Перейти до основного вмісту
Третя національна науково-практична конференція  з питань ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90». Звіт.  День 3
23.11.2016
21:25

Третя національна науково-практична конференція з питань ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90». Звіт. День 3

Сьогодні – завершальний день роботи Третьої національної науково-практичної конференції  з питань ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90». Останній день роботи- це підведення підсумків, прийняття Резолюції конференції  та визначення плану дій на найближчий період.  Сьогоднішній день виявився не менш насиченим на цікаві пленарні дискусії, зустрічі  та обговорення.

Вранці роботу конференції відкрила сесія за участю головних лікарів регіональних центрів ВІЛ-інфекції/СНІДу. Обговорювали роль та місце служб ВІЛ/СНІДу в процесі розбудови системи громадського здоров'я в Україні. В обговоренні взяли участь Наталя Нізова (Генеральний директор ЦГЗ МОЗ України), Оксана Сивак (заступник Міністра охорони здоров'я України), Павло Ковтонюк (заступник Міністра охорони здоров'я України), Віктор Ляшко (член робочої групи МОЗ України з реформування системи охорони здоров'я).

На сесії "Доступність лікування та дотримання прав на здоров'я пацієнтів в пенітенціарній системи України" обговорювали питання реалізації завдань та заходів гранту Глобального фонду пенітенціарною службою України, піднімали питання реформування системи охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України. На сесії ділилися досвідом, інструментами та обговорювали перспективи в цій сфері.

Від Центру громадського здоров'я МОЗ України виступила з доповіддю Тетяна Старіченко.

Не менш цікавою та такою, що привернула увагу багатьох слухачів конференції стала сесія про дистанційне навчання серед лікарів. Фахівець  Центру громадського здоров’я Ксенія Воронова  розповіла про сучасні курси дистанційного навчання для лікарів, переваги та подальший розвиток інституту дистанційної освіти для лікарів в Україні. Центр громадського здоров'я курує та займає лідерську позицію у впровадженні дистанційної освіти в Україні.

Ключовою подією третього дня конференції стала презентація глобального звіту ООН з ВІЛ/СНІДу 
Цифри, які озвучені паном Яцеком Тишко, Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) в Україні.

 

За останніми даними:
 

18,2 млн людей мають доступ до АРТ
36,7 млн живуть з ВІЧ в 2015
2 млн новоінфікованих в 2015
78 млн людей було інфіковано від початку епідемії і до 2015

1,5 млн інфікованих в нашому регіоні
190т новоінфікованих в 2015 (ріст на 60% з 2010)
47т смертей в регіоні в 2015 (ріст на 22% з 2010)
21т охоплено лікуванням

 

Упродовж  завершальної частини роботи конференції Генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України професор Наталія Нізова оприлюднила та винесла на обговорення  стратегічно важливий документ-  Проект Резолюції Третьої національної науково-практичної конференції  з питань ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90».

Ключовими тезами  Проекту Резолюції є:

необхідність одночасно реалізувати низку заходів, спрямованих на виявлення недіагностованої ВІЛ-інфекції, інтенсивне розширення АРТ та ефективне лікування;

засвідчення прихильності до виконання Політичної Декларації з ВІЛ/СНІДу Генеральної Асамблеї ООН 2016 року «Прискореними темпами до активізації боротьби з ВІЛ та припинення епідемії СНІДу до 2030 року»,  та  визнаємо за необхідність:

У сфері «Лідерство»

  • підтримувати та розвивати державне лідерство у реформуванні системи охорони здоров’я в сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на засадах громадського здоров’я у тісній співпраці з професійною та науковою спільнотою, міжнародними організаціями, громадянським суспільством, пацієнтським рухом, представниками бізнесу та приватними фондами;
  • прийняття цілей стратегії Fast Track на загальнодержавному рівні;
  • забезпечити стале державне фінансування ефективних заходів протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу у сфері профілактики, діагностики, лікування, догляду та підтримки для зменшення  залежності від донорського фінансування;
  • законодавчо унормувати державне управління профілактичними програмами, спрямованими насамперед на ключові групи ризику;
  • забезпечити сталість послуг та ефективність лікування ВІЛ-інфекції шляхом  системного перегляду національної нормативної бази відповідно до нових наукових досягнень, сучасних міжнародних стандартів та даних доказової медицини: в першу чергу затвердження комплексного уніфікованого Клінічного Протоколу з ВІЛ/СНІДу.

У сфері «Стратегічні рішення»

  • здійснювати оптимізацію лікування ВІЛ-інфекції, ґрунтуючись на засадах доказової медицини. Завданнями процесу оптимізації мають стати стійка супресія вірусу, переносимість і безпечність лікування, попередження розвитку антиретровірусної резистентності,  впровадження інноваційних підходів лікування. В основу оптимізації мають бути покладені принципи громадського здоров’я та інтереси пацієнтів;
  • застосовувати принцип розширення генеричної конкуренції з метою зниження цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення;
  • забезпечити доступ до інноваційних препаратів з урахуванням принципу економічної ефективності;
  • досягти елімінації передачі ВІЛ від матері до дитини в Україні та валідувати її на міжнародному рівні;
  • забезпечити доступ до інтегрованих послуг з лікування ВГС із використанням препаратів прямої дії, передусім серед представників груп ризику,  пацієнтів із ко-інфекцією ВІЛ/ВГС;
  • забезпечити фінансування на регіональному рівні соціальних послуг для реалізації стратегії 90-90-90 за допомогою механізму соціального замовлення;
  • сприяти диверсифікації та впровадженню нових моделей та підходів до фінансування  послуг ЗПТ;
  • переглянути критерії та визначення груп ризику та законодавчо закріпити новий перелік ключових груп ризику з урахуванням впливу військового конфлікту на Сході України;
  •  забезпечити якісний доступ  до послуг з ВІЛ осіб пенітенціарного сектору у єдиному медичному просторі;
  • розвивати приватно-публічне партнерство та соціальне підприємництво щодо надання ВІЛ-послуг;
  • розробити  та впровадити ефективні програми профілактики ВІЛ-інфекції серед дітей і молоді;
  • диверсифікувати моделі надання ВІЛ-послуг для різних груп населення;
  • посилювати надання інтегрованих послуг на регіональному рівні (АРТ, ЗПТ, ТБ та ін.);
  • удосконалити нормативну базу щодо можливості самотестування та надання послуг з тестування на ВІЛ силами навчених працівників без спеціальної медичної освіти;
  • впроваджувати медико-соціальні послуги для ключових груп ризику на базі спільнот, враховуючи особливості кожної групи та з забезпеченням їх прав та свобод, з дотриманням принципу «рівний-рівному» та отриманням максимальної кількості всіх послуг в одному місці;
  • розвивати інформаційну підтримку та рекламні кампанії, спрямовані на пропагування регулярного тестування на ВІЛ та ІПСШ, засновані на основних засадах комерційного маркетингу, в т.ч. розвивати рекламні компанії у мережі Інтернет. 

 

У сфері «Посилення потенціалу та прав людини»

  • впровадити ефективні інструменти оцінки спроможності, планування і розвитку кадрового потенціалу та матеріально-технічного забезпечення безпосередніх надавачів ВІЛ-послуг;
  • проводити постійний фінансовий моніторинг економічної ефективності впровадження різних моделей надання ВІЛ-послуг;
  • включити представників ключових груп ризику (СІН, ЧСЧ, секс-працівники, колишні ув’язнені тощо) до складу Національної ради з протидії ВІЛ/СНІДу та ТБ, а також включення до регіональних координаційних механізмів та робочих груп на місцях;
  • зменшувати рівень стигми та дискримінації серед медичних працівників по відношенню до ключових груп ризику шляхом проведення постійної інформаційно-навчальної роботи з  гендерно-орієнтованого підходу до надання соціальних послуг та включення до навчальних  програм  додипломної та післядипломної освіти медиків, соціальних працівників, психологів та інших фахівців, які працюватимуть у сфері ВІЛ/СНІДу;
  • пріоритезувати застосування інноваційних підходів та технологій, зокрема методів імплементаційної науки та оцінки, TEFT, ClASS, інформаційних систем та інших інструментів для створення доказової бази;
  • інтегрувати модель безперервного покращення якості у процесі надання послуг державними закладами охорони здоров’я у партнерстві з громадськими організаціями;
  • систематично підвищувати дослідницький потенціал на національному та регіональному рівнях шляхом проведення досліджень на засадах доказової медицини та оцінки ефективності заходів з протидії епідемії ВІЛ-інфекції.

 

 

 

Інші новини