Перейти до основного вмісту
Час обирати здоров'я
EACS 2023: Ольга Гвоздецька розповіла, як війна в Україні вплинула на послуги з профілактики ВІЛ
20.10.2023
11:02

EACS 2023: Ольга Гвоздецька розповіла, як війна в Україні вплинула на послуги з профілактики ВІЛ

Ольга Гвоздецька, виконувачка обов'язків заступника генерального директора Центру громадського здоров'я МОЗ України, виступила на Європейській конференції з питань ВІЛ/СНІДу EACS у Варшаві й розповіла, як повномасштабна війна вплинула на послуги з профілактики ВІЛ-інфекції в Україні.

Вона нагадала, що з 2012 року антиретровірусна терапія (АРТ) для людей, які живуть з ВІЛ, фінансувалася державою; станом на 01.01.2022 390 АРТ-майданчиків надавали послуги; було забезпечено повноту, обмін даними та верифікацію, розроблено Систему соціально значущих хвороб.

З 2019 року послуги з профілактики ВІЛ для представників ключових груп ризику (чоловіки, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ); люди, які вживають наркотичні засоби ін’єкційно, та працівники секс-бізнесу) та послуги для людей, які живуть з ВІЛ, частково фінансувалися державою. У 2021 році Україна повністю перейшла на фінансування послуг з профілактики ВІЛ та медичної допомоги з державного бюджету.

Та все змінила повномасштабна війна росії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Зростає кількість жертв серед цивільного населення, зруйновано майже дві сотні закладів охорони здоров’я, понад 1,6 тис. - пошкоджені. Станом на жовтень кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні сягнула 5,09 млн, а кількість біженців до країн Європи - 5,8 млн.

Виклики у сфері ВІЛ, пов'язані з початком повномасштабної війни

За оцінками ВООЗ, кількість дорослих, які живуть з ВІЛ та які виїхали за кордон, може перевищувати 30 000 осіб. Наразі найбільший тягар припав на Польщу, Чехію, Німеччину, Молдову, Словаччину та Румунію.

Крім того, збої в транспортному сполученні затримали своєчасну доставку основного запасу антиретровірусних препаратів і медичних товарів на 2022 рік.

З початку війни у Києві, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Луганській, Харківській та Чернігівській областях було пошкоджено або зруйновано понад 20 лікарень, які надають послуги людям, що живуть з ВІЛ. Тимчасово призупинили роботу лабораторії в Донецькій і Луганській областях.

Також бракувало статистичних даних щодо Харківської області та частково з Луганської та Донецької областей, що вплинуло на основні показники. Залишається ризик втрати інформації через постійні обстріли та проблеми з електропостачанням через війну.

Державний бюджет був переорієнтований на військові потреби, тому необхідно було шукати шляхи фінансового покриття потреби в ліках для забезпечення безперебійної роботи.

Яких заходів було вжито для надання послуг з ВІЛ-профілактики під час повномасштабної війни?

Як заявила на заході Ольга Гвоздецька, було проведено переговори з донорами щодо фінансування закупівлі АРТ, профілактики ВІЛ та послуг з медичної допомоги, щоб покрити дефіцит фінансування та забезпечити безперебійне надання послуг.

Розв’язано логістичні проблеми:

  • перерозподіл наявних препаратів між регіонами та забезпечення АРТ;
  • відновлення ланцюжка поставок АРТ за рахунок співпраці з донорами, партнерами та волонтерськими організаціями;
  • прогнозний період при плануванні попиту на АРВ-препарати – 24 місяці.

Крім того, нагадала в.о. заступника гендиректора ЦГЗ, у січні 2023 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект № 6364 щодо змін до Закону про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини, та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ.

Також розроблено алгоритм збору та обміну інформацією про видачу АРТ об’єктам, які відключені від Cистеми соціально значущих хвороб, мають проблеми з телекомунікаційним зв’язком (інтернет, телефонний зв’язок) або перебої в електропостачанні.

Отримання АРТ за місцем фактичного перебування – ця рекомендація розроблена та повністю реалізована в регіонах. Крім того, заявила Ольга Гвоздецька, було здійснено повернення пацієнтів під медичне спостереження через різноманітні додатки (телефон, Viber, WhatsApp, Telegram тощо), що дозволило від початку війни перепідтвердити дані у 67 тис. пацієнтів. 

Подбали й про пацієнтів за кордоном, наголосила під час заходу виконувачка обов'язків заступника генерального директора Центру громадського здоров'я МОЗ України. Так, було розроблено стандартизований протокол клінічного ведення та обміну медичними даними для людей, які живуть з ВІЛ, серед біженців з України. Здійснюється інформування пацієнтів про можливість отримати ВІЛ-послуги в Україні та за кордоном (help24.org.ua, чат-бот #АРТпоруч, сайт phc.org.ua, онлайн-платформа findart.phc.org.ua, лінія допомоги при ВІЛ та ТБ.

Реалізація Державної стратегії протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року в усіх 24 областях України та АР Крим передбачає:

  • забезпечення комплексних профілактичних послуг 90% людей з груп ризику інфікування ВІЛ;
  • досягнення рівня поінформованості про власний ВІЛ-статус серед 90% ЛЖВ;
  • забезпечення охоплення антиретровірусною терапією та досягнення придушення вірусу на 95%, що допоможе знизити смертність від захворювань, пов’язаних зі СНІДом, на 90%.

"Що нам потрібно для продовження нашої боротьби з росією та епідемією ВІЛ? Люди, військові та лікарі, зброя для армії, тести та таблетки для медсистеми, й, звичайно, кошти. Треба створити умови для того, щоб кожен українець, який потребує ВІЛ-допомоги, міг отримати її без перешкод скрізь та в будь-який час!" - наголосила Ольга Гвоздецька.

Читайте також:

Як війна вплинула на надання послуг з профілактики ВІЛ неурядовими організаціями?

Україна під час війни зберегла стабільність надання медичної допомоги ЛЖВ - постерна доповідь та виступ на конференції EACS

Інші новини