив на мозок, нервову систему, систему крові, шлунково-кишкову та серцево-судинну системи, нирки.
Для нашої держави основними джерелами забруднення довкілля свинцем є: його переробка, виплавлення, використання у промисловому виробництві, переробка вторинної сировини, а також застосування свинцю у складі широкого асортименту продукції. Левову частку свинцю, що використовується в усьому світі, посідає виробництво свинцево-кислотних акумуляторних батарей для механічних транспортних засобів. Однак свинець також застосовується і в багатьох інших виробах, наприклад, у пігментах, фарбах, вітражах, боєприпасах, ювелірних виробах, при фарбування іграшок, тканин тощо.
Отруєння свинцем (сатурнізм) - один з найпоширеніших типів інтоксикації важкими металами. Доза свинцю, отримана організмом, вимірюється шляхом визначення концентрації свинцю в крові.
Розрізняють гостру (при короткочасному надходженні клінічно-значущих концентрацій сполук свинцю до організму людини) та хронічну (при тривалому процесі надходження сполук свинцю) форми інтоксикацій (отруєнь) зазначеними вище сполуками.
Варто зазначити, що в нашій країні серед населення найбільш актуальною формою інтоксикації сполуками свинцю залишається хронічна. Серед дитячого населення зростає ризик розвинення хронічної інтоксикації свинцем через використання дитячих іграшок, одягу, текстилю, виготовлених з неякісних матеріалів. На жаль, під час гонитви за дешевизною, поза увагою батьків чи інших близьких осіб залишаються критичні вимоги до якості товарів, які будуть пропонуватися дитині.
Сатурнізм у дорослого населення, як правило, пов'язаний з виробничою діяльністю. Професійне хронічне отруєння дорослих осіб найчастіше виникає при виготовленні акумуляторів і батарей, на виробництві віконних профілів із ПВХ з використанням стабілізаторів, які містять свинець, деяких фарб та барвників, деяких косметичних засобів.
Шляхи потрапляння свинцю до організму людини:
- через дихальні шляхи;
- шлунково-кишковий тракт;
- шкірні покриви.
Через дихальні шляхи свинець надходить до організму у вигляді пилу, аерозолю, пари. Потрапляння токсичних сполук до легень є дуже небезпечним, оскільки через легені отрута стрімко надходить безпосередньо у кров. Істотну роль відіграє тривалість дії отрути. Що вона триваліша, то вищий її токсичний ефект.
Шлунково-кишковий шлях надходження свинцю, коли всмоктування токсичних сполук відбувається у ротовій порожнині, далі – у шлунку та тонкому кишечнику.
Цей шлях надходження притаманний при нехтуванні правилами особистої гігієни (у виробничих умовах) та побутовим інтоксикаціям, особливо серед дитячого населення.
Внаслідок властивої дітям допитливості, через руки, слину ротової порожнини, свинець потрапляє до травного тракту. Окрім того, у групі ризику щодо виникнення сатурнізму діти, які страждають на психологічний розлад під назвою пікацизм (постійний потяг споживати неїстівні речі) та можуть відколупати і з'їсти свинцевовмісну фарбу зі стін, одвірків та меблів.
Також сполуки свинцю мають властивість проникати через шкірні покриви, навіть непошкоджені. Це може відбуватися при використанні неякісного одягу (особливо натільної білизни, яка контактує безпосередньо зі шкірою), постільної білизни тощо.
Симптоми отруєння свинцем
Спочатку отруєння свинцем може бути важко виявити навіть у людей, які здаються здоровими. Ознаки та симптоми зазвичай не виявляються доти, поки не накопичиться небезпечна доза свинцю. І для кожної людини «поріг чутливості» різний!
Симптоми отруєння свинцем у дітей:
• відставання у розвитку;
• проблеми у навчанні;
• роздратованість;
• втрата апетиту;
• втрата ваги;
• млявість і втома;
• біль у животі;
• блювота;
• закреп;
• втрата слуху;
• судоми.
Симптоми отруєння свинцем у дорослих
Легке отруєння може бути безсимптомним, або викликає: відчуття втоми, біль у м'язах, безсоння, нервове збудження, втрату апетиту, порушення короткотривалої пам'яті та труднощі з концентрацією уваги.
Тяжке отруєння: біль у животі, закреп, відсутність апетиту, біль в м'язах та суглобах, порушення концентрації та короткотривалої пам'яті, симптоми периферичної нейропатії (ослаблення розгиначів), анемія, базофільна зернистість еритроцитів, ознаки пошкодження нирок, голубувате забарвлення ясен біля зубних країв ("свинцеві ясна").
Наслідки для здоров'я
ВООЗ нагадує, що "безпечної" концентрації свинцю в крові не існує. За даними цієї організації, зі впливом свинцю можуть бути пов'язані 30% випадків ідіопатичної розумової відсталості, 4,6% серцево-судинних захворювань та 3% хронічних захворювань нирок.
Сполуки свинцю, потрапляючи до організму, накопичуються у багатьох органах. Значна частина сполук свинцю відкладається в кістковій тканині (це явище пов’язане з його властивістю заміщувати солі кальцію в кістковій тканині). Також ці хімічні сполуки мають тенденцію до накопичення у м’язовій тканині, печінці, нирках. Менш виражене накопичення сполук у селезінці, головному мозку, серцевому м’язі та лімфатичних вузлах.
Процес виведення сполук свинцю з організму відбувається повільно і здійснюється через нирки, кишечник і незначною мірою – через потові, слинні, молочні залози.
Вплив свинцю має серйозні наслідки для здоров'я дітей. Високі концентрації свинцю призводять до тяжких ушкоджень головного мозку й центральної нервової системи, що може супроводжуватися комою, судомами і навіть закінчуватися летально. У дітей, які перенесли важке отруєння свинцем, можуть спостерігатися незворотні затримки розумового розвитку та розлади поведінки. У нижчих концентраціях, які не викликають будь-яких очевидних симптомів, свинець призводить до ураження низки систем організму. Зокрема, свинець може впливати на розвиток мозку дітей та призводити до зниження коефіцієнта розумового розвитку (IQ), поведінкових змін, наприклад, порушення уваги та вираженої антисоціальної поведінки, а також зниження успішності.
Вплив свинцю також викликає анемію, гіпертензію, ниркову недостатність, імунний токсикоз та токсичне ураження репродуктивних органів. Неврологічні та поведінкові наслідки впливу свинцю вважаються незворотними.
ВООЗ закликає всі країни заборонити використання свинцевих фарб, виявити та ліквідувати всі джерела впливу цієї речовини, інформувати громадськість про небезпеку неправильного використання виробів, що містять свинець. "Ми досягли значного прогресу. За останні 10 років у світі спостерігається значне скорочення використання свинцю у фарбах: понад 84 країни ухвалили нормативні акти щодо обмеження виробництва, імпорту та продажу свинцевих фарб. У нас також є глобальна заборона на етильований бензин. Але ще багато роботи", – заявляла представниця Всесвітньої організації охорони здоров’я Леслі Оніон.
Профілактика отруєння свинцем
• Купувати товари, особливо ті, що призначені для дітей (у т.ч. іграшки, одяг, постільна білизна, товари для вигодовування тощо), лише у санкціонованих суб'єктів господарської діяльності, та за наявності гігієнічних сертифікатів, що підтверджують якість та безпечність цієї продукції.
•Остерігатися дешевих яскравих іграшок, особливо сумнівного походження. При огляді речей повинно насторожити нестійкість фарбування, сторонні "хімічні" запахи, занадто яскраві кольори. Якщо запідозрили у дитини отруєння токсинами – обов’язково зверніться до лікаря, візьміть з собою потенційну причину отруєння (іграшки, одяг) з метою з'ясування того, безпечна вона чи ні.
• Дотримуватись правил особистої гігієни (зокрема й у виробничих умовах: відмовитись від споживання їжі у виробничих приміщеннях, цехах, а після завершення роботи прийняти гігієнічний душ та замінити робочий одяг на чистий).
• Купувати продукти харчування тільки у надійних постачальників (продавців), які здійснюють контроль за якістю своєї продукції на вміст важких металів (зокрема, свинцю). Особливо це стосується листових овочів, грибів, чаю.
• Дотримуватись правил особистої гігієни при роботі зі сполуками свинцю (після завершення виробничого процесу полоскати ротову порожнину, ретельно мити руки, вживати їжу та напої у спеціально відведених для цього місцях).
• Раціонально харчуватися.
• Відмовитися від збирання фруктів, овочів, лікувальних трав, грибів біля автомагістралей, автозаправок, на територіях підприємств.
• Відмовитися від перебування, особливо гуляючи з дітьми, біля автодоріг з високою щільністю руху. Намагатися надавати перевагу парковим зонам та рекреаціям.
• Не відкривати вікна з метою провітрювання приміщень, якщо вони виходять на автодороги зі значною щільністю руху у години пік.
• При роботі з свинцево вмісними виробами (деякі фарби, пігменти, свинцеві акумулятори тощо), обов'язково використовувати засоби індивідуального захисту.
• При здійсненні ремонтних та оздоблювальних робіт приміщень, будівель, інвентарю тощо використовувати матеріали та засоби, безпечність яких підтверджена гігієнічними сертифікатами.
Тактика лікування отруєння свинцем буде залежати від його рівня в сироватці крові, а також від проявів захворювання у кожному окремому випадку. Основний крок – усунення джерела свинцю. Лікування здійснюється кваліфікованим медичним персоналом, згідно з визначеними лікувальними тактиками (зокрема, симптоматична терапія, застосування антидотів тощо). У випадку високого рівня свинцю в організмі необхідна госпіталізація в стаціонар.