Йододефіцит: що варто знати і як уберегтися
Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм.
Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин.
Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду 1.
Чим небезпечний дефіцит йоду?
Наслідки нестачі йоду в організмі:
- відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
- збільшення щитовидної залози (зоб);
- затримка росту у дітей;
- затримка інтелектуального розвитку у дітей;
- зниження розумової активності у дорослих;
- порушення обмінних процесів;
- загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);
- неонатальний гіпотиреоз;
- рак щитовидної залози;
- погіршення пам’яті, слуху;
- підвищення холестерину;
- сухість шкіри, втрата її еластичності;
- порушення роботи кишківника;
- відчуття холоду;
- різке зниження чи підвищення маси тіла;
- набряки;
- випадіння волосся тощо.
Через недостатній вміст йоду в ґрунтах регіонів України, віддалених від моря, гористих місцевостях, у низці прибережних регіонів тощо, мільйони українців щодня відчувають наслідки йододефіциту.
Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим?
Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).
Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.
Для дітей:
- 0–6 років — 90 мкг;
- 6–12 років — 120 мкг.
Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу! 2
У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. У південних та східних областях нашої країни дефіцит йоду виражений не так сильно.
Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.
У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через уживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000 мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей.
За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.
Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник.
Профілактика йододефіциту
Є кілька стратегій боротьби з йододефіцитом, найпоширенішою з яких є йодування солі.
Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:
- морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
- білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
- морську капусту (ламінарію);
- овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
- фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
- яйця;
- молоко;
- яловичину;
- волоські горіхи.
Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.
Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як свідчить досвід більше 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві, універсальне йодування харчової солі (USI) є найефективнішим і найдешевшим способом подолання йододефіциту. За даними Глобальної йодної мережі (IGN), 129 із 197 країн світу вже ухвалили законодавчі зміни для йодування принаймні харчової солі або солі для харчової промисловості.
Центр громадського здоров’я МОЗ України ініціює громадське обговорення з метою впровадження законодавчих змін щодо обов’язкового універсального йодування солі.
Фахівці ЦГЗ разом із представниками науково-дослідницької спільноти, промисловим та громадським сектором розраховують, що Україна також долучиться до світової практики обов’язкового йодування солі, а законодавчі зміни допоможуть захистити українців від наслідків йододефіциту.
1 Згідно з Global Iodine Nutrition Scorecard, в Україні 382 000 дітей (80%) щороку народжуються із ризиком розладів унаслідок йододефіциту і розвиваються без споживання необхідної кількості йоду з їжею.
2 Загальнонаціональне репрезентативне дослідження забезпеченості населення мікронутрієнтами, здійснене ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Інститутом медицини праці АМН України спільно з Дитячим фондом ООН 2004 р., довело актуальність проблеми йододефіциту для всієї території України.