40 років після найбільшої ядерної катастрофи — Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу

Уночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи, вивільнивши в повітря в 400 разів більше радіоактивних матеріалів, ніж ядерний вибух у Хіросімі, та назавжди змінивши уявлення про ядерну безпеку.

Радіація забруднила близько 100 000 км² землі у понад десяти країнах. Понад 90 тисяч людей були змушені залишити домівки — часто назавжди, взявши із собою лише найнеобхідніше. Ще мільйони в Україні та за її межами роками живуть із наслідками цієї катастрофи — для здоров’я та довкілля.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих і постраждалих. І згадуємо тих, хто одним із перших став на боротьбу з невидимою загрозою — ліквідаторів, медичних працівників, рятувальників, науковців.

Те, що катастрофа не стала ще масштабнішою, — їхня заслуга. У перші дні після аварії радянська влада не повідомила людей про реальний рівень небезпеки і не дала чітких рекомендацій щодо захисту, цим наразивши людей на додатковий ризик для життя і здоров’я.

Попри це, сотні тисяч людей працювали в умовах підвищеної небезпеки. Загалом до ліквідації наслідків аварії було залучено понад 600 тисяч осіб. Серед них — тисячі медичних працівників, які надавали допомогу першим постраждалим.

Уже вранці 26 квітня медико-санітарна частина №126 у Прип’яті прийняла десятки рятувальників, переважно пожежників, із ознаками гострої променевої хвороби та опіками. Їхній одяг, знятий того дня, і досі лежить у підвалах частини — він залишається одним із найбільш радіоактивно забруднених відходів.

Для роботи в зоні відчуження також створювали спеціальні бригади санітарно-епідеміологічної служби. До них входили лікарі з гігієни харчування, радіаційної гігієни, епідеміологи та лаборанти з різних регіонів України. Вони контролювали безпечність води, продуктів і умов життя в забрудненій зоні.

Пам’ятати правду про Чорнобиль, означає пам’ятати про людей, які втратили дім, про тих, хто рятував інших, і про досвід, якого не можна забувати.

І попри це, росія його забула. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році російські окупаційні війська захопили Чорнобильську АЕС та знищили лабораторію світового рівня на її території, а в лютому 2025-го здійснили цілеспрямовану дронову атаку на новий безпечний конфайнмент ЧАЕС та пошкодили конструкцію, яка слугує бар'єром від радіації. На щастя, працівникам ДСНС вдалося оперативно загасити пожежу на об’єкті.

Подвиг ліквідаторів — це один із найбільших актів самопожертви в сучасній історії. Наш обов'язок перед тими, хто віддав життя і здоров’я за нашу безпеку, — засвоїти уроки Чорнобиля. Ядерна катастрофа не має кордонів, не зважає на політику і не прощає легковажності. Те, що сталося 1986 року, і те, що росія натворила в зоні відчуження зараз, є злочином і проти України, і проти всього людства.

Пам'ятати про Чорнобильську катастрофу — означає боронити світ від її повторення.