Довіра до науки — ключ до стримування антимікробної резистентності

Уявіть ситуацію: людина потрапляє до лікарні із запаленням легень або інфекцією після операції. Але курс лікування антимікробними препаратами не дає потрібного результату та стан пацієнта не покращується.

Це — один із проявів антимікробної резистентності (АМР). Вона виникає, коли бактерії стають нечутливими до антимікробних препаратів, призначених для боротьби з ними. У результаті інфекції стає складніше, а інколи, неможливо лікувати.

За оцінками науковців, у 2021 році бактеріальна АМР була пов’язана з понад 4,7 мільйона смертей у світі, з яких близько 1,14 мільйона безпосередньо зумовлені резистентністю.

Наука вже створила багато інструментів для протидії цій загрозі — сучасні методи діагностики, вакцини та підходи до раціонального застосування антибіотиків. Але вони працюють лише коли люди довіряють доказовій інформації та застосовують її у своїх щоденних рішеннях.

Чому виникає антимікробна резистентність

Багато бактеріальних інфекцій, які раніше ефективно лікували препаратами першої лінії, сьогодні можуть бути спричинені бактеріями, стійкими до одного або кількох антибіотиків. За даними ВООЗ, у 2023 році приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі була спричинена бактеріями, стійкими до антибіотиків.

Поширення АМР пов’язане з неправильним та надмірним використанням антимікробних препаратів.

Серед факторів, які сприяють розвитку та поширенню резистентності:

застосування антибіотиків при застуді, грипі та інших вірусних інфекціях — антибіотики діють на бактерії, а не віруси;
самолікування антибіотиками без призначення лікаря;
самовільна зміна дози, кратності приймання або тривалості призначеної схеми лікування;
використання антибіотиків «про всяк випадок»;
приймання антибіотиків за порадами знайомих, із соцмереж та неперевірених джерел — без консультації з лікарем;
нераціональне та надмірне використання антимікробних препаратів у тваринництві.

АМР — це проблема, яка не обмежується сферою медицини, вона стосується щоденного життя. Резистентні мікроорганізми можуть поширюватися між людьми, передаватися від людини до тварини, а також потрапляти в довкілля — зокрема у воду та ґрунт.

Довіра до науки — це не абстракція

Довіра до науки проявляється у щоденних рішеннях. Перевірте себе за допомогою простих запитань:

Чи звертаєтеся ви до лікаря, щоб визначити необхідне лікування?
Чи приймаєте антибіотики лише за призначенням лікаря?
Чи перевіряєте інформацію про здоров’я, перш ніж довіритися їй або поширити її?

Міфи, неперевірені поради знайомих і дописи в соцмережах не можуть замінити доказові рекомендації. Довіра до науково обґрунтованої інформації допомагає відповідально використовувати антибіотики, зменшувати ризик їх неправильного застосування та зберігати ефективність цих препаратів.

Як діяти відповідально

1. Приймайте антибіотики лише за призначенням лікаря та дотримуйтеся призначеної схеми лікування.

2. Не використовуйте антибіотики при вірусних інфекціях, якщо лікар не призначив їх через бактеріальне ускладнення.

3. Не давайте антибіотики дітям чи іншим членам родини «про всяк випадок» і не використовуйте залишки препаратів після попереднього лікування.

4. Вакцинуйтеся відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень. Запобігання інфекціям допомагає зменшити потребу в антибіотиках.

5. Перевіряйте інформацію про здоров’я та користуйтеся надійними джерелами — МОЗ України, ЦГЗ, ВООЗ та іншими офіційними ресурсами.

6. Не поширюйте неперевірені рекомендації, чутки та поради щодо лікування.

Чому це важливо саме зараз

АМР — це проблема, наслідки якої визначатимуть можливості медицини в майбутньому. За прогнозами дослідників, у період 2025–2050 років сукупно близько 39,1 млн смертей у світі можуть бути безпосередньо зумовлені бактеріальною АМР.

Довіра до науки — це не про сліпу віру, а про готовність спиратися на докази у щоденних рішеннях: коли лікуватися, коли вакцинуватися, кому довіряти інформацію про здоров'я.

Публікацію створено у рамках Проєкту інституційного співробітництва за підтримки Норвезького інституту громадянського здоров'я.