Перейти до основного вмісту
Час обирати здоров'я
Кібербулінг: що робити, коли вас або вашу дитину цькують в інтернеті
28.02.2025
16:16

Кібербулінг: що робити, коли вас або вашу дитину цькують в інтернеті

«Це просто жарт», «Не сприймай це так серйозно», «Та чого ти ображаєшся?» — чи доводилось вам чути ці слова після того, як вам сказали щось образливе? Чи бувало так, що після вашого прохання «не жартуй так», людина продовжувала? Чи помічали ви, що інші сміються не разом з вами, а з вас самих? Часом важко зрозуміти, де закінчуються жарти й починається цькування. А в інтернеті такі дії можуть притягувати ще більше небажаної уваги, в тому числі від незнайомців.

Особливість кібербулінгу в його «цифровому» характері та всеосяжності, адже кривдження відбувається в інтернеті й може трапитися в будь-якому місці. Тобто, якщо для булінгу необхідна фізична присутність кривдника і потерпілого, то кібербулінг може відбуватися навіть у вас вдома, якщо є доступ до інтернету.

Як зрозуміти, що відбувається саме кібербулінг

Ознаки того, що ви або ваша дитина зазнали кібербулінгу:

  • вас/дитину постійно ображають, насміхаються чи залякують онлайн;
  • вам/дитині приходять образливі або погрозливі повідомлення;
  • у соцмережах поширюють брехливі чутки про вас/дитину або принизливі фото/відео;
  • вас/дитину додають у групи, де спеціально висміюють;
  • ви/дитина починаєте уникати гаджетів або соціальних мереж через страх.

Знущання в інтернеті можуть позбавити відчуття безпеки навіть удома, створюючи відчуття, що порятунку від образ немає. Це може викликати смуток, сором, страх, гнів, втрату інтересу до улюблених справ, втомленість, безсоння, біль в животі та головний біль.

Що робити

     1. Захистіть свої особисті дані. Не публікуйте у відкритому доступі свою адресу, номер телефону, місце навчання чи роботи, використовуйте складні паролі та не передавайте їх іншим, регулярно перевіряйте налаштування конфіденційності в соціальних мережах, щоб обмежити доступ до своїх постів. 

     2. Не діліться особистими фото чи відео. Вони можуть бути використані проти вас. Уникайте участі в онлайн-конфліктах та провокаціях.

     3. Навчіться розпізнавати кібербулінг. Критика — це нормально, але якщо вона принизлива, агресивна або систематична, то це вже булінг. 

     4. Не мовчіть! Якщо це сталося з вашою дитиною — поговоріть з нею, викажіть їй підтримку. Дитина може боятися або соромитися повідомити вам про те, що вона зазнає цькування. Підтримуйте відкритий діалог та цікавтеся життям своєї дитини. Дайте їй зрозуміти, що ви можете вислухати без осуду та допомогти. 

     5. Не відповідайте агресією. Мета кривдника — викликати реакцію, не давайте йому такої втіхи.

     6. Збережіть докази. Скриншоти повідомлень, коментарів чи фото можуть знадобитися, якщо необхідно буде звернутися до правоохоронних органів. 

     7. Заблокуйте кривдника. Більшість платформ мають функцію блокування та скарг.

     8. Повідомте адміністрацію соцмережі. Facebook, Instagram, TikTok та інші соцмережі мають правила протидії булінгу.

Що про кібербулінг каже закон 

Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає булінг, як «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого»

За даними Кіберполіції України, основними видами кібербулінгу є:

  • систематичні погрози, в тому числі у месенджерах та соціальних мережах (часто анонімні);
  • цілеспрямований злам облікових записів потерпілого для подальшого використання отриманої особистої інформації для шантажу або морального насильства;
  • сталкінг (від англ. stalking — переслідування) — небажана нав’язлива увага до людини, що може проявлятися, зокрема, у відстежуванні жертви та її онлайн-активності, погрозах та залякуванні; 
  • хепіслепінг (від англ. happy slapping – «веселі ляпаси») – насильницькі дії щодо людини під запис з можливим подальшим розміщенням в інтернеті або поширенням таких записів серед знайомих постраждалої особи;
  • розповсюдження принизливої, інтимної або неправдивої інформації або інтернет-контенту про жертву;
  • умисне розміщення провокативних повідомлень для розпалювання конфліктів між учасниками онлайн-спільнот;
  • грумінг (від англ. grooming — залицяння) - встановлення дорослими довірливих стосунків з неповнолітніми, в тому числі через інтернет, для подальшого вступу з ними в інтимний зв’язок, вчинення сексуального насильства, шантажування або залякування.

Як повідомити про випадки булінгу онлайн

Якщо ви або ваша дитина зустрілись із кібербулінгом — ви можете отримати допомогу! 18% постанов, прийнятих судами щодо булінгу у 2020 році, стосувалися кібербулінгу — так зазначено в аналітичному звіті «Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України» Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA.

Повідомити про кібербулінг можна звернувшись у поліцію за номером 102 цілодобово або в кіберполіцію за адресою callcenter@cyberpolice.gov.ua чи за номером телефону 0 800 505 170.

Подати анонімну або відкриту заяву можна через Антибулінговий розділ Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ), запровадженого Міністерством освіти і науки України:

     1. Зайдіть на сайт АІКОМ та натисніть на кнопку «Повідомити про булінг».

     2. Зареєструйтесь або увійдіть в уже наявний акаунт.

     3. Заповніть коротку анкету. Заяву можна подати анонімно чи зазначити свої дані.

     4. Натисніть на кнопку «Продовжити» та підтвердьте заяву.

     5. Ознайомтесь з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.

Телефон гарячої лінії з протидії булінгу (цілодобово) — 116111. 

Дані про булінг будуть передані директору вашого закладу освіти. Директор має відреагувати на заяву про булінг протягом 24 годин. Якщо цього не відбудеться, запуститься передбачений чинним законодавством алгоритм реагування на булінг.

Також можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

  • e-mail: hotlinе@ombudsman.gov.ua 
  • 8 800 501 720, 044 253 75 89

або до Служби освітнього омбудсмена на сайті eo.gov.ua

І пам’ятайте: важливо підтримувати екологічне середовище вдома, де дитина зможе довіритись вам та звернутись по допомогу, а також спілкуватися про безпеку в інтернеті та цифрову грамотність.

 

Інші новини