Відновлення втрачених позицій: припинення туберкульозу в Європі
Україна взяла участь у 16-тій зустрічі керівників національних програм проти туберкульозу ВООЗ та 20-му семінарі Wolfheze 18-20 травня 2022 року. Від Центру громадського здоров'я участь взяли фахівці відділу управління та протидії туберкульозу.
Заходи організовано Європейським регіональним офісом Всесвітньої організації охорони здоров’я, Європейським центром з профілактики та контролю захворювань (ECDC) та KNCV Tuberculosis Foundation (KNCV).
У 2022 році на нараді керівникам національних протитуберкульозних програм (НТП) були представлені оновлення щодо рекомендацій ВООЗ та остаточний проєкт Регіонального плану дій проти туберкульозу на 2023-2030 роки.
ВООЗ у тісній співпраці з національними ТБ-програмами, партнерами та широкими консультаціями з громадськістю розроблено Регіональний план дій щодо туберкульозу для Європейського регіону ВООЗ на 2023–2030 роки, щоб посилити зусилля європейського регіону для досягнення цілей глобальної стратегії боротьби з туберкульозом. План дій визначатиме пріоритети для держав-членів у новому контексті та відображатиме посилення заходів протидії туберкульозу, враховуючи інновації, необхідність посилення політичної прихильності до подолання туберкульозу на всіх рівнях, також сфокусовані зусилля на відновлення первинної медико-санітарної допомоги (далі – ПМСД) в еру після COVID-19 шляхом посилення ролі ПМСД у наданні послуг з туберкульозу, орієнтованих на людей та з використанням цифрових рішень для охорони здоров’я. План розроблено на основі глобальної стратегії боротьби з туберкульозом на 2016–2035 рр.; відповідно до Європейської програми роботи на 2020–2025 рр. – «Об’єднані дії для кращого здоров’я в Європі».
В плані передбачається продовження високоефективних заходів, визначених у рамках Плану дій щодо туберкульозу для Європейського регіону ВООЗ на 2016–2020 рр..
Перед схваленням нового Плану дій ЄвроВООЗ проводить ряд консультацій з державами-членами, технічними партнерами, організаціями громадянського суспільства та постраждалими громадами, щоб гарантувати, що регіональний стратегічний документ відображає потреби та пріоритети країн і відповідних зацікавлених сторін у всьому світі. Остаточний варіант буде представлений для прийняття на 72-й сесії Європейського регіонального комітету у вересні 2022 року.
Яна Терлеєва, завідувач відділу управління та протидії туберкульозу ЦГЗ: «В умовах війни, гуманітарної кризи, посилення міграційних процесів та викликів, з якими стикається система охорони здоров'я, зростають ризики інфекційних хвороб, зокрема туберкульозу. Розуміючи критичну важливість стратегічного бачення щодо подальшого відновлення та розвитку протитуберкульозної допомоги населенню ми вже почали працювати разом з партнерами за узгодженням з МОЗ України над національним планом відновлення послуг з ВІЛ, туберкульозу та інших нозологій. Ця діяльність буде узгоджена з новими рекомендаціями та Регіональним планом дій проти туберкульозу на 2023-2030 роки».
Семінар Wolfheze був зосереджений на впливі пандемії COVID-19 на послуги з туберкульозу та останніх розробках у цифрових медичних рішеннях для посилення профілактики та контролю туберкульозу, важливості проведення операційних досліджень.
Для досягнення цілей Стратегії з ліквідації туберкульозу необхідно швидке впровадження інновацій, що потребує впровадження та використання результатів операційних досліджень. Операційні дослідження є механізмом, близьким до програмної реалізації – вони сприяють прискореному впровадженню останніх рекомендацій ВООЗ з питань політики щодо туберкульозу, нарощуванню дослідницького потенціалу. Необхідно створювати сприятливе середовище для високоякісних досліджень та інновацій для всіх зацікавлених сторін, включаючи організації громадянського суспільства.
На сесії, присвяченій стійкому до ліків туберкульозу та результатам лікування, країни поділилися досвідом щодо коротших схем лікування туберкульозу. Україна стала однією з перших країн, які долучилися до ініціативи ВООЗ щодо впровадження дослідження щодо застосування коротких режимів лікування лікарсько стійкого туберкульозу, яке проводиться під лідерством Центру громадського здоров'я. Яна Терлеєва, головний дослідник, поділилася інформацією про досвід України: «Реалізація цього дослідження в Україні за підтримки євроВООЗ призвела до якісних системних зрушень в клінічній практиці та значно розширила потенціал національних та регіональних дослідницьких команд, адаптовано в національних керівництвах з лікування лікарсько стійкого туберкульозу моніторинг лікування. Але головне, що пацієнти швидше одужують та повертаються до свого звичного життя, особливого значення короткі режими набувають в умовах війни».
До використання нових скорочених схем лікування долучились більшість обласних протитуберкульозних закладів України та Національний інститут пульмонології та фтизіатрії імені Ф. Г. Яновського. Наразі плани Центру громадського здоров'я разом з регіональними протитуберкульозними службами – збільшити можливості для виліковування пацієнтів з роширеною лікарською стійкістю шляхом реалізації дослідження BPAL. Більше про короткі режими https://www.youtube.com/watch?v=ynivdpcKkA0
Інші теми для обговорення включали латентну туберкульозну інфекцію у людей, які живуть з ВІЛ, прискорене виявлення випадків та останні зміни в лікуванні туберкульозу у мігрантів та транскордонного туберкульозу.
На семінарі було представлено цікаві результати дослідження впливу ТБ та COVID-19 в 35 країнах світу, яке проведено Глобальною мережею боротьби з туберкульозом. В 74% діагноз ТБ поставлено до COVID-19, медіана 78 (38-145) днів; 9,5% діагноз COVID-19 поставлено до ТБ, медіана 28 (15-42) днів; 16.5% обидва діагнози поставлені на одному тижні, в 31,3% виявлено наслідки ТБ. Активний туберкульоз підвищував ризик смерті у 2.70 раза, а ризик смерті у людей, які перенесли ТБ у минулому, був дещо нижчим (1.51 раза). Ймовірність одужання у хворих на COVID-19 з ТБ була на 25% нижче (більше тривалий період до одужання).
Важливі висновки для врахування в роботі стосовно особливостей загрозливого тандему ТБ/COVID-19:
1. COVID-19 може виникнути до, під час та після ТБ.
2. Основними детермінантами смертності є вік та супутні захворювання, проте ВІЛ-інфекція, ТБ, бідність та нестача харчування можуть грати важливу роль, особливо у країнах з високим рівнем захворюваності.
3. Пацієнти із захворюванням легень після перенесеного ТБ та наслідками COVID-19 складають групу ризику щодо захворюваності/смертності.
4. Питання реабілітації пацієнтів після перенесеного COVID-19 набуває все більш важливе значення.
5. Заходи інфекційного контролю та відстеження контактів мають вирішальне значення для обмеження розповсюдження обох захворювань.
6. Явний вплив COVID-19 на роботу протитуберкульозних служб у країнах із високим тягарем ТБ та COVID-19.
7. Необхідно вживати невідкладних заходів та здійснювати інвестиції у протитуберкульозні служби, особливо в умовах обмежених ресурсів.
Окрема увага була присвячена профілактичному лікуванню туберкульозу, враховуючи, що набагато простіше запобігти розвитку активної форми ТБ у інфікованих людей, ніж лікувати хворих на лікарсько стійкий ТБ.
ереконливі факти наведені ВООЗ: прийом існуючих схем профілактичного лікування туберкульозу (далі – ПЛТБ) забезпечує зниження ризику на 60-90% порівняно з тими, хто не отримує профілактичного лікування; профілактичне лікування рятує життя ВІЛ-інфікованим – смертність була на 37% нижчою; захисні властивості зберігаються від 6 до 19 років. При цьому профілактичне лікування є достатньо безпечним, тільки невелика частка людей, які отримують ПЛТБ, зазнає небажаних явищ, при цьому більшість з них є оборотними, а коротші схеми лікування на основі рифампіцину мають більш сприятливий профіль безпеки.
Отримана інформація буде адаптована в національних стратегіях та стандартах охорони здоров'я при туберкульозі.
Також протягом цих днів українська національна протитуберкульозна програма отримала підтримку від фахової спільноти у важкі часи боротьби з туберкульозом в умовах протистояння збройній агресії з боку росії.
Висловлюємо вдячність організаторам за важливі повідомлення для врахування на рівні країн, цікаві дискусії та оновлення даних щодо туберкульозу.
Довідково:
Рух Wolfheze бере свій початок з 1990 року, коли перша європейська регіональна зустріч з боротьби з туберкульозом була організована спільно KNCV та Міжнародним союзом проти туберкульозу та захворювань легенів (UNION) у селі Wolfheze в Нідерландах. Семінари Wolfheze мають на меті посилити профілактику туберкульозу та лікування в Європейському регіоні ВООЗ, щоб у кінцевому підсумку ліквідувати захворювання.
Семінари Wolfheze – це ініціатива, спрямована на посилення профілактики туберкульозу та лікування в Європейському регіоні ВООЗ. Збираючи керівників національних протитуберкульозних програм, органів охорони здоров’я, науковців, представників громадських організацій та інших партнерів, вони дають можливість зацікавленим сторонам з туберкульозу зустрітися, поділитися досвідом та досягти консенсусу щодо подальшого шляху боротьби з туберкульозом до кінцевої мети – ліквідації туберкульозу.
Семінари Wolfheze організовує ВООЗ/Європа та Європейський центр з профілактики та контролю захворювань (ECDC) у співпраці з Фондом боротьби з туберкульозом KNCV. Вони відбуваються кожні 2 роки.
