Український постер про профілактику ВІЛ серед жінок визначили найкращим на конференції HepHIV 2026
Постер Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) про доступ жінок до доконтактної профілактики ВІЛ (ДКП) отримав найвище визнання учасників міжнародної конференції HepHIV 2026 у Дубліні (Ірландія) з питань ВІЛ і вірусних гепатитів.
Конференція відбулася 2–3 листопада 2026 року. Загалом ЦГЗ представив шість наукових постерів (стислих візуалізацій із результатами наукових досліджень), присвячених профілактиці, тестуванню та лікуванню ВІЛ і вірусних гепатитів в Україні, зокрема в умовах повномасштабної війни.
Перемогу здобув постер під назвою «Women and HIV PrEP in Ukraine: Expanding Access Beyond Traditional Key Populations» («Жінки та ДКП в Україні: розширення доступу за межі традиційних ключових груп населення»).
Повна програма конференції та інформація про спікерів.
Які дані демонструє постер-переможець
Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП) — це приймання антиретровірусних препаратів людьми з негативним ВІЛ-статусом для запобігання інфікуванню. Цей підхід дає змогу захиститися від ВІЛ ще до можливої ситуації контакту з вірусом.
Постер ЦГЗ продемонстрував позитивну динаміку доступу жінок до цієї послуги в Україні
За національними програмними даними за 2023–2025 роки:
- загальна кількість користувачів ДКП залишалася відносно стабільною — 11 188–11 640 осіб щороку;
- кількість жінок, які отримували ДКП, зросла з 2787 до 3393;
- частка жінок серед усіх користувачів ДКП збільшилася з 25% до 29%.
У 2025 році серед жінок, які отримували ДКП, найбільшу групу становили жінки віком 25–49 років — 2 484 особи. Ще 707 жінок були старшими за 50 років. Послугою також скористалися 8 вагітних жінок і 12 жінок, які годували грудьми.
Найбільшу групу серед жінок на ДКП становили жінки, які перебувають у серодискордантних парах (парах, у яких один партнер має ВІЛ-позитивний статус, а інший — ВІЛ-негативний), — 1785 осіб.
Результати дослідження свідчать про зростання охоплення жінок ДКП, зокрема серед різних вікових груп та осіб із різними ризиками інфікування ВІЛ. Це підкреслює необхідність розвитку диференційованих і людиноцентричних підходів до профілактики ВІЛ, що враховують індивідуальні потреби та ризики незалежно від належності до традиційних ключових груп населення.
Про що ще розповіли українські дослідження на HepHIV 2026
П'ять інших постерів ЦГЗ охоплювали питання доступності тестування на ВІЛ, самотестування, епідеміологічної ситуації серед людей, які вживають наркотики ін'єкційно, та розширення послуг із діагностики й лікування вірусних гепатитів.
1. Інтегроване біоповедінкове дослідження серед людей, які вживають наркотики ін'єкційно (ЛВНІ), 2023
Дослідження виявило суттєві регіональні відмінності в поширеності ВІЛ. Водночас недостатня обізнаність про власний ВІЛ-статус залишається одним із головних бар'єрів для своєчасного отримання лікування.
Ключові показники:
- Одеса — 22,1% поширеності ВІЛ;
- Київ — 17,9%;
- Запоріжжя — 4,1%;
- лише 3,6% учасників користувалися ДКП.
2. Пілотне дослідження індексного самотестування на ВІЛ
У межах дослідження люди, які живуть із ВІЛ, отримували тест-набори, щоб передати їх своїм партнерам. Такий підхід допомагає залучати до тестування людей, які могли не звернутися до медичного закладу самостійно.
Ключові показники:
- 149 людей, які живуть із ВІЛ, отримали тест-набори;
- 380 наборів передали для тестування партнерів;
- зворотний зв'язок отримали від 298 партнерів;
- виявили 13 позитивних результатів — усі підтвердили та скерували людей на лікування;
- рівень виявлення становив 4,4% проти 1,8% під час стандартного індексного тестування за той самий чотиримісячний період.
3. Масштабування моделей самотестування на ВІЛ у 2025 році
Самотестування стає важливим способом розширення доступу до діагностики ВІЛ. Людина може самостійно пройти тестування або отримати підтримку під час цього процесу.
Ключові показники:
- понад 122 тисячі тест-наборів розповсюдили через канали без супроводу;
- понад 408 тисяч людей скористалися самотестуванням із підтримкою.
4. Самотестування серед ЛВНІ в умовах війни, 2023–2025 рр.
Дослідження показало, що навіть в умовах повномасштабної війни, вимушеного переміщення населення та міграції вдавалося підтримувати широке охоплення самотестуванням серед людей, які вживають наркотики ін'єкційно.
Ключові показники:
- понад 186 тисяч ЛВНІ щороку охоплювали самотестуванням;
- це понад 93% усіх представників цієї групи, охоплених профілактичними програмами.
5. Розширення доступу до послуг тестування й лікування вірусних гепатитів В і С
Попри умови тривалої війни та повномаштабного вторгнення в Україні вдалося суттєво розширити доступ до послуг з діагностики та лікування вірусних гепатитів В і С (ВГВ і ВГС) завдяки послідовним політичним рішенням МОЗ України та Центру громадського здоров’я України.
Ключові показники:
- 18 закладів надавали послуги з лікування гепатитів у 2020 році;
- у 2025 році мережа закладів охорони здоров’я, які надають послуги з лікування ВГВ і ВГС розширилася до 300 закладів;
- послуги скринінгу ВГВ і ВГС у 2026 році надають понад 1 500 закладів.
Розширенню мережі закладів охорони, що надають послуги скринінгу та діагностики вірусних гепатитів сприяли системне оновлення стандартів медичної допомоги, включення у 2022 році до централізованої закупівлі швидких тестів для виявлення ВГВ і ВГС, забезпечення доступу пацієнтів до безоплатного лікування ВГВ і ВГС сучасними противірусними препаратами, а також розвиток лабораторної спроможності регіональних центрів контролю та профілактики хвороб у наданні послуг підтверджувальної діагностики ВГВ і ВГС.
Наступні кроки
Представлені результати допомагають визначити напрями подальшої роботи ЦГЗ:
- розширення дослідження індексного самотестування на інші регіони України;
- продовження інтегрованих біоповедінкових досліджень серед ключових груп населення та планування досліджень з якісними методами;
- удосконалення підходів до тестування та скерування людей на лікування або профілактику;
- розширення доступу до ДКП та інших засобів профілактики ВІЛ з урахуванням індивідуальних потреб людини;
- активніше використання програмних даних для планування та вдосконалення медичних послуг;
- дослідження знань і практик лікарів різних спеціальностей щодо діагностики й лікування вірусних гепатитів В і С, а також оцінювання кадрового потенціалу закладів охорони здоров'я. Результати планують оприлюднити наприкінці 2026 року.
Представлення українських досліджень на HepHIV 2026 та міжнародне визнання одного з постерів — це можливість поділитися досвідом роботи системи громадського здоров'я під час війни, продемонструвати результати національних програм і долучитися до формування рішень, які розширюють доступ людей до профілактики, тестування й лікування.