Коли варто призначити пацієнту тестування на ВІЛ?

За даними Центру громадського здоров’я в Україні у 2021 році офіційно зареєстрували 15 341 випадок ВІЛ-інфекції, 4 151 випадок СНІДу та 1 923 смерті, зумовлені СНІДом, серед громадян України та 38 випадків ВІЛ-інфекції серед іноземців. Сьогодні Україна займає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних людей.

У цьому матеріалі зібрана найважливіша інформація про тестування на ВІЛ, яка може нагадати медичним працівникам про ситуації, які означають потребу запропонувати людині пройти тестування. Якщо ви — сімейний лікар, який не стикався із тестуванням на ВІЛ, або ви стикалися, але потребуєте оновити знання про показання для тестування, цей матеріал для вас.

Людині необхідно негайно запропонувати протестуватися на ВІЛ, якщо вона має один із таких індикаторних станів:

невмотивована втрата маси тіла;
лихоманка невідомого генезу протягом 1 місяця;
рецидивуючі бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів/бактеріальні пневмонії;
кандидоз ротової порожнини (язик густо вкритий білуватим нальотом);
легеневі та позалегеневі форми туберкульозу.

В Україні тестування на ВІЛ проводиться за допомогою швидких тестів та імуноферментного аналізу:

Імунохроматографічний аналіз або експрес-тест — можна отримати швидкий результат, придатний для використання як у лабораторних, так і в домашніх умовах. Тестування займає близько 15 хвилин.
Імуноферментний аналіз влаштований за принципом «антиген-антитіло». Проводиться в лабораторних умовах, тому що потребує забору венозної крові.

За рішенням лікаря можуть використовуватися додаткові тести для уточнення результатів підтверджувальних досліджень і в окремих випадках — під час взяття під медичний нагляд. Це можуть бути такі види тестів:

Імуноблотинг виконує роль підтверджувального методу та є достатньо дороговартісним, оскільки потребує електрофорезу.
Полімеразна ланцюгова реакція — метод, що базується на пошуку вірусної РНК. Дає змогу знайти фрагменти вірусу навіть у період, коли людина вже інфікована вірусом ВІЛ, але інші методи дослідження не можуть його виявити.

З більш детальним алгоритмом тестування можна ознайомитись у наказі МОЗ України № 794 «Про удосконалення системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу», який було оновлено 31 грудня 2021 року. Докладніше про це ми писали тут.

Своєчасне виявлення ВІЛ-інфекції — це не лише шанс на якісне життя пацієнта, але й також дієвий спосіб зупинити поширення інфекції. Адже кожна третя людина, яка живе з ВІЛ, не знає свій ВІЛ-статус, та залишається поза медичним наглядом і не розпочала лікування.

Нагадуйте пацієнтам, що показаннями для тестування є:

незахищені статеві контакти або часта зміна статевих партнерів;
користування спільними шприцами та голками;
користування нестерильним медичним інструментарієм під час проведення косметологічних процедур, пірсингу або татуювання;
контакт із кров’ю людини з позитивним або невідомим ВІЛ-статусом (аварії, травми, медичні маніпуляції).

Також варто звернути особливу увагу пацієнтів на те, що пройти тестування на ВІЛ необхідно під час планування вагітності та постановки на облік по вагітності.