Роль поведінкових факторів ризику в профілактиці інсульту

Інсульт – одна з найпоширеніших причин смерті та основна причина втрати працездатності серед дорослого населення у всьому світі. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) називає інсульт епідемією XXI століття. 

Відповідно до останніх даних, близько 85% усіх інсультів можна уникнути. У цьому випадку важливий міжгалузевий підхід за участі державних органів влади, неурядових організацій, сектору охорони здоров’я, промисловості та населення.

Профілактика інсульту має багато спільного з профілактикою інших неінфекційних захворювань (НІЗ). Чотири основних поведінкових фактори ризику – тютюнокуріння, нездорове харчування, відсутність фізичної активності та вживання алкоголю, відіграють важливе значення у виникненні серцево-судинних захворювань, раку, цукрового діабету, хронічних респіраторних захворювань легень тощо. Одним із ключових факторів ризику виникнення інсультів є артеріальна гіпертензія. 

Профілактика інсульту повинна бути частиною спільних дій, направлених на основні фактори ризику НІЗ. Тільки так вона буде максимально ефективною. 

Первинна та вторинна профілактика інсульту. 

• Первинна профілактика передбачає проведення скринінгу, моніторингу та лікування пацієнтів з високим ризиком першої клінічної події. Її важливою складовою є корекція способу життя людини. Сюди входить: здорове харчування, регулярна фізична активність, відмова від тютюнокуріння та алкоголю, зменшення стресу, а також скринінг та управління артеріальною гіпертензією, дисліпідемією, цукровим діабетом. Первинну профілактику слід проводити в закладах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), а також      реалізовувати на законодавчому рівні через підвищення обізнаності населення.
• Вторинна профілактика спрямована на зниження ризику рецидиву в пацієнтів, які вже перенесли інсульт. Рекомендації щодо вторинної профілактики спрямовані на ті фактори ризику, які зменшують вірогідність рецидиву – фізична активність, раціональне харчування, знижене споживання кухонної солі, уникнення надлишкової маси тіла, відмова від куріння та алкоголю, а також лікування артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та порушення серцевого ритму. Вторинна профілактика повинна здійснюватися на всіх етапах відновлення пацієнта, зокрема, під час стаціонарної та амбулаторної реабілітації. При цьому має бути постійне спостереження зі сторони лікарів ПМСД. 

Фактори ризику НІЗ

Фізична активність передбачає зменшення сидячого способу життя та виконання фізичних вправ помірної інтенсивності принаймні 150 хв (2,5 години) на тиждень. Для отримання більшої користі для організму, тривалість вправ краще збільшити до 300 хв щотижня.   

Інтенсивність навантаження має визначатися збільшенням частоти дихання і серцевих скорочень (пульсу) та підбиратися індивідуально. На початкових етапах краще виконувати вправи під наглядом фізичного терапевта.

Що стосується збалансованого харчування, то слід споживати натуральні, мінімально оброблені продукти, в достатній кількості фрукти та овочі (4-5 порцій на день). Білок краще отримувати з рослинних джерел (наприклад, бобові), а також риби, птиці та нежирного м'яса. Вживати продукти з високим вмістом клітковини. Соки та підсолоджені цукром напої, слід виключити із раціону, а споживання кухонної солі зменшити до 5 г на добу. Кількість цукрів в раціоні  має бути менш як 50 г на добу.

Здорова маса тіла. Такі показники, як індекс маси тіла (ІМТ) та окружність талії (ОТ) необхідно підтримувати на стабільному рівні. ІМТ – від 18,5 кг/м2; ОТ < 88 см для жінок та < 102 см для чоловіків.

Вживання алкоголю слід уникати, оскільки це підвищує ризик виникнення артеріальної гіпертензії, ішемічного та геморагічного інсульту.

У випадку тютюнокуріння, пацієнтові необхідно надати чіткі та індивідуальні поради по відмові від куріння. Запропонувати допомогу з ініціювання спроби кинути курити безпосередньо або порадити звернутися до відповідних ресурсів та спеціалістів.

Отже, контроль артеріального тиску, здорове харчування, відмова від тютюнокуріння та вживання алкоголю, регулярна фізична активність є дієвими інструментами як первинної, так і вторинної профілактики інсульту. Важливим завданням є поширення інформації серед населення щодо переваг, яких можна очікувати від корекції способу життя, і звичайно пам’ятати про важливість міждисциплінарного підходу в профілактиці інсульту.