"ДКП - не лише таблетки": виклики у наданні послуг з доконтактної профілактики в Україні
У Києві за участю фахівців Центру громадського здоров’я відбулася робоча зустріч щодо координації надання послуг з доконтактної профілактики (ДКП) інфікування ВІЛ в Україні.
На заході обговорили результати надання послуг з ДКП інфікування ВІЛ за 9 місяців 2023 року в розрізі регіонів України, розглянули основні бар’єри у розширенні охоплення послугами з ДКП та утримання в програмі клієнтів. Крім того, учасники робочої зустрічі обговорили роль неурядових організацій (НУО) у наданні послуг з ДКП та взаємодію з медичними фахівцями у кожному регіоні.
Як заявив на відкритті робочої зустрічі Олексій Даниленко, директор Департаменту громадського здоров’я МОЗ, на сьогодні Україна посідає одне з перших місць у європейському регіоні за кількістю ВІЛ-позитивних людей. Та попри повномасштабну війну нашій країні вдалось зберегти сталість надання послуг. "Ми рухаємося згідно з ухваленою Стратегією з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року. Тож стратегічна ціль №1 - зменшення рівня захворюваності та зниження кількості смертей, спричинених ВІЛ", - зазначив він.
"Немає профілактики - немає подолання ВІЛ", - наголосила Лариса Гетьман, завідувачка відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції Центру громадського здоров’я. Вона нагадала, що у 2019 році на рівні державної стратегії ДКП була визначена як стратегічний напрямок. У 2021-му доконтактну профілактику було внесено до специфікації надання медпослуг ПМГ (програми медичних гарантій). На сьогодні діє закон про протидію ВІЛ, оновлено Стандарт медичної допомоги "ВІЛ-інфекція", оновлено графік обстеження клієнтів, які отримують ДКП, рекомендації щодо припинення ДКП, внесено режим ДКП-П.
Яніс Мамелетзіс (ВООЗ) назвав ДКП стилем життя. "ДКП - не лише таблетки, це й формування обізнаності, й робота зі спільнотами", - заявив він.
На панельній дискусії зазначалося, що потрібно підвищувати обізнаність населення про доконтактну профілактику, забезпечувати розповсюдження відповідної інформації в аптеках, мотивувати медперсонал розповідати про ДКП та працювати з молоддю. Крім того, потрібно проводити інфокампанії на місцевому та регіональному рівнях про ДКП, подбати про максимальне залучення важкодоступних груп.
"ДКП повинна бути доступна тут і зараз. Клієнт, який звертається до медичного закладу, має отримати повну інформацію про послуги з ДКП… Куди не звернешся - скрізь PrEP", - озвучила ключове завдання Діана Шевченко, лікарка-інфекціоністка відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції ЦГЗ. Вона додала, що потрібно забезпечити картування послуг, наявність застосунку з ДКП, продовжити боротьбу зі стигмою.
Також учасники робочої зустрічі дійшли висновку, що потрібно розширити навчання соціальних працівників та фахівців. Крім того, дуже важлива співпраця кожного регіону з НУО та зі спільнотами. Не менш важлива популяризація ДКП на рівні фільмів, серіалів та промо-роликів, тобто інформація про доконтактну профілактику має йти у широкі маси.
Як зазначила Людмила Легкоступ, головна фахівчиня відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції, більшість соціальних працівників потребують навчання . Або, продовжила вона, досвід всередині про послуги ДКП не передається, капсулюється.
Обговорили під час заходу й питання мотивації людей отримувати послуги з доконтактної профілактики. Так, трапляється й таке, що осіб з груп ризику доводиться мотивувати проходити тестування й отримувати ДКП. Та головне в отриманні доконтактної профілактики - це системність, а отже, потрібно, щоб клієнт повертався без додаткових мотивацій у вигляді, наприклад, сертифікатів.
Не оминули під час дискусії й питання графіка роботи ЗОЗ та майданчиків, де люди можуть отримати інформацію та, власне, послуги з ДКП. На сьогодні вони здебільшого працюють у будні з 9:00 до 15:00, коли люди працюють. Тож потрібно перейняти світовий досвід й виділити, наприклад, кілька годин у суботу, щоб охочі змогли звернутися в цей час й отримати пояснення та ДКП.
Було названо й причини сероконверсії серед пацієнтів, які отримують ДКП. Це порушення маршруту клієнта (відсутній/формальний), порушення режиму тестування на ВІЛ (призначення ДКП на основі результату сортувального тестування в НУО), недостатня обізнаність клієнтів (пропуски ДКП, неправильна мотивація клієнта), недотримання графіка обстеження клієнтів, які отримують ДКП (відсутнє тестування на ВІЛ через й місяць після початку ДКП, відсутнє обстеження на ВІЛ щоквартально та отримання препаратів довіреною особою).
Також було озвучено плани з розширення охоплення ДКП в України: у 2023 році сягнути показника в 13 500 осіб, у 2024 - 15 000, у 2025 - 16 500, в 2026 - 18 000 осіб.
Отже, виклики, які існують на сьогодні щодо надання послуг з ДКП: зміщення фокусу щодо призначення ДКП (залучення ключових груп щодо інфікування ВІЛ), децентралізація надання цих послуг, посилення кадрового потенціалу, інформування з питань ДКП, уникнення випадків сероконверсії та облік даних клієнтів, які отримують ДКП.
