В Україні розпочала роботу Координаційна міжвідомча робоча група зі створення системи раннього оповіщення про нові психоактивні речовини (ПАР)

В умовах повномасштабної війни Україна стикається з новими викликами у сфері громадського здоров’я та безпеки. Так, обмеження контролю за незаконним обігом наркотиків на тимчасово окупованих територіях, зміна логістичних ланцюгів та поширення синтетичних наркотиків сприяють появі нових небезпечних речовин на тіньовому ринку. За таких умов впровадження системи раннього оповіщення про нові психоактивні речовини (ПАР) є важливим елементом забезпечення своєчасного виявлення загроз та реагування на них.

Тому особливої актуальності набуває створення системи, здатної оперативно виявляти нові загрози, оцінювати їх ризики та забезпечувати своєчасне реагування на національному рівні.

1. Система раннього оповіщення: мета, завдання та об’єкти моніторингу, міжнародний досвід

Система раннього оповіщення про нові ПАР – це мультидисциплінарна міжвідомча мережа суб’єктів, яка забезпечує збір, аналіз та обмін інформацією з метою раннього виявлення загроз у сфері обігу та вживання ПАР, оцінки пов’язаних ризиків та формування відповідних заходів реагування.

Системи раннього оповіщення вже понад два десятиліття функціонують у країнах Європейського Союзу та є одним із ключових інструментів реагування на динамічні зміни на наркотичному ринку. Вони координуються на європейському рівні через Європейську агенцію з наркотиків (EUDA) та національні обсерваторії країн регіону, які забезпечують обмін інформацією між собою та формування спільних підходів до оцінки ризиків.

Європейський досвід свідчить, що ефективне функціонування систем раннього оповіщення базується на тісній взаємодії між сектором охорони здоров’я, правоохоронними органами, судово-експертними лабораторіями, науковими установами та громадянським суспільством. 

Окремі країни, зокрема Словенія, впровадили високоефективні моделі національних систем раннього оповіщення, що забезпечують оперативний обмін інформацією між усіма ключовими суб’єктами. Даний досвід демонструє важливість централізованої координації, чітко визначених ролей учасників, наявності функціональних каналів комунікації, а також використання сучасних методів збору даних, включаючи лабораторний аналіз, дослідження стічних вод на метаболіти і наявність залишків наркотиків, інформацію від сервісів зменшення шкоди та інші.

Водночас варто зазначити, що кожна національна система раннього оповіщення має індивідуальну архітектуру, яка формується з урахуванням особливостей законодавства, інституційної структури та наявних ресурсів відповідної країни. При цьому всі системи базуються на спільних принципах – міжсекторальності, оперативності, доказовості та орієнтації на захист громадського здоров’я.

Досвід країн ЄС демонструє, що система раннього оповіщення є критично важливим інструментом для:

• своєчасного виявлення нових ПАР та небезпечних домішок, що з’являються на тіньовому ринку наркотичних речовин;
• ідентифікації нових моделей вживання та груп ризику;
• попередження спалахів інтоксикацій та смертності;
• оперативного інформування суб’єктів системи та населення;
• підтримки прийняття управлінських і регуляторних рішень на основі даних.

А отже ключовими завданнями системи є: 

1. ідентифікація нових ПАР, які до цього не було ідентифіковано системами раннього оповіщення інших країн;

2. забезпечення своєчасного виявлення нових ПАР, які було ідентифіковано системами раннього оповіщення інших країн та які з'являються на території країни та становлять потенційну загрозу для здоров'я населення;

3. забезпечення своєчасного виявлення змін щодо вживання відомих ПАР, зокрема щодо змін моделей вживання, способу вживання, одночасного вживання разом з іншими ПАР, появи нових груп споживачів, наявності небезпечних домішок;

4. оцінка ризиків, пов'язаних з вживанням нових ПАР та оцінка ризиків пов'язаних зі зміною тенденцій вживання відомих ПАР або контрольованих лікарських засобів;

5. інформування та комунікація щодо виявлених ризиків з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров'я особи, які можуть виникнути в результаті вживання ПАР (Risk communication);

6. підготовка пропозицій з реагування на виявлені загрози. 

Функціонування системи базується на принципі триангуляції даних, що полягає в інтеграції та зіставленні інформації з різних джерел для формування всебічного, вірогідного та об’єктивного аналізу ситуації.

До таких джерел належать:

• дані системи охорони здоров’я, органів контролю за наркотиками та злочинністю тощо;
• результати лабораторних досліджень;
• цільові дослідження (включаючи аналіз стічних вод, залишків наркотичних речовин в шприцах та інші);
• програми перевірки складу та чистоти ПАР як частина програм зменшення шкоди;
• первинна інформація від спільноти пацієнтів, що вживають ПАР;
• дані з відкритих джерел, включаючи інтернет та наукову літературу;
• інші. 

Саме поєднання різних типів даних дозволяє своєчасно виявляти загрози, оцінювати їх масштаби та забезпечувати оперативне реагування.

2. Нормативна рамка впровадження системи раннього оповіщення про нові психоактивні речовини та євроінтеграційні зобов’язання України

Україна взяла на себе зобов’язання щодо створення та впровадження національної системи раннього оповіщення про нові ПАР в межах євроінтеграційного процесу та гармонізації законодавства з правом Європейського Союзу.

1. У рамках переговорного процесу за Розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека» (блок  4.5 «Співпраця у сфері наркотиків») передбачено розроблення, затвердження та впровадження порядку функціонування системи раннього оповіщення про нові ПАР.

2. На національному рівні впровадження системи раннього оповіщення визначено одним із ключових завдань державної наркополітики. Так, відповідно до Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2030 року та операційного плану заходів з її реалізації на 2025-2027 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2025 року № 920-р, передбачено: Стратегічна ціль 5, операційна ціль 1, завдання 3 – впровадження системи раннього оповіщення про нові ПАР та розроблення порядку її функціонування; забезпечення збору та аналізу інформації про нові психоактивні речовини, включаючи їх хімічний склад, форми вживання, канали збуту та походження.

Враховуючи зазначене, створення та впровадження системи раннього оповіщення про нові ПАР є не лише питанням розвитку національної політики у сфері громадського здоров’я, а й важливим елементом виконання міжнародних зобов’язань України та її інтеграції до європейського простору безпеки та охорони здоров’я.

3. Міжвідомча робоча група з розробки системи раннього оповіщення

Утворена наказом МОЗ України від 07 жовтня 2025 року № 1527 «Про утворення Координаційної міжвідомчої робочої групи з питань розробки та координації впровадження системи раннього оповіщення про нові психоактивні речовини»

Основні завдання робочої групи:

1. розробка проєкту Порядку функціонування системи раннього оповіщення про нові ПАР;

2. підготовка рекомендацій та пропозицій для забезпечення функціонування СРО відповідно до визначеної мети та завдань з урахуванням міжнародних рекомендацій;

3. координація впровадження системи раннього оповіщення про нові ПАР та нових тенденцій, повʼязаних з вживанням ПАР;

4. підготовка рекомендацій та пропозицій щодо розвитку системи раннього оповіщення про нові ПАР та нових тенденцій, повʼязаних з вживанням ПАР.