II Національний конгрес з паліативної допомоги: поліпшення якості життя пацієнтів
1-2 жовтня у м. Києві відбувся II Національний конгрес з паліативної допомоги, метою якого стало опрацювання пропозицій до Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на 2015-2020 роки та розроблення конкретних завдань щодо розвитку відповідного напрямку системи паліативної допомоги в Україні.
Захід об’єднав понад 760 провідних фахівців медичної, соціальної, управлінської сфери державного та громадського сектору, які протягом науково-практичних секцій та круглих столів обговорили організаційні засади та стратегії розвитку системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні, роль та завдання служби первинної медико-санітарної допомоги у наданні паліативної та хоспісної допомоги, організацію допомоги хворим на соціально небезпечні захворювання та паліативного догляду в педіатрії, онкології, неврології та психіатрії, а також юридичні аспекти розвитку паліативної допомоги та багато інших питань.
У 2014 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила, що паліативна допомога – це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів (дітей і дорослих) та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами, пов'язаними із захворюванням, що загрожують життю, шляхом запобігання та полегшення страждань за рахунок раннього виявлення, ретельної оцінки та лікування болю та інших фізичних симптомів, а також надання психосоціальної та духовної підтримки. Надання паліативної допомоги засноване на принципі поваги до людської гідності та спрямоване на надання практичної підтримки родинам паліативних пацієнтів.
Обов’язок держави забезпечити доступ до паліативної допомоги всім пацієнтам, незалежно від віку, нозологічної категорії захворювання, соціального статусу, національності, релігійних та політичних переконань, місця перебування тощо. З огляду на постаріння населення та високі демографічні показники смертності зростає потреба у організації та наданні якісної паліативної допомоги, адже щорічно в Україні помирає понад 700 тисяч населення, в тому числі понад 100 тисяч від онкологічних хвороб. Кількість населення, що потребує паліативної допомоги, складає понад 600 тисяч пацієнтів щорічно, до того ж члени їх родин мають отримувати супровід та підтримку. Тобто щорічно 1,5 млн. населення потребують паліативної допомоги.
Протягом останніх років досягнуто певного прогресу у сфері надання паліативної допомоги, зокрема, прийнято Закон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» у частині визначення паліативної допомоги як виду медичної допомоги та організаційних засад її надання, Закони України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року», «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки», «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки», які містять питання розвитку паліативного догляду.
У той же час відзначається низький рівень поінформованості різних верств населення, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо паліативної допомоги, недостатнє нормативно-правове регулювання у сфері надання паліативної допомоги, відчувається відсутність системного підходу до організації її надання, міжвідомчої співпраці та інтегрованого підходу у цій сфері з урахуванням пацієнт-орієнтованого підходу.
У заході із доповідями виступили провідні фахівці ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України», які підкреслили важливість надання хоспісної та паліативної допомоги хворим на соціально небезпечні хвороби.
«В умовах впровадження антиретровірусної терапії надання паліативної допомоги в Україні та світі є надзвичайно актуальним . Питання паліативної допомоги мають бути включені до національної політики держави з ВІЛ/СНІД, а нормативно-правова база вимагає приведення у відповідність до світових стандартів. Також актуальним є створення системи підготовки спеціалістів в галузі паліативної допомоги та забезпечення доступу до необхідних препаратів усіх пацієнтів, які їх потребують». (Презентація «Паліативна допомога, як складова комплексної медичної допомоги при ВІЛ-інфекції/СНІДі», яку представили Лариса Гетьман, Заступник директора з питань організації медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та Ярослава Соболєва, завідувач відділу планування та організації медичної допомоги ВІЛ-інфікованим особам)
«В Україні у зв’язку із поширенням форм туберкульозу із розширеною резистентністю і відсутністю доступу до нових протитуберкульозних препаратів кількість пацієнтів, які підлягають паліативному лікуванню збільшується. Хворі на туберкульоз, враховуючи епідеміологічний фактор захворювання, мають особливості у підходах до паліативного лікування. На сьогодні існує необхідність у чіткому визначенні терміну «паліативне лікування» у фтизіатричній галузі, нормативному врегулюванню цього питання, впровадженню мультидисциплінарного підходу та різних моделей для надання паліативної допомоги, в тому числі із залученням сімейних лікарів, волонтерів. Наступним кроком держави для надання шансів усім хворим на туберкульоз до одужання стане впровадження нових протитуберкульозних препаратів». (Презентація «Перспективи та можливості для забезпечення надання медичної допомоги, хворим на туберкульоз, які підлягають паліативному лікуванню», яку представили професор Наталія Нізова, Директор УЦКС, та Яна Терлеєва, Заступник директора з питань організації протитуберкульозних заходів)
«Наркозалежні лишаються однією з найскладніших груп паліативних хворих. Серед усіх компонентів паліативної допомоги для наркозалежних, найпроблемнішим є медичний у частині менеджменту болю. Менеджмент болю для наркозалежних включає не лише призначення адекватного знеболення відповідно до рекомендацій ВООЗ, а й оцінку залежності/зловживання психоактивними речовинами, оцінку ризиків зловживання опіоїдними анальгетиками, заходів з їх попередження та план дій у разі їх виникнення. Важливо підкреслити, що в залежності від поточного стану вживання психоактивних речовин (пацієнт в ремісії, активний споживач опіоїдів або інших речовин, пацієнт на замісній підтримувальній терапії або пацієнт, який приймає налтрексон) змінюється тактика ведення болю».
( Презентація «Менеджмент болю у наркозалежних осіб», яку представили професор Алла Щербінська, Заступник директора з питань профілактичної діяльності, досліджень та ресурсного розвитку, та Ірина Іванчук, Координатор програм ЗПТ)
Учасники високо оцінили питання, які розглядалися, схвалили проект Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на 2015-2025 роки.
Організаторами заходу виступили Національна академія державного управління при Президентові України, ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», Національна медична академія післядипломної освіти і. П.Шупика МОЗ України, ДУ «Національний Інститут Раку» МОЗ України, Карітас Австрія за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, Національної академії медичних наук України, Національної академії педагогічних наук України, Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, Редакції журналу «Реабілітація і паліативна медицина» та міжнародних громадських організацій.