20 років ратифікації РКБТ ВООЗ: здобутки та виклики у захисті українців від тютюну та нікотину

23 березня представники Центру громадського здоров'я МОЗ України долучилися до всеукраїнської експертної дискусії, присвяченої 20-й річниці ратифікації Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ). У заході, організованому громадською організацією «Життя», взяли участь народні депутати, представники міністерств, міжнародних організацій, медичної спільноти, громадянського суспільства та молоді.

Учасники обговорили досягнутий прогрес у зменшенні поширеності вживання тютюну, а також ключові виклики, пов’язані з поширенням нових тютюнових та нікотинових виробів.

«У 20-ту річницю ратифікації Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну я високо оцінюю незмінну відданість країни захисту здоров’я людей від шкоди, спричиненої вживанням тютюну. РКБТ ВООЗ закликає до рішучих дій для захисту здоров’я під час війни та в період відновлення, адже тютюнова й нікотинова залежність забирає життя та посилює навантаження на систему охорони здоров’я, яка й без того перебуває під надзвичайним тиском. ВООЗ поруч з Україною, щоб прискорити впровадження РКБТ ВООЗ і врятувати кожне можливе життя під час війни та після її завершення», — прокоментував представник Бюро ВООЗ в Україні д-р Ярно Хабіхт.

За даними ВООЗ, рівень щоденного куріння серед дорослого населення України зменшився з 31% у 2006 році до 22% у 2025 році, що свідчить про ефективність комплексних заходів державної політики у сфері контролю над тютюном. Вживання тютюну серед підлітків 13–15 років знизилося з 26% у 2005-му до 15% у 2017 році, однак зросло до 18% у 2023 році. Нараженість дітей на вторинні тютюнові викиди в громадських приміщеннях знизилася з 84% у 2005-му до 36% у 2023 році.

Під час заходу також були представлені результати опитування дорослого населення, проведеного наприкінці 2025 року, які вказують на відновлення тенденції до зниження споживання тютюнових і нікотинових виробів.

Досягнутий прогрес став можливим завдяки послідовному впровадженню заходів, передбачених РКБТ ВООЗ та стратегією MPOWER на рівні законодавства. Серед них:

• повна заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів;
• заборона вживання тютюнових та нікотинових виробах у всіх громадських приміщеннях та робочих місцях;
• регулярне підвищення акцизів на тютюнові вироби для зниження їх цінової доступності;
• запровадження комбінованих медичних попереджень на пачках сигарет на 65% площі та текстових попереджень на пачках тютюнових виробів для нагрівання та електронних сигарет;
• заборона ароматизованих сигарет та рідин до електронних сигарет;
• запуск сервісу відмови від вживання тютюну та нікотину stopsmoking.org.ua.

Загрози та виклики у сфері захисту від нікотину

Попри досягнення, тютюнова епідемія залишається значною загрозою для громадського здоров’я. За оцінками ВООЗ, щороку у світі від хвороб, пов’язаних із вживанням тютюну, помирає понад 7 мільйонів людей. В Україні цей показник складає близько 100 тисяч смертей щороку (майже кожна пʼята смерть).

Сучасний етап боротьби з тютюном повʼязаний з новими викликами, а саме зростанням споживання нових тютюнових і нікотинових виробів серед дітей та молоді. 

Поширення електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання, нікотинових снюсів відбувається в умовах недостатнього регулювання та агресивного маркетингу з боку індустрії, що створює загрозу для досягнутого прогресу у зменшенні споживання тютюну та нікотину.

«Тютюнова індустрія стрімко адаптується: постійно розвивається і виводить на ринок нові вироби, орієнтовані передусім на дітей та молодь. Один із таких прикладів — нікотинові снюси. Сьогодні ці вироби фактично не врегульовані українським законодавством і залишаються доступними навіть для дітей. У Верховній Раді вже є комітетський законопроєкт №14110-д щодо їх регулювання», — зазначив голова Комітету з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

В Україні споживання нових тютюнових та нікотинових виробів серед дітей віком 13–15 років перевищує рівень споживання серед дорослих:

• 20% дітей вживають електронні сигарети — це вчетверо більше, ніж серед дорослих (5%);
• 18% дітей користуються тютюновими виробами, у тому числі 7% — виробами для нагрівання, тоді як серед дорослих цей показник становить лише 3%;
• 3% дітей використовують нікотинові снюси — у 10 разів більше, ніж серед дорослих (0,3%).

Ці дані свідчать про те, що діти та молодь — основна мішень тютюнової індустрії, яка прагне сформувати нове покоління залежних від нікотину. Саме тому Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує поширювати заходи MPOWER на всі види тютюнових і нікотинових виробів.

«Досвід боротьби з тютюном демонструє: ефективність політики напряму залежить від своєчасності та комплексності рішень. Кожна пʼята смерть в Україні повʼязана з наслідками вживання тютюну та нікотину. Для України захист здоровʼя дітей та молоді — це питання збереження людського потенціалу та демографічного відновлення», — наголосив програмний директор ГО «Життя» Дмитро Купира.

Що потрібно зробити вже сьогодні:

• ліквідувати акцизну преференцію 25% для тютюнових виробів для нагрівання у порівнянні з сигаретами та забезпечити динамічне зростання акцизів на тютюнові вироби з метою реального зниження їх цінової доступності для дітей та молоді;
• заборонити ароматизовані тютюнові вироби для нагрівання (відповідно до вимог Директиви 2014/40/ЄС);
• ліквідувати викладку тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі;
• ліквідувати преференції щодо реклами та просування пристроїв для нагрівання тютюну й електронних сигарет;
• розглянути запровадження повної заборони електронних сигарет з огляду на складність ефективного контролю їхнього обігу та найвищий рівень споживання серед наймолодшої вікової групи;
• заборонити реалізацію нікотинових снюсів (подушечок) або запровадити для них регулювання на рівні з тютюновими виробами (законопроєкт №14110-д).

Ці кроки відповідають євроінтеграційним зобовʼязанням України та поглиблюють імплементацію РКБТ ВООЗ та її керівних принципів для захисту здоровʼя населення, насамперед дітей та молоді, від руйнівної шкоди тютюну та нікотину.

Вони є частиною національних стратегічних політик Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року та Цілей сталого розвитку до 2030 року, підтверджуючи послідовність державної політики у сфері охорони здоров’я та сталого розвитку.