У Європейський тиждень тестування розповідаємо, які є види тестів на ВІЛ

Україна посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону з поширення ВІЛ-інфекції. За оціночними даними, у нашій країні станом на 01.01.2023 року проживає понад 200 000  людей з позитивним ВІЛ-статусом, лише 77% з них знають про свій статус, а отримують лікування (антиретровірусну терапію) лише 78% від тих, хто знає про свій статус, що суттєво впливає на смертність (4 000 - 5 000 осіб щороку)  та подальше розповсюдження ВІЛ-інфекції (щороку реєструється більше 12 000 нових випадків інфікування ВІЛ-інфекцією). 

Саме тому своєчасна діагностика дозволяє мінімізувати смертність  та подальше розповсюдження  ВІЛ-інфекції серед населення.

За статистичними даними, близько 65% усіх зареєстрованих випадків інфікування ВІЛ в Україні трапляються під час незахищених статевих контактів - тому регулярне тестування на ВІЛ (щороку) слід рекомендувати кожній статево активній людині, яка протягом року мала хоча б один незахищений статевий акт з людиною, яка мала підвищений  ризик інфікування на ВІЛ-інфекцію. Парентеральний (ін'єкційний) шлях інфікування посідає 2 місце  та складає понад 30% усіх зареєстрованих випадків інфікування ВІЛ-інфекції, вертикальний шлях (від матері до дитини) - близько 1%.

Дещо більший ризик інфікування ВІЛ-інфекцією мають ключові та вразливі групи населення.

До ключових груп щодо інфікування ВІЛ відносять групи людей, які через особливості їхньої поведінки та поведінки їхнього оточення мають підвищений ризик інфікування ВІЛ. До цієї групи належать:

• люди, які надають сексуальні послуги;
• статеві партнери та партнерки ВІЛ-позитивних людей;
•  люди, які вживають наркотики ін’єкційно, та їхні статеві партнери
• чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками;
• трансгендерні люди;
• особи, які перебувають в установах покарань та попереднього ув’язнення/особи, які звільнені з установ виконання покарань.

До уразливих груп щодо інфікування на ВІЛ відносять групу людей, які через вплив на них несприятливих соціальних економічних або медичних факторів зазнають більшого інфікування на ВІЛ. Це:

• люди, які постраждали від згвалтування, зокрема люди, що зазнали сексуальної експлуатації;
• сексуальні партнерки чоловіків, які практикують секс з чоловіками;
• мігранти (внутрішні і зовнішні), зокрема внутрішньо переміщені особи;
• клієнти та клієнтки людей, які надають сексуальні послуги;
• люди, які вживають наркотичні засоби та психоактивні речовини не ін'єкційним шляхом, а також їхні партнери.

Цим категоріям осіб рекомендовано проходити тестування не рідше 1 разу на рік, однак більшість з нас також мали життєві ситуації, які б могли сприяти підвищенному ризику інфікуванню на ВІЛ, тому вкрай важливо оцінити власні ризики, а також звернути увагу на свій стан здоров’я, оскільки  певні клінічні симптоми можуть свідчити про наявність ВІЛ-інфекції. Для ВІЛ-інфекції характерно:

• лихоманка тривалістю понад один місяць невідомої етіології;
• збільшення лімфатичних вузлів невідомої етіології понад 1 місяць;
• втрата маси тіла понад 10% протягом 6 місяців невідомої етіології;
• хронічна діарея невідомої етіології тривалістю понад один місяць;
• хронічна ниркова недостатність невідомої етіології;
• часті пневмонії, себорейні дерматити/недиференційовані екзантеми, тяжкі форми псоріазу,  кандидози, мононеврити, стани подібні захворювання на розсіяний склероз, тощо.

Це лише декілька основних симптомів та синдромів, які притаманні для ВІЛ-інфекції, однак досить часто ВІЛ-інфекція зустрічається також під час діагностування злоякісних новоутворень (рак шийки матки, лімфоми, саркома Капоші), бактеріальних інфекцій (окрім повторних пневмоній, може бути туберкульоз, рецидивуюча сальмонельозна бактеріємія, нетуберкульозна мікобактеріальна інфекція), вірусних та паразитарних інфекцій (цитомегаловірусний ретиніт чи інфекція з ураженням інших органів, атиповий дисемінований лейшманіоз, тощо), грибкових інфекцій (кандидоз стравоходу, бронхів, трахеї, легенів, пневмоцистна пневмонія, тощо) та під час інших інфекцій/захворювань/cтанів (вірусні гепатити (В,С), дисплазія шийки матки, рак або дисплазія прямої кишки, позалікарняна пневмонія, периферична нейропатія, наявність інфекцій та симптомів, які передаються статевим шляхом та інші).

Не потрібно запам’ятовувати усі симптоми чи захворювання, а пам’ятати лише про те, що за відсутності протягом тривалого часу результату лікування захворювання або неможливості протягом тривалого часу встановити остаточний діагноз, необхідно не забувати про ВІЛ і про те, що сучасна діагностика цього захворювання в середньому забирає не більше 15-20 хвилин вашого часу, а головне - вона повністю безкоштовна на базі державних закладів або неурядового сектору. Також вагомою перевагою є обов’язкове дотримання конфіденційності даних, де про  результат знає лише людина, яка вас тестує, та ви. І тільки за вашої згоди цей результат може бути переданий іншим особам чи закладам. Лікування та профілактика ВІЛ-інфекції також є повністю безкоштовними, а дані про вас - анонімними!

ЦІкаво? Тоді давайте зупинимось на тестуванні ВІЛ-інфекції більш детально.

Наразі в Україні існує 2 методи діагностики ВІЛ-інфекції. Це - інструментальні методи та швидкі тести, які рівноцінні один одному.

До інструментальних методів належить імуноферментний аналіз. Він проводиться на базі лабораторій закладів та має дещо довший час очікування результату обстеження крові (від декількох годин до декількох днів). Здебільшого такий метод використовується для остаточного підтвердження ВІЛ-інфекції, однак сучасна нормативна база в сфері ВІЛ-інфекції дозволяє використовувати сучасніші методи - швидкі тести, які не поступаються інструментальним методам, однак дозволяють отримати результат тестування вже через 15-20 хвилин! 

Тестування на ВІЛ у сімейного лікаря, закладах охорони здоров’я та на базі неурядового сектору є повністю безкоштовним для пацієнта! І головне - дані повністю конфіденційні!

У випадку, якщо від дати ймовірного ризикованого контакту пройшло менше 72 години, то людині рекомендується постконтактна безкоштовна профілактика загальним курсом 28 днів, яка мінімізує ризик інфікування на 99%. Постконтактна профілактика доступна на базі кабінетів «Довіра» районних закладів охорони здоров’я, обласних Центрів СНІДУ.

У випадку, якщо є постійний підвищений ризик інфікування на ВІЛ-інфекцію, то необхідно пам’ятати про те, що існує безкоштовна доконтактна профілактика ВІЛ-інфекції, яка також дозволяє запобігти ризику інфікування ВІЛ на ранньому етапі на 99%! Доконтактна профілактика доступна на базі кабінетів “Довіра” районних закладів охорони здоров’я, обласних Центрів СНІДУ та на базі неурядового сектору.

Пам’ятайте про те, що будь-якому захворюванню краще запобігти, ніж лікувати! Бережіть себе та будьте здорові!