Скринінг раку шийки матки та раннє виявлення хвороби
Центр громадського здоров’я закликає жінок проходити скринінг на рак шийки матки згідно з рекомендаціями та не нехтувати можливістю відвідати лікаря-гінеколога для профілактичного огляду. Адже це найдієвіші способи запобігти хворобі та виявити рак на ранній стадії.
Майже всі випадки раку шийки матки (приблизно 70%) пов’язані із інфікуванням вірусом папіломи людини (ВПЛ), який передається статевим шляхом. Здебільшого генотипи ВПЛ зникають спонтанно та не спричиняють симптомів. Якщо інфекція довготривало знаходиться в організмі жінки, вона може зумовити появу раку шийки матки.
Інтервал у 10-20 років між виникненням передракового стану та розвитком раку шийки матки надає великі можливості для скринінгу, діагностики та лікування передракових захворювань, що дають змогу уникнути їхнього прогресування в рак.
Щеплення від ВПЛ є дієвим методом профілактики РШМ, воно значно зменшує ризик появи хвороби. Публікація в New England Journal of Medicine щодо дослідження понад 1,5 мільйона дівчат і жінок у Швеції до 11 років, показує, що ризик розвитку раку шийки матки до 30 років був на 63% нижчим у вакцинованих жінок у порівнянні з нещепленими жінками.
Роль лікарів первинної та вторинної ланки у скринінгу на РШМ
Доведено, що загальнодержавні профілактичні та скринінгові програми мають вирішальний вплив на зниження смертності від РШМ.
Сімейні лікарі відіграють важливу роль у ранньому виявленні безсимптомного раку. Вони також мають сприяти виконанню всіх рекомендацій спеціалістів щодо протипухлинного лікування.
Лікарі первинної ланки мають надавати інформацію щодо профілактики РШМ:
- Рекомендації щодо уникнення впливу факторів ризику розвитку РШМ, пов'язаних зі способом життя.
- Рекомендації щодо вакцинації проти ВПЛ.
- Інформування пацієнток віком від 18 років (або з початком статевого життя) до 60 років про важливість і необхідність проходження обов'язкового профілактичного гінекологічного огляду не рідше 1 разу на рік та цитологічного скринінгу на РШМ не рідше 1 разу на 3 роки.
- Інформування про своєчасну діагностику та лікування передракових станів шийки матки.
- Інформування пацієнток про результати цитологічного обстеження.
- Направлення пацієнток з патологічними мазками на подальше обстеження і лікування.
Вторинна профілактика раку передбачає своєчасне виявлення передпухлинних станів і захворювань, їх лікування та ретельний диспансерний нагляд за хворими. Одним з методів вторинної профілактики раку є активний скринінг раку та передракових станів.
Види скринінгу на РШМ
Пап-тест
Цитологічний скринінг дозволяє знизити захворюваність на рак шийки матки на 80%. Пап-тест, відомий також як мазок Папаніколау — це дослідження нормальних і змінених хворобою клітин для виявлення, діагностики різних інфекцій, наслідків аномальної гормональної активності, а також передракових або ракових уражень клітин.
Пап-тест — це процедура, яка видаляє невеликий шар клітин з поверхні шийки матки.
Як відбувається забір матеріалу для тестування?
Протягом усієї процедури пацієнтка зазвичай лежить на спині на оглядовому кріслі або столі. Ноги розставлені, а стопи опираються на опори, які називаються стременами.
Під час Пап-тесту лікар використає пластиковий або металевий інструмент, який називається «дзеркало», щоб розширити вашу піхву. Цей пристрій утримує стінки піхви відкритими і забезпечує доступ до шийки матки. Це допомагає лікарю оглянути піхву та шийку матки, а також зібрати тонкий шар клітин із поверхні шийки матки та цервікального каналу. Щоб взяти зразок, лікарі можуть використовувати різні інструменти: шпатель, щітку або цитощитку тощо. Зразок клітин з шийки матки буде збережено та відправлено в лабораторію для перевірки на наявність аномальних клітин.
Коли беруть мазок Папаніколау, а також після тесту, ви можете відчувати дискомфорт. Але це нормально, не варто цього боятися. Можуть з'явитися незначні вагінальні кров'янисті виділення відразу після тесту та біль внизу живота, ніби щось «тягне».
Обов’язково повідомте свого лікаря, якщо дискомфорт або кровомазання тривають понад добу після дослідження.
Коли та кому робити тестування?
Відповідно до міжнародних рекомендацій, починати робити Пап-тест потрібно у віці 21 року. У віковій категорії 21-29 років можна робити регулярний Пап-тест кожні 3 роки.
Не рекомендовано проводити тестування жінкам молодшим за 21 рік та старшим за 65 років. У першому випадку, жінки переважно мають низьку розповсюдженість уражень, що переходять в РШМ. У другому — скринінг може буде неефективним, якщо в минулому жінка старше 65 років мала негативний результат.
Результати Пап-тестування
Після того, як вам зробили Пап-тест, ваші клітини перевірять і визначать чи вони виглядають нормально або зазнали певних змін.
- Якщо змін у клітинах не виявлено, результат дослідження вважається нормальним. Наступне обстеження за допомогою Пап-тесту можна робити через 3 роки.
- Якщо виявлені зміни в клітинах, це не означає, що у вас знайшли рак. Результати Пап-тесту не є діагнозом РШМ. Відхилення від норми вказує на наявність патологічного процесу, який необхідно уточнити та лікувати, інакше він може невдовзі призвести до ракової трансформації клітин.
У випадку отримання результату Пап-тесту, який є відхиленням від норми, терміново зверніться до лікаря, щоб отримати подальшу консультацію, необхідне обстеження та лікування. Виявлення та лікування передракових станів допомагає запобігти розвитку РШМ.
ПЛР тест на наявність ВПЛ
Зараження ВПЛ високого онкогенного ризику (16 та 18 типи) може призвести до виникнення раку шийки матки. Інфекція підступна і може жодним чином не проявитися тривалий час, навіть під час огляду в гінеколога. Оскільки більшість жінок можуть не здогадуватися, що мають ВПЛ, важливо час від часу проходити тестування на наявність вірусу.
Тест проводиться, щоб перевірити чи є ДНК вірусу в клітинах шийки матки. Первинний тест на наявність ВПЛ можуть робити окремо від Пап-тесту. Процедура збору клітин для аналізу відбувається однаково, як у випадку тесту на ВПЛ, так і для Пап-тесту.
У жінок віком від 30 до 65 років є кілька варіантів тестування. Вони можуть:
- робити тест на визначення ВПЛ кожні 5 років окремо, при цьому, робити Пап-тест кожні 3 роки теж окремо;
- робити сумісне тестування, коли Пап-тест робиться разом із тестом на ВПЛ. Їх можуть перевіряти разом, з одного зразка матеріалів.
Жінки від 21 до 29 років можуть почати робити тест на ВПЛ, замість Пап-тесту, проте перевага у скринінгу для цієї вікової категорії зазвичай надається мазкам Папаніколау.
Спільне тестування Пап-тесту та тесту на ВПЛ не рекомендується жінкам від 21 до 29 років. Чому? Адже вірус папіломи людини досить поширений в цій віковій групі. Ця інфекція у більшості випадків зникає самостійно, протягом кількох років і не спричиняє тривалих змін у клітинах шийки матки. Використання спільного тесту у жінок молодше 30 років дозволяє виявити короткочасну інфекцю ВПЛ та призводить до надмірної витрати ресурсів.
Під час огляду проговоріть із лікарем, який варіант скринінгу вам підходить.
Результати тестування на ВПЛ:
- Якщо результат тесту негативний, ваш лікар може рекомендувати вам зробити наступний тест через 5 років.
- Позитивний результат означає, що у вас виявлені онкогенні типи ВПЛ, але це не означає, що у вас є рак шийки матки. Він свідчить про те, що у вас високий ризик розвитку хвороби.
В залежності від результату, лікар зможе визначити подальші кроки: кольпоскопію, прицільну біопсію, видалення зони аномальних клітин шийки матки. У випадку, коли інфекція ВПЛ призводить до змін в клітинах слизової оболонки шийки матки, їх необхідно лікувати. Визначити ці зміни та метод лікування може лише лікар.
Результати спільного тестування
Якщо ви проходити спільне тестування й обидва результати є негативними, ваш лікар може рекомендувати вам, щоб ви чекали 5 років до наступного тестування.
Усі види скринінгових тестів добре виявляють передракові стани. Незалежно від того, чи проходили ви раніше тест, регулярно робіть скринінгові обстеження.
Як підготуватися до Пап-тесту або тесту на ВПЛ
Пап-тест, чи тест на визначення ВПЛ не роблять під час менструації. Якщо у найближчі 2 дні вам призначили тестування, краще:
- не промивати піхву водою чи іншими розчинами;
- не користуватися вагінальними тампонами;
- утриматися від статевих контактів за 2-3 дні до аналізу;
- не використовувати лікарські засоби або креми, які призначені для застосування у піхву за кілька днів до процедури;
- до проходження тесту за пару годин не мочитися.
Результатів тесту можна чекати протягом 3 тижнів. Після отримання результатів обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.