Перейти до основного вмісту
Гігієна рук для медиків
12.05.2021
12:11

Гігієна рук для медиків

Глобальна кампанія SAVE LIVES: Clean Your Hands, яка розпочата у 2009 році, щорічно відзначається 5 травня (Всесвітній день гігієни рук). Вона спрямована на підтримку глобальної промоції, наочності і стійкості програм із гігієни рук у сфері охороні здоров’я, об’єднує людей для підтримки покращення гігієни рук у всьому світі. Центр громадського здоров'я підготував серію порад, які медичні працівники можуть використовувати у щоденній практиці з пацієнтами. 

 

Як користуватися медичними рукавичками

Практику гігієни рук при використанні медичних рукавичок потрібно виконувати за тих же показань, як і без їх використання.

Що може бути більш звичним для медичного працівника, ніж повсякденне надягання і знімання рукавичок? Але чи завжди це забезпечує достатній захист?

Використання рукавичок є надзвичайно ефективним для запобігання забруднення рук медичних працівників та попередження передавання інфекційних агентів у процесі догляду за пацієнтом. Але ефективність зберігається лише за умови належного дотримання всіх правил!

Рукавички можуть мати мікроскопічні дефекти або пошкодження, через які мікроорганізми потрапляють на руки. Також руки можна забруднити під час зняття рукавичок, навіть якщо ви опанували техніку зняття рукавичок дуже добре. Це може мати серйозну загрозу як для самого медичного працівника, так і створює ризик для внутрішньолікарняного поширення мікроорганізмів.

Гарантувати безпеку під час використанні рукавичок може лише належне дотримання практик гігієни рук, а саме обробка рук спиртовмісним антисептиком або миття рук із милом та водою:

  • гігієнічна обробка рук проводиться до одягання рукавичок: вони одягаються на повністю висохлі руки. Після одягання рукавичок заборонено торкатися до будь-яких об’єктів внутрішнього середовища;
  • гігієнічна обробка рук проводиться після зняття рукавичок, що забезпечує деконтамінацію рук після їх використання. Рукавички слід викинути не торкаючись ними навколишніх об’єктів.

 

Як антисептик впливає на шкіру

Спиртовмісний антисептик, на відміну від мила, при довготривалому застосуванні НЕ викликає дерматити.

Проведені дослідження демонструють, що часте миття рук зі звичайним або антибактеріальним милом має гірший вплив на стан шкіри рук, ніж регулярне використання спиртовмісних антисептиків, особливо якщо останні містять у складі пом’якшувальні речовини.

Мило, як і інші детергенти, пошкоджує шкіру, викликаючи денатурацію білків рогового шару, зміни міжклітинних ліпідів та зниження водозв’язувальної здатності рогового шару. Пошкодження шкіри стає причиною зміни складу мікробіоти, що призводить до колонізації стафілококами та грамнегативними бактеріями.

Зі свого боку спирти є одними з найбезпечніших доступних дезінфікуючих речовин для рук. Але і вони можуть спричинити сухість та подразнення шкіри, хоча й меншою мірою, ніж мило. Сприяти виникненню дерматиту можуть миття рук одразу після застосування спиртовмісного антисептику, особливо миття рук гарячою водою, і низька вологість повітря, особливо взимку.

Мінімізувати ризики розвитку дерматиту під час застосування антисептику допоможуть:

  • використання зволожуючих засобів із догляду за шкірою (крем, лосьйон). Регулярне застосування (наприклад, двічі на день) таких засобів допоможе запобігти виникненню дерматиту, спричиненого засобами для гігієнічної обробки рук, оскільки вони можуть збільшити зволоження шкіри та замінити змінені або виснажені ліпіди, які сприяють бар’єрній функції нормальної шкіри;
  • надавати перевагу антисептикам, що містять у складі пом’якшувальні речовини;
  • зменшити додатковий вплив мийних або дезінфікуючих засобів на шкіру;
  • не використовувати засоби із сильними ароматизаторами або барвниками.

 

Мило і антисептик: особливості використання

Миття рук із милом і водою — не єдиний ефективний метод для проведення гігієни рук. Правильно виконана обробка рук спиртовмісним антисептиком або правильно виконана процедура миття рук водою з милом є ідентичними з позиції ефективного видалення мікроорганізмів зі шкіри рук. Саме тому вода з милом і спиртовмісний антисептик для рук не повинні використовуватися одночасно.

Тривалість миття рук водою з милом має складати близько 40–60 секунд. Слід уникати використання гарячої води, багаторазових рушників, твердого мила й електросушарок. Нагадування щодо правильного виконання процедури миття рук водою з милом, які розміщені біля рукомийників, підвищують прихильність медичних працівників та ефективність програм із гігієни рук.

Тривалість гігієнічної обробки рук спиртовмісним антисептиком має складати 30 секунд та виконуватися за п’ятьма показаннями до її проведення. Диспенсери з антисептиком необхідно розміщувати в безпосередній близькості до місця проведення догляду за пацієнтом.

Цікавий факт: медичні працівники частіше виконують гігієнічну обробку рук після контакту з пацієнтом, аніж до нього (21 % проти 47 %). Однак слід наголосити, що лише виконання практики гігієнічної обробки рук при всіх п’яти показаннях до її проведення убезпечить від внутрішньолікарняного інфікування як працівників, так і пацієнтів.

 

Геть прикраси та аксесуари

Працівники при проведенні догляду за пацієнтами НЕ повинні носити прикраси на руках, мати довгі або накладні нігті, використовувати лак для нігтів, у тому числі так званий «медичний». Обручки, наручні годинники і браслети, штучні та нарощені нігті перешкоджають належному виконанню гігієни рук. Нігті мають бути короткими — кінчик не більше 0,5 см.

Проведені дослідження показали, що шкіра під обручками на порядок більше колонізована мікроорганізмами в порівнянні з іншими ділянками шкіри на пальцях. Тому обручки стають значимим фактором перенесення мікробів. Крім того вони збільшують ризик ушкодження медичних рукавичок, у разі їх використання. Слід категорично забороняти медичним працівникам носити перстні та інші прикраси на руках. Просте і практичне рішення, яке забезпечує ефективну гігієну рук — носіння обручок працівниками закладів, які проводять догляд за пацієнтами, на шиї на ланцюжку, як кулон.

Численні дослідження свідчать, що в піднігтьових ділянках міститься велика кількість бактерій (найчастіше стафілококів, грамнегативних паличок (включно з Pseudomonas spp.) і коринебактерій) та дріжджових грибів. При цьому максимальна колонізація відзначається вздовж 1 мм нігтя поруч із піднігтьовою шкірою. Наявність довгих нігтів унеможливить доступ мила або антисептика в ці ділянки і знівелює ефективність проведення гігієни рук як такої. Слід пам’ятати, що як і прикраси, довгі, гострі нігті (природні чи штучні) можуть легко пошкоджувати медичні рукавички. Крім того, проводити гігієну рук із довгими нігтями досить боляче.

Щойно нанесений лак для нігтів не сприяє збільшенню кількості мікроорганізмів на них, але нанесений лак швидко вкривається мікротріщинами, що створює умови для розмноження мікробів та їх «захищеності» під час проведення гігієни рук.

У кожному закладі, який проводить догляд за пацієнтами, має бути розроблена політика щодо заборони носіння ювелірних виробів, штучних нігтів та покриття нігтів лаком. Причому такі правила не повинні враховувати культурні або релігійні уподобання, так як від цього залежить здоров’я як працівників, так і пацієнтів.

 

Антисептик і сп'яніння

Спиртовмісний антисептик НЕ всмоктується через шкіру рук, тому при частому його застосуванні НЕ настає сп’яніння. Спиртовмісні антисептики (у формі розчину чи гелю) створені для зовнішнього застосування, а саме для гігієнічної обробки рук. Найбільше бактерицидна дія їх проявляється в разі використання 60–80 % розчинів спиртів і полягає в денатурації білків мікроорганізмів. Ці засоби можуть містити у своєму складі один чи кілька спиртів (етиловий, пропіловий, ізопропіловий чи інші), а також допоміжні інгредієнти (зволожувачі, інші дезінфекційні агенти, консерванти, одоранти).

Незважаючи на всесвітньо поширене використання спиртовмісних антисептиків для гігієнічної обробки рук, лише невеличка кількість досліджень була присвячена вивченню процесу всмоктування спирту крізь неушкоджену шкіру рук.

Опубліковані літературні дані стверджують, що після втирання спиртовмісного антисептику в шкіру рук, рівень етилового спирту в крові є незначним. Зокрема, було проведено дослідження, що включало 12 добровольців, які надзвичайно інтенсивно втирали розчин спирту різної концентрації в шкіру рук, після чого були виміряні концентрації етанолу та ацетальдегіду (основний метаболіт етанолу) у плазмі крові. Для цього добровольці були розподілені на три групи і використовували 95 %, 85 % та 55 % розчини етилового спирту, які втирались у шкіру рук 20 разів по 4 мл протягом 30 секунд із перервою на 60 секунд. Одержані результати показали, що концентрації етанолу та оцтового альдегіду в крові добровольців ледь підвищувався. У схожому за дизайном дослідженні, виміряні концентрації ізопропілового спирту були у 270 разів нижчими, ніж токсична концентрація цього спирту в крові.

Отже, використання спиртових розчинів для знезараження шкіри рук є цілком безпечним і не може призвести до сп’яніння.

 

Бактерицидна дія спиртів

Є мікроорганізми стійкі до спиртовмісного антисептика для рук, тому у процесі догляду за пацієнтами інфікованими або колонізованими ними для попередження інфікування контактним шляхом гігієну рук слід проводити виключно шляхом їх миття з милом і водою.

Бактерицидна дія спиртів пов’язана з денатурацією білків бактерій. Це означає, що під впливом спирту білки бактерій згущуються, злипаються, змінюють свою просторову будову і вже не здатні виконувати свої функції. Це призводить до загибелі бактеріальних клітин (вегетативних форм). Вплив спиртів на білки є неспецифічним і до нього неможливо з часом пристосуватися. Справді, бактерицидна дія спиртів зростає зі збільшенням концентрації й найкраще проявляється при використанні 60–80 % водних розчинів. Використання 96 % розчину етилового спирту може бути менш ефективним, ніж 80 %, оскільки відбувається неповна денатурація білків бактерій у середовищі, де «мало води» — у висококонцентрованих розчинах. Спирти не знищують спори бактерій — особливий «висушений» стан бактерії, у якому вона може «перечекати» несприятливі умови.

Варто пам’ятати, що використання спиртовмісних антисептиків не замінює миття рук із допомогою мила та води. Бактерицидна ефективність спиртових розчинів може знижуватись у випадку наявності значних забруднень шкіри рук, особливо, якщо це забруднення має білкову природу. Звичайне миття рук надзвичайно важливе, оскільки допомагає механічно змивати видимі забруднення шкіри, а з ними й більшість бактерій, їхні спори, ооцисти найпростіших та яйця гельмінтів.

Використання спиртовмісних антисептиків для гігієнічної обробки рук ефективно зменшує кількість хвороботворних бактерій, які є стійкими до антибіотиків. Чим більш поширеним є належне використання гігієни рук, а саме гігієнічної їх обробки спиртовмісним антисептиком — тим меншим є розповсюдженість бактерій, стійких до антибіотиків. Однак, завжди необхідно пам’ятати про наявність збудників інфекційних хвороб, які не чутливі до антисептику — наприклад, спороутворюючі бактерії, деякі віруси, пріони.

 

Ефективність антисептиків

Спиртовмісний антисептик для рук недостатньо нанести на шкіру рук — з метою гігієнічної обробки його слід втирати в шкіру рук протягом 30 секунд.

Спирти етиловий та ізопропіловий, що зазвичай використовуються як діючий засіб у спиртовмісному антисептику для рук, відносяться до найбільш широко застосовуваних дезінфікуючих засобів.

Відповідно до даних досліджень спирти з концентрацією 70 % знищують до 99,9 % мікроорганізмів за час експозиції 30 секунд і 99,999 % — за 60 секунд, за виключенням спороутворюючих бактерій та деяких вірусів (наприклад, норовіруси). Тому час, протягом якого шкіра рук має бути покрита антисептиком (відчуватися вологою), має становити 30 секунд для ефективної гігієнічної обробки рук. Для того щоби досягти такого ефекту, об’єм спиртовмісного антисептику має становити від 1,5 до 4 мл, що залежить від площі шкіри рук, концентрації спирту (чим вона більша, тим швидше випаровується активна речовина) і способу нанесення/втирання. Стандартизована (шестиетапна) гігієнічна обробка рук при використанні антисептику із вмістом етилового спирту 60–80 % потребує нанесення на шкіру рук у середньому 3 мл дезінфікуючого засобу.

 

Перевірте себе! Наскільки добре ви знаєтеся на гігієні рук?

Інші новини