
Як полегшити вашій дитині адаптацію на початку навчального року — поради ЦГЗ і Світлани Ройз
На початку навчального року діти часто відчувають тривогу, яка може маскуватися, наприклад, під дратівливість, — через новий розклад, незнайомих учителів або однокласників. Навіть ті, хто вже не перший рік ходить до школи, можуть хвилюватися, чи впораються із завданнями, чи залишилися добрими стосунки з однокласниками, чи прийме їх колектив. Це нормально — подібні переживання виникають у більшості дітей. У такі моменти важливо підтримати дитину теплими словами та нагадувати, що ви поруч.
Як батьки й опікуни можуть допомогти дітям адаптуватися до школи на початку навчального року, розповідаємо в матеріалі, підготовленому Центром громадського здоровʼя у співавторстві зі Світланою Ройз, сімейною та дитячою психологинею.
Навчатися під час війни особливо складно. Дітям важливо чути від батьків щирі слова розуміння — без фальші, з вірою в їхню силу. Саме це дає відчуття справжньої підтримки.
Щоб допомогти пройти адаптацію до навчального року спокійніше, важливо бути терпеливими з дитиною. Перші тижні часто найскладніші: дитина може бути плаксивою, більш дратівливою або, навпаки, надто пасивною. Не сваріть дітей за погані оцінки чи неохайний зошит — натомість розберіться, що саме викликає труднощі.
Намагайтеся не обговорювати при дитині свої страхи чи негативний досвід, пов’язаний зі школою, оскільки діти дуже чутливі до настрою дорослих. Спокій і впевненість батьків передаються дітям і допомагають їм швидше адаптуватися.
Часто діти бояться, що забули матеріал із минулого навчального року, тому поясніть, що перші тижні вересня присвячені повторенню й у них буде час поступово все згадати.
В умовах війни багато дітей живуть в очікуванні невдач через постійний стрес. Батькам важливо створювати для дитини ситуації, де вона може відчути перемогу. На початку навчального року пропонуйте знайомі та нескладні завдання, які принесуть швидкий результат. Це важливо, оскільки перші розчарування можуть відбити бажання вчитися.
Також хваліть дитину за докладені зусилля, а не тільки за результат. Якщо вона виконала домашнє завдання, навіть припустившись помилок, відзначте старання дитини. Це допоможе їй вірити у свої сили та не боятися труднощів. Робіть це не лише на початку навчального року, а й повсякчас.
Дотримання стабільного режиму дня допомагає адаптуватися, тому стежте за тим, щоб дитина вчасно лягала спати — ми не можемо передбачити, якими будуть ночі, але сам факт дотримання режиму та будь-яка можливість відпочинку додаватиме сил і відчуття стійкості. Також важливо, щоб дитина мала час на ігри та хобі. У перші місяці навчання не варто перевантажувати її додатковими гуртками та секціями.
Запитуйте, як минув день у школі. Цікавтеся не тільки уроками й отриманими оцінками, а й тим, з ким спілкувалася дитина, що її порадувало або засмутило. Так дитина знатиме, що її готові вислухати.
І пам’ятайте: ви — команда. Якщо дитині складно розв’язати задачу або зрозуміти завдання, сядьте разом і допоможіть розібратися. Це не лише допоможе опанувати матеріал, а й зміцнить ваші стосунки.
Коли варто звертатися до психолога: ознаки стресу у дитини
Навіть якщо ви робите все правильно, дитина все одно може переживати стрес. Він може проявлятися такими ознаками:
- тривожність — наприклад, з'явилися нові побоювання, як-от, страх темряви чи залишатися наодинці;
- гіперпильність — дитина може перевіряти, чи все гаразд, постійно запитувати: «Ти не сердишся на мене?», бути гіперчутливою до звуків і будь-яких подразників тощо;
- збудження — дитині важко всидіти на місці, вона швидко переключається з одного на інше, метушиться тощо;
- зміни харчової поведінки — з’явилося переїдання, постійне бажання перекусити або навпаки втрата апетиту;
- зниження настрою — дитина виглядає сумною, часто скаржиться на втому, швидко засмучується;
- агресивність — почастішали конфлікти з однолітками або братами/сестрами, грубість у відповідь на зауваження, крик або образливі слова.
Якщо ви помітили, що такі симптоми не минають протягом місяця, варто звернутися по професійну допомогу до психолога, наприклад, шкільного.
Допомогти дитині адаптуватися до нового навчального року — це марафон, а не спринт. Головне — ваша любов, терплячість і готовність бути поруч.