Перейти до основного вмісту
Час обирати здоров'я
Чому необхідно обмежити вміст трансжирів у раціоні українців і з чого почати?
10.12.2021
17:27

Чому необхідно обмежити вміст трансжирів у раціоні українців і з чого почати?

За даними ВООЗ, щороку півмільйона людей у світі помирають внаслідок серцево-судинних хвороб, які розвинулися через надмірне споживання трансжирів.

За прогнозами, протягом наступних 25 років можна врятувати понад 17 млн життів і запобігти збільшенню кількості серцевих нападів удвічі, якщо вилучити штучно вироблені трансжири з продуктів харчування.

Трансжири — це різновид ненасичених жирів, що містять трансізомери жирних кислот. Найчастіше їх використовують у запечених і смажених продуктах, готових або розфасованих закусках, кулінарних жирах і спредах. Ідеться про торти, печиво, бісквіти, майонез, снеки тощо.

Маргарини та кулінарні жири промислового виробництва почали застосовуватися в продуктах наприкінці 19 століття як заміна дороговартісних тваринних жирів, наприклад, вершкового масла. Їх почали додавати до продуктів харчування, аби продовжити термін зберігання та змінити структуру рослинних жирів, необхідних для кулінарної обробки. Такі продукти можуть містити значну кількість трансжирів, обумовлену технологією перероблення рослинних жирів.  

Знадобилося століття, аби довести негативний вплив трансжирних кислот на здоров’я людей. Дослідження підтвердили зв’язок між споживанням трансжирних кислот та ішемічною хворобою серця, яка може призводити до передчасної смертності. Є докази, що споживання трансжирів підвищує рівень «поганого» холестерину й натомість знижує рівень «хорошого». Перелік недуг, до яких призводять трансжири, включає ожиріння, рак, діабет, розлади імунної системи.

Дуже часто ми споживаємо продукти і навіть не здогадуємося про їхню справжню небезпеку. Про ті ж трансжири українці знають дуже мало.

У вересні 2021 року КМІС провів дослідження, яке показало, що 61% дорослого населення в Україні регулярно вживають продукти, що містять трансжири.

Найцікавіше те, 28% респондентів переконані, що в їхньому звичайному раціоні трансжирів немає, але, як виявили наступні питання, з них 73% все ж вживають трансжири не рідше 1–2 разів на тиждень. Майже чверть респондентів не знають, у яких продуктах можуть міститися трансжири, близько третини знають про них лише частково.

 

Якщо узагальнити, українець за тиждень вживає 8 порцій продуктів із трансжирами. А чим молодші респонденти, тим частіше такі продукти вони їдять.

З повним звітом опитування та його резюме можна ознайомитися за посиланнями.

Що ж робити, аби виключити трансжири із раціону українців? Авжеж, дотримуватися рекомендацій здорового харчування та уважно перевіряти склад продуктів на етикетках. Але зусиль лише людини вберегти своє здоров’я та життя недостатньо на сьогодні, бо приходячи в магазин, громадянин має бути переконаний у безпечності продуктів, які він купує.

Тому обмеження використання трансжирів у харчових продуктах на законодавчому рівні — це найкраща стратегія. Це є доступний та ефективний метод на думку експертів громадського здоров’я та ВООЗ.

Ще у 2018 році ВООЗ випустила ініціативу REPLACE та закликала уряди країн вилучити трансжирні кислоти промислового виробництва зі складу харчової продукції в усьому світі до 2023 року.

Уже 42 країни захистили своє населення й запровадили передові практики з відмови від трансжирів. В Україні поки що все на стадії законодавчих ініціатив.

В Україні на законодавчому рівні прийнято низку документів:

  • Наказ МОЗ України, яким встановлюються обмеження рівня трансжирних кислот. Відповідно до наказу рівень промислових трансжирів не повинен перевищувати 2 г на 100 г загальної кількості всіх жирів. Цей рівень відповідає рекомендаціям ВООЗ і нормативним документам ЄС. Нововведення почнуть діяти з 2023 року.
  • У першому читанні Верховна Рада України схвалила проєкт Закону № 5148, який регулює, у тому числі й питання обмеження використання трансжирів.

Допоки законодавчо не буде встановлено безпечний рівень вмісту трансжирів у харчових продуктах, українці мусять докладати власних додаткових зусиль для захисту свого здоров’я.
 

Статтю підготували фахівці ГО «Життя» та Центру громадського здоров’я.

Інші новини