Перейти до основного вмісту
25.05.2020
14:25

У жінок проблеми із гормонами щитовидної залози виникають вдесятеро частіше, ніж у чоловіків

25 травня — Міжнародний день щитовидної залози. Цей день проводять для того, щоб підвищити інформованість суспільства щодо можливих захворювань щитоподібної залози, методів їх профілактики і лікування.

Щитовидна залоза — ендокринний орган, який виробляє гормони тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці гормони потрібні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму. 

У разі відсутності щитоподібної залози без замісної терапії розвивається виражена розумова відсталість.

Коли щитовидна залоза не може виробляти достатню кількість гормонів, розвивається гіпотиреоз — низька активність залози. Коли ж гормону виробляється забагато, виникає гіпертиреоз.

Щитоподібна залоза не може працювати без достатньої кількості йоду в організмі, оскільки він є невід’ємним компонентом її гормонів. Основним природним джерелом йоду для людини є продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження, а також вода і повітря (по 3%). 

Серед продуктів харчування найбільше йоду міститься у морепродуктах (концентрація йоду в 1 кг морських водоростей — 800-1 000 мкг)

Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також містять велику кількість йоду.

В Україні такі норми фізіологічних потреб йоду для:

  • дітей і підлітків 90 — 150 мкг;
  • дорослих чоловіків та жінок — 150 мкг;
  • жінок під час вагітності та у період лактації — 200 мкг.

Дефіцит йоду під час вагітності та грудного вигодовування може мати негативні наслідки для здоров’я дитини.

Дефіцит йоду протягом I триместру вагітності підвищує ризик виникнення вроджених аномалій розвитку нервової системи (порушення формування і дозрівання головного мозку плода). На більш пізніх термінах вагітності є ризик народження дитини з розумовою відсталістю.

Рішення про прийом препаратів із йодом, під час вагітності, необхідно приймати з лікарем.

Докладніше про йододефіцит читайте тут: https://phc.org.ua/news/yododeficit-scho-varto-znati-i-yak-uberegtisya.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) серед ендокринних порушень, захворювання щитоподібної залози посідають друге місце після цукрового діабету. Патологією щитоподібної залози страждає понад 200 млн людей у світі. За останні роки абсолютний приріст нововиявлених захворювань в економічно розвинених країнах становив 52% серед жінок і 17% серед чоловіків. Збільшується кількість хворих на доброякісні вузлові утворення та злоякісні пухлини.

В Україні за останні 5 років кількість захворювань щитовидної залози збільшилась у п’ять разів. Показник залежить від зовнішнього середовища, йодного дефіциту, способу життя, стресу, харчування, супутніх захворювань тощо.

Захворювання щитоподібної залози можуть вражати чоловіків, жінок, дітей, підлітків та людей похилого віку. Недуга може бути з народження (зазвичай гіпотиреоз) або розвинутися з віком (часто після менопаузи у жінок). Проте особливо пильними варто бути жінкам. У них проблеми із гормонами щитовидної залози виникають вдесятеро частіше, ніж у чоловіків. Зокрема, від гіпертиреозу (дифузного токсичного зоба) жінки страждають у 9 разів частіше, ніж чоловіки.

В Україні дефіцит гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. До прикладу, денна норма йоду становить 150-300 мкг. Водночас, більшість мешканців України споживають лише 40-80 мкг. Найбільшу нестачу відчувають у Чернігівській області та в Західній Україні.

Згідно з дослідженням Global Iodine Nutrition Scorecard, в Україні 382 000 дітей (80%) щороку народжуються із ризиком розладів внаслідок йододефіциту.

Найбільш поширені ознаки захворювання щитовидної залози

Зміна ваги. Підвищення рівня гормонів призводить до схуднення, а зниження — до зайвих кілограмів. У такому разі дієти чи тренування не допоможуть повернутись у форму. Це вдасться після лікування.

Раптові перепади настрою. Безпричинна апатія, надмірна тривожність, агресія, плаксивість чи емоційна збудливість. Буває складно відстежити у власній поведінці, їх часто списують на повсякденний стрес. Перевіритись у фахівця варто, якщо настрій раптово змінюється без вагомої на те причини.

Температура тіла. Навіть у деяких здорових людей стала температура тіла може бути вищою або нижчою від 36,6 °C. Однак, якщо вона змінилася та довго тримається за межами особистої «норми», ймовірно, це ознака гормонального збою.

Дискомфорт в області шиї. Важко дихати чи ковтати? Набрякає горло або хрипне голос? Відчуваєте невеликі кулясті ущільнення у запалених лімфовузлах? Це можуть бути наслідки збільшення щитовидної залози. Серед інших ознак: потовщення язика, сліди від зубів на язику, набряклість обличчя та кінцівок.

Сухість шкіри. Це додатковий маркер для діагностування хвороби. Інші ознаки: лущення шкіри на ліктях і колінах, висипи, подразнення, запалення та підвищена чутливість.

Розлади кишківника. Доволі часто проявляються разом із втратою ваги. Щитоподібна залоза контролює обмін речовин і роботу шлунково-кишкового тракту, тому збої в її роботі спричиняють діарею, запор та дискомфорт у животі.

Зміни серцевого ритму. Задишка або, навпаки, прискорене серцебиття під час будь-якої фізичної активності є однією із ознак ендокринного захворювання.

Сонливість. Потрібно звернутися за консультацією до лікаря-ендокринолога, якщо важко прокидатися зранку, а втома і сонливість відчувається навіть після 12 годин сну.

Проблеми з лібідо. Щитовидна залоза впливає і на вироблення гормонів, що відповідають за сексуальний потяг. Тож, коли без вагомої причини виникають проблеми з лібідо, краще здати аналіз на рівень тиреотропіну (ТТГ).

Неуважність. Чимало людей списують її на забудькуватість або сприймають її, як рису свого характеру. Утім, погіршення пам’яті та працездатності може бути симптомом захворювання. У такому разі здатність концентруватися та швидко запам’ятовувати інформацію відновиться після лікування.

Ламкість нігтів і волосся. Ця проблема стосується не лише волосся на голові, а й брів та вій. Зазвичай, волосяний покрив відновлюється, коли рівень гормонів унормовується.

Біль у м’язах. Низький рівень гормонів щитовидної залози призводить до пошкодження нервових закінчень, через що можуть з’являтися судоми, біль у м’язах та оніміння кінцівок.

Профілактика захворювань щитоподібної залози

Генетика. Високий відсоток ризику захворіти передається у спадок, а регулярне УЗД щитовидної залози допоможе розпочати лікування вчасно.

Стреси. Намагайтеся якомога спокійніше реагувати на емоційні потрясіння. Знайдіть свій комфортний спосіб боротьби із стресами. 

Екологія. Ми живемо в середовищі забрудненого повітря, тому важливо не забувати про регулярні прогулянки на свіжому повітрі.

Харчування. Приймайте йодовмісні продукти, морепродукти, ягоди та горіхи.

Інфекції. Вони послаблюють імунну систему. Важливо доліковувати навіть найнезначніші хвороби.

Пам’ятайте!!! Самодіагностика може зашкодити здоров’ю. Якщо підозрюєте у себе проблеми із щитоподібною залозою — одразу зверніться до лікаря.

Інші новини