«Робота медсестри – це про біль, сльози, смерті, виснаження, перевтома, відчай, бідність, розчарування»: Олеся Крилова про власний досвід та досвід колег
Всесвітній день медсестри — чудовий привід нагадати усім, яку колосальну роль в системі охорони здоровʼя відіграють медичні сестри та брати. Від ментальної підтримки до буквального носіння на руках: чого тільки не доводиться робити, бачити й чути цим відданим професії людям.
Ми поговорили з Олесею Криловою, медичною сестрою, головною фахівчинею з антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоровʼя про престиж професії, чому так нелегко знайти спільну мову з лікарями, які є можливості розвитку у медичних сестер.
Як ти потрапила в цю професію? Це була мрія з дитинства чи більш прагматичний вибір?
Я вступила в медичний коледж, бо це був один з небагатьох навчальних закладів в моєму місті. Це все.
Чи був мій вибір усвідомлений, обдуманий, спланований, може я з самого дитинства мріяла бути медсестрою? Ні. Просто, так сталося. Думаю, що більшість медсестер мого покоління саме так обрали свою професію.
Розкажи, будь ласка, навчання тебе мотивувало чи навпаки — розчаровувало?
До навчання ставилася відповідально: отримала диплом з відзнакою. Та в перший робочий день я була шокована, тому що нічого не знала й не вміла.
Я почала працювати в Інституті нейрохірургії. Мої старші колеги вчили мене, як транспортувати пацієнтів, готувати їх до операцій, встановлювати внутрішньовенні й сечові катетери, доглядати за трахеостомою, вести медичну документацію та багато іншого, що роблять медсестри.
Вже зараз я розумію, що освітні програми медсестер, за якими навчалася ,безнадійно застаріли. на жаль, вони не оновлюються по цей час, не встигають за сучасним життям. Акцент на теорії, а не на практиці. Більшість медичних коледжів не мають тренінгових центрів.
Цікаво, як я мала навчитися ставити венозний катетер? Як і де підвищують свою кваліфікацію викладачі? Чи знають вони про нові девайси/витратні матеріали/обладнання в медицині? Тому всі лікарні вчать медсестер самостійно після коледжів.
Отже, навчання медсестер — це розчарування з першого мого робочого дня і до цього часу, включно з курсами підвищення кваліфікації.
Ми часто чуємо медсестра і менше медбрат. Як гадаєш, чому в цій професії найбільше жінок?
Як думаєте, які характеристики повинна мати «хороша медсестра»?
Слухняна, виконує всі розпорядження, скромна, тиха, має підлаштовуватися під лікаря, з півслова розуміти його потреби, бути правою рукою і дуже пишатися цим.
Лікарі та старші колеги в усьому праві, їх потрібно слухатися і робити, що скажуть. Це типова поведінкова роль жінки в нашому суспільстві.
У мене великі сподівання, що сучасне покоління змінить це. У чоловіків роль інша, тому медичних братів мало серед нас, лише ті залишаються, які змогли зламати цю поведінкову модель в стосунках з лікарем і йому за це нічого не було.
Про престиж професії. На твій погляд, медсестри та медбрати в Україні достатньо оцінені?
Ні! Виною всьому низький рівень освіти та курсів підвищення кваліфікації, відсутність безперервного професійного розвитку для медсестер.
Але навіть тим медсестрам, що хочуть вдосконалюватись — не дають змоги проявити себе. У нас є медсестри-бакалаври, медсестри-магістри, просто активні медсестри, які намагаються розвиватися і вести за собою інших. І що з того? Вони виконують однакову роботу, отримують таку ж заробітну плату.
Але є інші приклади у світі. В американській медичній системі існує чотири рівні медсестер. Чим довше медсестра навчається і має більший досвід, тим вищий рівень займає. На кожному з них розширюються повноваження медсестри. І лише медсестра 4-го рівня може мати свою приватну практику, вести власних пацієнтів та створювати індивідуальний план лікування.
Заробітна плата цієї медсестри не набагато менша за лікарську. А лікарі в Америці очолюють рейтинг найбільш високооплачуваних спеціальностей.
В Америці медсестра може самостійно проводити діагностику та аналізувати її результати, ставити первинні діагнози, розробляти індивідуальний план лікування, призначати ліки. А в Україні медсестра працює під керівництвом лікаря і може виконувати тільки його призначення.
Чи зміг би лікар прожити зміну без медсестри \ медбрата?
Всі можуть прожити один без одного, але для чого? У кожного з нас свої функції й не потрібно вважати когось кращим, а когось гіршим.
Я хочу, щоб лікар і медсестра були командою. Але більшість наших медиків не дозріли до цього, вони користуються поняттям «субординація».
Врешті від цього страждає пацієнт, який отримує неналежну якість медичної допомоги.
Що б ти порадила читати\слухати\дивитися медсестрам та медбратам, щоб бути завжди в темі?
На щастя, у нас багато є хороших ініціатив. Підписуйтеся на «Я – медсестра», ця спільнота є на різних платформах: фейсбук, ютуб, вайбер-чат. Там ми обговорюємо все найактуальніше, що відбувається в медсестринстві. Ви будете в темі, особливо щодо інфекційного контролю, це я гарантую.
Розкажи смішну історію, яка з тобою трапилась за всю кар’єру?
Я мала дуже багато смішних історій на роботі, але найчастіше це були сумні історії. Я працювала в важких відділеннях – нейрохірургія, онкологія.
Робота медсестри – це про біль, сльози, смерті, виснаження, перевтома, відчай, бідність, розчарування.
Особливо зараз, особливо тим, хто допомагає військовим.
Хочу сказати медсестрам, що попри це ми повинні вміти радіти життю, сміятися, веселитися, дружити, кохати, бути сміливими й мати безліч смішних історій.
Ти успішна та реалізована медична сестра. Що б ти порадила собі на початку кар'єри?
Ще більше часу витрачати на професійний розвиток, вчити англійську, знайомитися з новими людьми, жити на повну і не бути так довго «хорошою медсестрою».
Слава медсестрам!
Слава Україні!
