Посилення ролі Держави в протидії епідемії ВІЛ/СНІД
У 2020 році 268 342 людини, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, та 34 148 людей, які живуть з ВІЛ, змогли скористатися послугами профілактики та догляду й підтримки, що були закуплені Центром громадського здоров’я за кошти державного бюджету.
Важко переоцінити значущість того факту, що Держава взяла на себе відповідальність за забезпечення сталості послуг, які мають доказову ефективність у сфері протидії ВІЛ.
За останні п’ятнадцять років відповіді на епідемію сформувалася національна мережа ВІЛ-сервісних неурядових організацій, які в співпраці з закладами охорони здоров’я на високому професійному рівні надають профілактичні послуги ключовим групам населення та послуги догляду й підтримки людям, які живуть з ВІЛ. Проте переважна більшість заходів, пов’язаних із послугами у сфері ВІЛ впроваджувалася та розвивалася за кошти міжнародних донорів, зокрема Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Держава певною мірою сприяла розвитку цих програм, зокрема забезпечувала формування нормативно-правових засад їх реалізації. Однак обсяг коштів, які виділялися на цей напрямок був незначним, а фінансування — носило несистемний характер.
У період з 2017 до 2019 року Центр громадського здоров’я за підтримки міжнародних та національних партнерів розпочав впровадження переходу на державне фінансування послуг, пов’язаних з ВІЛ (далі План переходу). Протягом цього часу Уряд та Міністерство охорони здоров’я прийняли низку змін до регулюючих актів.
Зокрема було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. № 497 «Деякі питання надання послуг представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та людям, які живуть з ВІЛ». Це дозволило запустити процес виділення коштів із державного бюджету на фінансування послуг, пов’язаних з ВІЛ, розпорядником яких було визначено МОЗ та Центр.
У липні 2019 наказом МОЗ також були затверджені Порядки надання послуг із профілактики ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та догляду й підтримки людей, які живуть з ВІЛ. Це дало змогу формалізувати та стандартизувати алгоритм надання зазначених послуг у правовому полі.
Запуск Плану переходу став справжнім прогресом, адже систематична закупівля послуг, пов’язаних з ВІЛ, по всій території України за державними механізмами здійснювалася вперше.
Наразі гарантованій оплаті з державного бюджету підлягають послуги за такими напрямками:
- догляд та підтримка людей, які живуть з ВІЛ, що включає в себе проведення структурованих сесій, спрямованих на формування прихильності до лікування ВІЛ та утримання під медичним наглядом. Пацієнти, які розпочинають приймати антиретровірусну терапію, у рамках цього напрямку отримують релевантну інформацію та підтримку соціального працівника, що сприяє формуванню в них відповідального ставлення до власного здоров’я. Окрема увага приділяється роботі з ВІЛ-інфікованими людьми, які вживають наркотики.
- профілактика ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, що включає: надання цільових інформаційних, освітніх та комунікаційних послуг щодо інфікування ВІЛ та зменшення шкоди; розповсюдження презервативів та лубрикантів, обмін та видача шприців; тестування на ВІЛ; скринінг на туберкульоз. Отримувачами послуг із профілактики ВІЛ є чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками; люди, які надають сексуальні послуги за винагороду; люди, які вживають наркотичні засоби ін’єкційним способом.
Станом на кінець квітня 2021 року закупівлю послуг пов’язаних з ВІЛ на 2021-й рік успішно завершено для більшості регіонів України. Очікується що у 2021 році послуги профілактики отримають 277 199 людей, а догляду й підтримки — 37 008 людей.
Успіх впровадження Плану переходу яскраво демонструє, що держава готова забезпечувати якісними послугами найбільш вразливі та важкодоступні групи населення, об’єднуючи зусилля з НУО в інтересах суспільства.