Контроль ефективності призначення антибіотиків
Правильно призначений антибіотик — це лише один з перших кроків для ефективного лікування інфекційної хвороби. Далі успішність залежить від слушних рішень лікаря щодо перегляду атибіотикотерапії на основі оцінки ефективності атибіотикотерапії та дисциплінованості пацієнта в дотриманні режиму лікування.
Коли оцінюють ефективність антибіотикотерапії?
Оцінка ефективності антибіотикотерапії — це систематичний процес, який виконують через 48–72 години від початку лікування. Водночас у випадках різкого погіршення клінічного стану пацієнта або отримання результатів мікробіологічного дослідження, лікар може прийняти рішення про ранню корекцію курсу лікування.
Які критерії свідчать про ефективність лікування?
Рішення щодо продовження чи припинення антибіотикотерапії базується на комплексному аналізі клінічних і лабораторних показників:
- Нормалізація температури тіла — до 37,5°C протягом 24–48 годин без застосування жарознижувальних засобів.
- Значне послаблення або зникнення основних клінічних симптомів інфекційної хвороби.
- Нормалізація основних лабораторних показників або тенденція до нормалізації (наприклад, зниження лейкоцитозу, нейтрофільозу, зменшення зсуву лейкоцитарної формули ліворуч, нормалізація або зниження більш ніж на 80% рівня прокальцитоніну).
- Ерадикація збудника — зниження кількості бактерій у біоматеріалі (крові, сечі, матеріалі з рани тощо).
- Відсутність ознак поліорганної недостатності, пов’язаної з інфекцією.
Досягнення цих критеріїв свідчить про ефективність лікування та може бути підставою для припинення антибіотикотерапії.
Які є тактики модифікації призначення антибіотика?
Залежно від того, чи спостерігається через 48–72 години помітне поліпшення стану пацієнта, лікар може змінити тактику лікування. Це може бути:
- ескалація антибіотикотерапії — інтенсивніше лікування для складнішої в подоланні хвороби: переведення пацієнта на ін'єкційне введення антибіотика після перорального; прийом антибіотика широкого спектра дії після вузького; комбінована антибіотикотерапія після монотерапії;
- деескалація антибіотикотерапії — зменшення інтенсивності лікування, якщо хвороба помітно відступає: переведення пацієнта на пероральний прийом антибіотика після ін'єкційного; прийом антибіотика вузького спектра дії після широкого; монотерапія після комбінованої антибіотикотерапії;
- Оптимізація антибіотикотерапії — незначні зміни в призначенні антибіотика, наприклад, зниження його добової дози і кратності введення.
Важливо своєчасно провести бактеріологічне дослідження біоматеріалу пацієнта
Важливою складовою коректної терапії інфекції є своєчасне проведення бактеріологічного дослідження біологічного матеріалу пацієнта. Результати такого дослідження мають критичне значення для перегляду антибіотикотерапії та модифікації призначення.
Для надання медичної допомоги на стаціонарному рівні згідно з галузевими стандартами обов’язково своєчасно провести бактеріологічне дослідження, оскільки госпіталізації підлягають тяжкі пацієнти зі складними хворобами. Результати цього дослідження дозволять точно дізнатися мікроорганізм-збудник та зрозуміти, які препарати проти нього застосовувати.
Так само можна своєчасно виявити супербактерію та якомога швидше приступити до боротьби з нею. На жаль, дані національних досліджень вказують, що лише близько 20% пацієнтів з інфекцією у стаціонарах проводиться своєчасна діагностика на мікроорганізми.
Чому це важливо?
Неправильне чи тривале використання антибіотиків сприяє розвитку та поширенню антимікробної резистентності (АМР) — однієї з найбільших загроз для здоров’я у світі. За даними ВООЗ, тільки у європейському регіоні АМР спричиняє понад 133 тисячі смертей щороку і ще понад 440 тисяч — опосередковано.
Крім того, надмірне застосування антибіотиків підвищує ризик побічних ефектів, таких як алергічні реакції, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок та розвитку грибкових інфекцій.
Пам’ятайте: антибіотики — це не універсальні засоби від усіх хвороб, а зброя від бактеріальних інфекцій, яку слід використовувати розумно та обережно.