Не лише інфекції та генетика: що збільшує ризик появи раку шийки матки 

Якщо у жінки віком від 21 до 35 років під час опитування на прийомі у лікаря виявлено один або більше фактор ризику виникнення раку шийки матки, то її спрямовують на подальше обстеження — так диктує оновлений Порядок скринінгу та ранньої діагностики раку шийки матки та моніторингу стану здоров’я пацієнток з груп ризику, який набув чинності 1 січня 2025 року (Порядок).

Щодо жінок віком від 30–35 років і до 55 років, то вони мають проходити обов’язкове тестування на рак шийки матки з використанням ПАП-тесту або ПЛР-тесту кожні 10 років; жінки від 25 років, які живуть з ВІЛ/СНІД, — раз на п’ять років. Якщо результат негативний, жінку інформують, зокрема, про фактори ризику РШМ, яким вона може запобігти.

Центр громадського здоров'я пояснює взаємозв'язок факторів ризику із розвитком виникнення раку шийки матки (РШМ). 

Як є фактори ризику РШМ

Згідно з оновленим Порядком, фактори ризику раку шийки матки поділяються на три групи: медичні, поведінкові та соціальні.

Медичні включають:

• вірус папіломи людини (ВПЛ), ВІЛ/СНІД або інші захворювання імунодефіцитного характеру, які пригнічують імунну систему жінки. Ослаблений імунітет не може ефективно боротися з ВПЛ і дозволяє вірусу довше існувати в організмі, що збільшує ймовірність розвитку передракових змін у клітинах;
• інфекції, що передаються статевим шляхом. Вони пригнічують імунну систему жінки та підвищують ризик зараження вірусом папіломи людини;
• рак шийки матки в сімейному анамнезі. У певних генах можуть відбуватися спадкові мутації, які, зі свого боку, можуть підвищити чутливість клітин шийки матки до інфекції ВПЛ та до розвитку передракових та ракових змін;
• лікування дисплазії шийки матки. Таке лікування зазвичай полягає у видаленні або знищенні аномальних клітин і може травмувати тканини шийки матки, спричиняючи зміни в епітелії. Жінки, у яких дисплазія була пролікована кілька разів, мають вищий ризик розвитку РШМ. 

Поведінкові:

• ранній початок статевого життя (до 18 років). Для жінок, які мали (мають) велику кількість статевих партнерів або розпочали статеве життя у ранньому віці, існує підвищений ризик зараження ВПЛ, зазвичай через неостаточно сформований імунітет до цього вірусу та нехтування презервативами.
• рання вагітність (до 20 років). Цей фактор може призвести до хронічного запалення й аномальних змін у клітинах шийки матки.

Соціальні: 

• куріння. Жінки, які курять, приблизно вдвічі частіше хворіють на РШМ, як порівняти з тими, хто ні. Токсичні речовини в сигаретах можуть ослаблювати імунітет і сприяти хронічному запаленню в шийці матки, що може підвищити ймовірність розвитку передракових змін. Крім того, куріння може погіршувати здатність організму боротися з вірусом. 
• низький соціально-економічний статус жінки (родини). Багато жінок із низьким доходом мають обмежений доступ до всіх необхідних медичних послуг. Вони не проходять регулярних скринінгів та вчасного лікування передракових станів шийки матки;
• сексуальне, домашнє чи інше насильство щодо жінки. Насильство над жінкою може збільшувати ризик розвитку раку шийки матки через прямі та непрямі фактори. Прямі фактори: травми статевих органів, які підвищують ризик інфікування, зокрема, вірусом папіломи людини (ВПЛ). Непрямі фактори: порушення психоемоційного стану, ослаблення імунітету, відсутність медичної допомоги й незахищені статеві контакти;
• тривалий стрес. Він стимулює постійне виділення кортизолу та адреналіну, які, за тривалої дії, пригнічують імунітет і знижують здатність боротися з інфекціями, зокрема з ВПЛ. Довготривалий стрес може сприяти розвитку хронічних запальних процесів, що підвищує ймовірність розвитку передракових змін. Також високий рівень кортизолу може впливати на показники естрогену, який є важливим фактором ризику для розвитку РШМ.
• особливі умови праці, де є вплив канцерогенів, таких як хімічні речовини на робочому місці. Канцерогени можуть викликати мутації в клітинах, а це може призвести до їхньої злоякісної трансформації. 

Розуміння цих факторів і їхнього зв’язку з раком шийки матки дозволяє лікарям визначати групи ризику, а жінкам за можливості змінювати спосіб життя.

Вакцинація від ВПЛ, скринінг, своєчасне виявлення та лікування передракових станів, а також здоровий спосіб життя є ключовими кроками для запобігання РШМ.