11 квітня — Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

Сьогодні хвороба Паркінсона має чи не найбільші темпи поширення з-поміж неврологічних захворювань. За оцінками експертів, у світі налічується 4 млн пацієнтів, а 2040 р. їхня кількість сягне 14,2 млн, оскільки людство стрімко старіє.

Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 000 людей із хворобою Паркінсона, або 61,4 на 100 000 населення. Кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів 2 500 українців.

Хвороба Паркінсона має три основні симптоми:

• тремтіння — тремор, який зазвичай починається з голови й руки (частіше, коли кінцівка розслаблена);
• брадикінезія — уповільнення руху, коли фізичні рухи набагато повільніші за норму, що може ускладнювати повсякденні завдання і призвести до характерного повільного пересування дуже маленькими кроками;
• ригідність — скутість і напруга у м’язах, що може ускладнити переміщення і вираз обличчя, а також може призвести до болісних м’язових спазмів (дистонія).

Хворі мають характерний зовнішній вигляд, зокрема, постави: голова нахилена вперед, коліна та лікті напівзігнуті, спина згорблена.

Хвороба Паркінсона розвивається внаслідок утрати нервових клітин у частині мозку, яку називають сірою субстанцією.

Нервові клітини в цій частині мозку відповідають за виробництво хімічної речовини, що називається допаміном. Допамін діє як посередник між частинами мозку і нервової системи, які допомагають контролювати і координувати рухи тіла.

Якщо ці нервові клітини гинуть або пошкоджуються, кількість допаміну в мозку зменшується. Відповідно, частина мозку, що контролює рух, не може працювати так само добре, як за нормальних умов, і це призводить до повільних і нездорових рухів.

Втрата нервових клітин є повільним процесом. Симптоми хвороби Паркінсона зазвичай починають розвиватися, коли близько 80% нервових клітин у субстанції мозку nigra були втрачені.

Істинна етіологія захворювання залишається невідомою. На думку науковців, велике значення мають генетична схильність, вік і фактори зовнішнього середовища (пестициди й гербіциди, що використовуються в сільському господарстві та в транспорті або промислові забруднення). Взаємодія цих факторів ініціює процеси дегенерації у нейронах стовбура головного мозку.

Приблизно у 1% пацієнтів хвороба передається генетично. Що старшою стає людина, то більшає ймовірність захворіти. Спеціального попереднього обстеження не існує.

«Паркінсонізм» — це парасольковий термін, котрий використовують для опису симптомів тремору, м’язової ригідності та повільного руху.

Хвороба Паркінсона є найпоширенішим типом паркінсонізму. Але бувають і більш рідкісні типи, де можна визначити конкретну причину:

• паркінсонізм, зумовлений медикаментозними препаратами (паркінсонізм, спричинений лікарським засобом), коли симптоми розвиваються після прийому деяких лікарських засобів, як-от певні види антипсихотичних препаратів, і зазвичай покращуються після припинення прийому цих ліків;
• інші прогресивні стани мозку — прогресуючий параліч, атрофія множинних систем і кортикобазальна дегенерація;
• цереброваскулярні захворювання, де серія інсультів призводить до того, що кілька частин мозку гинуть.

Жодні тести не зможуть переконливо показати, що у вас хвороба Паркінсона.

Ваш лікар визначить діагноз через симптоми, історію хвороби і детальний медичний огляд. Зокрема, вас можуть попросити виконати деякі прості психічні або фізичні завдання, такі як переміщення або ходьба.

Якщо лікар підозрює хворобу Паркінсона, то спрямує вас до спеціалістів:

• невропатолога — фахівця із захворювань центральної та периферичної нервової системи;
• геріатра — фахівця із проблем, з якими стикаються літні люди.

Наразі не існує способу лікування хвороби Паркінсона, але доступні методи, які допомагають полегшити симптоми та підтримувати якість життя:

• підтримувальна терапія — наприклад, фізіотерапія;
• медикаменти;
• хірургія (для деяких людей).

Діагноз «хвороба Паркінсона» незворотний. Вам знадобляться довготривале лікування, щоб контролювати свої симптоми і адаптуватися до виконання простих повсякденних завдань.

Як запобігти хворобі Паркінсона

Органічне харчування

Учені виявили високий рівень пестицидів у мозку пацієнтів із хворобою Паркінсона. Крім того, дослідження показують, що працівники сільського господарства, які зазнають впливу пестицидів, мають значно вищі показники захворюваності на Паркінсона, ніж широка громадськість. Тому дуже важливо контролювати якість та походження їжі, яку вживаєте ви та ваші близькі.

Свіжі овочі

Науково доведено, що фолієва кислота значно знижує ризик розвитку хвороби Паркінсона. Найкраще джерело фолієвої кислоти — це темно-зелені овочі (броколі, шпинат, зелень, брюссельська капуста, спаржа). Вітамін В можна також знайти в авокадо, бобових і сочевиці.

Жирні кислоти Омега-3

Дослідження 2008 р. в Канаді підтвердило ефективність Омега-3 у профілактиці хвороби Паркінсона. Ці кислоти допомагають збалансувати рівень холестерину, підвищити імунітет та покращують серцево-судинне здоров’я. Омега-3 є своєрідним будівельним матеріалом для мозку, нервової та ендокринної систем.

Вітамін D3

Дослідники виявили, що близько 70% пацієнтів із ранньою хворобою Паркінсона мають низький рівень вітаміну D. Як вітамін він стимулює утворення особливого транспортного білка у слизовій оболонці кишечника, який переносить кальцій та фоcфор до кісткової та м’язової тканин.

За рахунок цього у крові підтримується постійний рівень кальцію та фосфору, що необхідно для формування та росту кісток, профілактики остеопорозу, переломів, рахіту і псування зубів, а також спазмів у м’язах.

Регулярні фізичні вправи

• Ходьба — це проста і доступна кожному фізична активність, що допоможе підтримувати в нормі вагу і бути здоровим. Інтенсивна 10-хвилинна щоденна прогулянка на свіжому повітрі дуже корисна для організму і може бути частиною рекомендованих 150 хв щотижневих вправ.
• Їзда на велосипеді — це корисна і захоплива вправа, доступна людям різного віку та всіх верств суспільства.
• Йога — комплекс вправ, що поєднують силу, гнучкість і дихання задля поліпшення фізичного та психічного самопочуття.
• Фізичні вправи: щоб уберегти й покращити здоров’я, літнім людям слід щотижня займатися двома видами фізичної активності: аеробними та силовими вправами.

Кількість фізичної активності, потрібної організму щотижня, залежить від вашого віку.

Зниження стресу

Найважливіше, що ми можемо зробити для нашого фізичного і ментального здоров’я, — це зниження стресу. Усі стреси — фізичні, емоційні та хімічні — спричиняють запалення і довгострокове пошкодження усього тіла.

Незалежно від того, чи ви цікавитеся профілактикою хвороби Паркінсона, чи способами полегшити її симптоми, пам’ятайте, що будь-яка із наведених вище порад тільки допоможе вашому здоров’ю.