В Україні затвердили стандарт допомоги при суїцидальній поведінці

24 квітня Міністерство охорони здоров’я України затвердило Стандарт медичної допомоги «Суїцидальна поведінка»*. Документ є результатом послідовного впровадження державою механізмів якісної, доказової та своєчасної допомоги у сфері психічного здоров’я.

Цей Стандарт розроблено за ініціативи Центру громадського здоров’я МОЗ України за участі провідних фахівців у сфері охорони здоров’я, психіатрії, психологічної допомоги, громадського здоров’я, військової медицини, підтримки ветеранів та міжнародних партнерів. Він базується на сучасних доказових підходах і враховує рекомендації ВООЗ.

Стандартом визначаються підходи до профілактики, раннього виявлення, оцінки, лікування та супроводу людей із суїцидальною поведінкою. Мета підходів полягає у тому, аби надати допомогу якомога раніше:

• на первинному рівні медичної допомоги;
• у спеціалізованих закладах охорони здоров’я;
• під час надання невідкладної допомоги;
• у межах послуг у сфері психічного здоров’я.

Ключові положення

1. Ранній скринінг суїцидальної поведінки має проводитися на базі закладів охорони здоровʼя, які надають спеціалізовану психіатричну допомогу, послуги з психічного здоровʼя, та на базі закладів первинної медичної допомоги. Скринінг визначений для людей, які мають ознаки вираженого емоційного дистресу, безнадії, хронічного болю, психічних та поведінкових розладів, а також інші визначені Стандартом фактори ризику.

2. Якщо результат скринінгу позитивний, має бути забезпечена комплексна оцінка, зокрема психосоціального статусу, психічної коморбідності, соціальної ситуації та соматичного стану.

3. Для кожного пацієнта з суїцидальною поведінкою має бути складено індивідуальний план допомоги, а також план безпеки, який враховує поточний стан людини, фактори ризику, захисні фактори та потребу в подальшому супроводі.

4. Стандарт визначає підходи до лікування та психологічного супроводу. Допомога може поєднувати фармакологічні та нефармакологічні методи: доказові психосоціальні втручання, когнітивно-поведінкову терапію, міжособистісну психотерапію, психодинамічну терапію, діалектичну поведінкову терапію та сімейну терапію залежно від потреб пацієнта.

5. Документ окреслює перелік доказових інструментів для здійснення комплексної оцінки стану пацієнта, зокрема, шкали суїцидальних думок та намірів, причин для життя, опитувальник суїцидальної кризи та інші.

6. Стандарт визначає критерії для госпіталізації з урахуванням стану людини, безпеки, клінічної ситуації та доступного рівня підтримки.

7. Інтенсивність допомоги має відповідати стану людини: від менш інтенсивних втручань до більш інтенсивного лікування, якщо цього потребує клінічна ситуація.

8. Окрему увагу у документі приділено дітям і підліткам. Оцінка та допомога мають здійснюватися з урахуванням віку, емоційного стану, здатності до комунікації, сімейної ситуації та рівня підтримки з боку батьків або осіб, які здійснюють догляд.

9. Передбачено підтримку близького оточення. Стандарт визначає необхідність оцінки психоемоційного стану родини або близьких людей. А також надання їм психологічної підтримки у випадках, коли вони переживають кризову подію, пов’язану із суїцидальною поведінкою близької людини.

Пріоритетними стають раннє виявлення ризиків, міждисциплінарна взаємодія, безперервний супровід пацієнта й повага до його гідності та прав. Затвердження стандарту — це крок до формування системної, доказової допомоги у сфері психічного здоров’я, в центрі якої потреби людини.

*Наказ МОЗ України від 24.04.2026 № 546 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги “Суїцидальна поведінка”».