Тестування на ВІЛ за ініціативою медпрацівника: які існують бар’єри та як їх подолати?

Фахівці Центру громадського здоров’я МОЗ України провели робочу зустріч з питань тестування на ВІЛ за ініціативою медичного працівника. До заходу також долучились представники PEPFAR, CDC, USAID, офісу ВООЗ в Україні , проєктів "Інновації для подолання епідемії ВІЛ", REACH 95, Health Link, фундації АнтиСНІД-США в Україні, Міжнародного центру з питань освіти та підготовки в сфері охорони здоров’я (I-TECH) Університету штату Вашингтон, МБФ "Альянс громадського здоров’я" (АГЗ), благодійної організації "100% життя" та члени регіональних мультидисциплінарних команд (МДК) з питань "Послуги з тестування на ВІЛ".

"Наша ціль залишається незмінною: щоб 95% людей, які живуть з ВІЛ, знали про свій статус", - заявила на відкритті заходу Ольга Гвоздецька, виконувачка обов’язків заступника генерального директора Центру громадського здоров’я. Вона подякувала партнерам - USAID, PEPFAR та CDC - за спільну робочу зустріч. В.о. гендиректора ЦГЗ додала, що у 2024-му на Центр та його партнерів чекають нові здобутки в результаті спільної роботи. 

"Символічно, що ця зустріч відбувається у Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатит. Це - один з головних меседжів та основних кроків, від яких залежить весь каскад надання послуг з профілактики та лікування та ВІЛ. Звичайно, якщо не буде ефективного виявлення, лікувати ВІЛ буде дуже складно", - наголосила Лариса Гетьман, завідувачка відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції ЦГЗ.

Завідувачка відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції Центру громадського здоров’я перерахувала пропозиції щодо вдосконалення ПТВ. Потрібно: забезпечити виконання чинних НПА; переглянути маршрути пацієнта відповідно до реальної ситуації та оновлення НПА; розробити плани менторських візитів на 2024 рік до ЗОЗ областей, зокрема, й для навчання; забезпечити ефективний збір потреб та ланцюга поставок швидких тестів; збільшити охоплення тестуванням у лікарнях та на рівні ППМД; пропонувати ПТВ як за клінічними показами, так і за приналежністю для уразливих та ключових груп; здійснювати оцінку ефективності ПТВ; покращити інформування щодо місць проведення ПТВ.  

Ольга Климова, фахівчиня відділу управління та протидії ВІЛ-інфекції, представила результати проведеного Центром громадського здоров’я анонімного опитування щодо засвоєння лікарями-інфекціоністами положень Стандартів "Профілактика поширення ВІЛ-інфекції" та "Послуги з тестування на ВІЛ". Воно було проведено 30.06.2023 - 10.07.2023 серед 147 респондентів. Так, середня оцінка цього опитування - 71% правильних відповідей. 95%, а це найвищий показник, правильних відповідей було на запитання "Медикаментозна доконтактна профілактика ВІЛ-інфекції передбачає застосування"... Правильна відповідь - "Пероральної комбінованої лікарської форми тенофовіру дизопроксил фумарату та емтрицитабіну (TDF/FTC)". 

ПТВ вважаються ключовою відправною точкою для виявлення і лікування людей з ВІЛ-інфекцією, а також профілактичного втручання в контексті ВІЛ-інфекції, заявила на заході Ірина Андріанова, імунологиня референс-лабораторії з діагностики ВІЛ/СНІДу, вірусних та особливо небезпечних патогенів ЦГЗ. Вона представила результати дослідження щодо верифікації алгоритму тестування на ВІЛ, дані якого підтверджують дієвість застосування алгоритмів тестування швидкими тестами, що сьогодні випробовуються в Україні. 

Олександра Шейко, імунологиня референс-лабораторії ЦГЗ МОЗ України, звернула увагу на той факт, що швидкі тести давно вийшли за межі лабораторій, але вони все одно потребують контролю з боку медичних фахівців. Говорячи про контроль якості ШТ, вона зазначила, що ці тести мають відповідати рекомендаціям ВООЗ, бути зручними у використанні, такими, щоб транспортування не впливало на їхні характеристики. Також ЗОЯ мають підтверджувати якість ШТ. Олександра Шейко навела приклади щодо того, що може вплинути на хибнонегативний результат, - використання ШТ для людей на АРТ, недостатній об’єм зразка, порушення цілісності упаковки. Вона назвала необхідні заходи для забезпечення якості тестування: продовжити співпрацю з профільними навчальними закладами та закладами післядипломної освіти; періодично проводити верифікацію чинного алгоритму тестування; впровадити процедуру контролю якості тестування ШТ для пунктів тестування на ВІЛ; впровадити оцінку компетентноті персоналу, задіяного у наданні ПТВ; впровадитити систему забезпечення/управління якістю у лабораторіях ЗОЗ, що здійснюють пов’язані з ВІЛ дослідження.

Крім того, на заході було представлено 5-річний проєкт "REACH 95: Доступність якісних послуг з ВІЛ в закладах охорони здоров’я України" за ініціативи організації PATH. Мета цього проєкту - прискорення зусиль України щодо досягнення контролю над епідемією ВІЛ до 2030 року шляхом покращення доступу до високоякісних послуг з ВІЛ-інфекції в закладах охорони здоров’я, а також підтримки децентралізації послуг з лікування.

Лариса Гетьман за результатами заходу перерахувала виклики щодо ПТВ на 2024 рік: це - мотивація, удосконалення НПА, впровадження індикаторів, використання самотестування, активніше залучення ЗОЗ, боротьба зі стигмою й, звісно, навчання.

Отже, під час робочої зустрічі було визначено системні бар’єри обстеження пацієнтів на ВІЛ у  ЗОЗ та доведення вперше виявлених ЛЖВ під медичний нагляд та шляхи їхнього подолання. Також розроблено план заходів на 2024 рік щодо ПТВ за ініціативою медпрацівника, щоб досягти цілей державної стратегії та Юнейдс.

Читайте також:

У Києві відбулись тренінги для соціальних працівників з послуг тестування на ВІЛ-інфекцію

Вплив війни на стійкість надання послуг з протидії ВІЛ: які виклики подолала Україна

Статистика ВІЛ і ТБ в Україні: жовтень 2023 року