Фахівці обговорили розбудову системи нагляду за антимікробною резистентністю в Україні

27 листопада у Києві відбулася робоча нарада «Розвиток національного потенціалу мережі нагляду за антимікробною резистентністю», організована Центром громадського здоров’я за підтримки Європейського регіонального бюро ВООЗ у рамках Всесвітнього тижня правильного використання антибіотиків.

Захід було присвячено таким питанням:

розбудова національної мережі дозорного епіднагляду за антимікробною резистентністю як складової мережі CAESAR (мережа епіднагляду за резистентністю до протимікробних препаратів у Центральній Азії та Східній Європі);
приєднання до Глобальної системи нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (GLASS);
розширення мережі лабораторій, що беруть участь у міжнародному контролі якості досліджень із визначення чутливості до антибіотиків (UK NEQAS);
заходи на міжнародному та національному рівнях щодо стримування появи та розповсюдження штамів мікроорганізмів, стійких до дії антимікробних препаратів.

Учасники наради ознайомилися із Національним планом дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, а також більше дізналися про роботу в цьому напрямку Міністерства охорони здоров’я і Центру громадського здоров’я.

З огляду на комплексність проблеми антибіотикорезистентності вельми актуальною стала презентація «Організація контролю за антибіотикорезистентністю в галузі ветеринарної медицини».

Відтак фахівці обговорили кроки з упровадження регламентів EUCAST (Європейський комітет із тестування чутливості до антибіотиків) та відзначили успішне залучення п’яти українських лабораторій до системи UK NEQAS (Національна служба зовнішнього оцінювання якості Національної інфекційної служби при Службі громадського здоров’я Англії) у рамках мережі CAESAR.

Під час обговорення було наголошено, зокрема, на необхідності впроваджувати сучасні лабораторні технології та покращувати забезпечення лабораторій якісними витратними матеріалами. На думку спеціалістів, ефективна система управління якістю важлива не тільки для лабораторій, а й для закладу охорони здоров’я загалом.

Учасники заходу обмінялися досвідом організації нагляду за антимікробною резистентністю на локальному і регіональному рівнях.
Також під час наради було організовано анкетне опитування «Що Ви знаєте про стійкість до антибіотиків?».

За результатами обговорень підготовлено пакет рекомендацій.

Продовжити роботу з формування національної мережі епіднагляду за антибіотикорезистентністю і залучення лабораторій до участі в зовнішньому контролю якості досліджень із визначення чутливості до антибіотиків.
Систематично узагальнювати лабораторні дані, аналізувати й доводити до відома керівників та відповідних фахівців для прийняття рішень. Структура звіту має давати змогу оцінити етіологію і антибіотикочутливість збудників інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги, та позалікарняних інфекцій.
Прискорити розробку та затвердження нормативних документів, які регламентують правила відбору, зберігання і транспортування зразків клінічного матеріалу до лабораторії; нормативних документів щодо методів ідентифікації мікроорганізмів. Переглянути клінічні протоколи і, за потреби, внести до них зміни/доповнення, що конкретизують показання та вимоги до організації відбору зразків клінічного матеріалу для лабораторних досліджень.