Мікроби: їхні види, до яких хвороб призводять, і що робити, аби вони не ставали резистентними
Ми не самотні в цьому світі, оскільки живемо серед мікроорганізмів, так званих мікробів. Це їхній світ, ба більше: вони населяють нашу шкіру, слизові оболонки та навіть живуть всередині нас.
Мікробами прийнято називати найдрібніших на Землі живих організмів, яких можна побачити лише з допомогою мікроскопа. До них належать: бактерії, археї, найпростіші та гриби.
Віруси займають особливе положення серед мікроорганізмів, оскільки вони проявляють ознаки життя лише всередині інфікованих ними живих клітин, а поза — поводяться, як неживі об’єкти. Це надзвичайно багатий і різноманітний світ.
Більшість мікроорганізмів є нешкідливими для людини. Деякі з мікробів спричиняють інфекційні захворювання за певних умов і називаються умовно-патогенними. Наприклад, це відбувається:
- коли значно зростає кількість таких мікробів (наприклад, стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, мікоплазми та дріжджові гриби);
- вони змінюють свою вірулентність (агресивність);
- або коли людина стає більш вразливою до їхнього впливу.
Опортуністичними називаються мікроорганізми, які призводять до тяжких інфекційних захворювань лише в людей із вкрай пригніченою функцією імунної системи (пневмоцисти, аспергіли).
Також існують особливо небезпечні мікроорганізми, які спричиняють інфекційні захворювання з високим рівнем летальності або призводять до тяжких ускладнень (чума, жовта лихоманка, сибірська виразка).
Попередити розвиток інфекційних захворювань можна, якщо:
- усунути джерело інфекції — дезінфекція/ стерилізація медичного інструментарію, використання чистої води та сировини, якісна термічна обробка під час приготування їжі;
- перервати передавання інфекційного збудника — використання засобів індивідуального захисту, асептика та антисептика, ізоляція хворих людей, часте миття рук, фізичне дистанціювання, етикет кашлю та чхання;
- змінити сприйнятливість людського організму — вакцинація.
Інфекційні захворювання не завжди потребують проведення лікування. Доцільність використання протимікробних засобів визначається лікарем. Однак, лікарські засоби не завжди виявляються ефективними в боротьбі з інфекційними агентами.
Деякі мікроорганізми мають природню, вроджену стійкість до протимікробних засобів, інші — набувають її шляхом мутацій чи успадковують. Бактерії здатні «ділитися» стійкістю до протимікробних засобів не тільки зі своїми нащадками, але й з іншими бактеріальними клітинами в межах одного покоління.
Будь-яке недоцільне використання протимікробних засобів потенційно може призвести до поширення стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів. Саме тому не варто займатися самолікуванням, а за перших ознак інфекційного захворювання необхідно звернутися по допомогу до свого сімейного лікаря.
Джерела:
https://www.cdc.gov/infectioncontrol/spread/index.html
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK279387/
https://lsm.alfaisal.edu/doc/classification-of-infective-microorganisms-by-risk-group-who/
https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/antimicrobial-resistance