Вакцинальні автобуси, цифровізація епіднагляду, ШІ у діагностиці та не лише: як змінюється система громадського здоров’я

Здорове майбутнє починається з простих, але важливих кроків: збалансованого шкільного сніданку, доступної вакцинації, ранньої діагностики захворювань тощо. Навіть в умовах війни українська система громадського здоров’я продовжує розвиватися й адаптуватися до нових викликів і потреб стараннями тисяч фахівців. Європейський тиждень громадського здоров’я — хороша нагода підсумувати останні досягнення в галузі громадського здоров’я України.

Доступність вакцинації в Україні 

Вакцинація — основа громадського здоров’я. Усі регіони забезпечені необхідними імунобіологічними препаратами. Вакцини за Національним календарем профілактичних щеплень доступні безоплатно. 

Значна увага приділяється дотриманню умов «холодового ланцюга» — системи зберігання і транспортування вакцин. Вона модернізована відповідно до міжнародних стандартів: оновлено холодильне обладнання, облаштовані холодові кімнати, кожен регіон забезпечено фургонами-рефрижераторами для перевезення вакцин. 

У 2024 році під час додаткових заходів з імунізації щепленнями проти дифтерії та правця було охоплено 76,1% дорослого населення — це один із найвищих показників останніх років. Попри виклики, з якими стикається система охорони здоров’я через війну, нинішній рівень охоплення щепленнями відповідає показникам до початку широкомасштабного вторгнення. Наступна ціль — вакцинувати 95% українців, що необхідно для формування колективного імунітету.

Секвенування — ключ до своєчасної відповіді на вірусні загрози

Центр громадського здоровʼя уперше здійснив повногеномне секвенування вірусів грипу й у січні 2025 року отримав підтвердження правильності цього дослідження від референс-лабораторії ВООЗ. 

На сьогодні референс-лабораторія ЦГЗ на регулярній основі здійснює секвенування вірусів грипу, вірусу SARS-CoV-2, вірусу гепатиту А. Результати секвенування завантажуються до Всесвітньої бази даних вірусних геномів GISAID для подальшого епідеміологічного аналізу на глобальному рівні. Це вагоме досягнення для української системи громадського здоров’я, яке не лише зміцнює національні можливості з епіднагляду, а й посилює внесок України у глобальний моніторинг циркуляції вірусів грипу та підготовку до сезонних епідемій.

Електронна система епіднагляду: швидкий обмін даними для оперативної відповіді на спалахи

В Україні продовжується вдосконалення системи епіднагляду за інфекційними хворобами. Для збору та аналізу даних про випадки та спалахи інфекційних хвороб впроваджується та масштабується електронна система епіднагляду (ЕСЕН). Наразі до ЕСЕН підключені всі регіональні центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) і їхні структурні підрозділи. Завдяки цьому система здатна швидко й ефективно реагувати на спалахи інфекційних хвороб шляхом оперативного обміну даними.

Також розвивається міжсекторна співпраця – медичних, ветеринарних та екологічних служб – для протидії зоонозним інфекціям та іншим біологічним загрозам.

Робота мобільних амбулаторій у регіонах 

З лютого 2025 року в Україні у 18 регіонах України працюють мобільні амбулаторії, які надають медико-соціальні послуги у віддалених населених пунктах серед уразливих груп населення. 

У мобільній амбулаторії люди можуть конфіденційно й безоплатно зробити обстеження на ВІЛ, туберкульоз, вірусні гепатити та інфекції, що передаються статевим шляхом, а також проконсультуватися щодо профілактики захворювань. 

З лютого по квітень проведено близько 400 виїздів, під час яких понад 21 000 людей отримали комплексні медико-соціальні послуги. Мобільні амбулаторії дозволяють забезпечити раннє виявлення захворювань і своєчасне скерування пацієнтів до лікування.

Актуальні графіки роботи та маршрути виїздів амбулаторій публікуються на офіційних сайтах і сторінках соцмереж регіональних ЦКПХ.

Нові методи тестування: ширший доступ до діагностики

У 2024 році у 23 регіонах розпочалось застосування інноваційного методу діагностики туберкульозної інфекції тестами вивільнення гамма-інтерферону, закупленими ЦГЗ. Це дозволило на базі ЦКПХ обстежити понад 3000 осіб із груп ризику, серед яких у 711 людей вчасно діагностували ТБ-інфекцію і призначили профілактичне лікування, запобігши розвитку активної форми. 

У 2024 році 25 ЦКПХ вперше отримали понад 27 тисяч тест-систем для виявлення вірусів гепатиту B (ВГВ) і C (ВГС) та 17 500 картриджів, а також необхідне для здійснення підтверджувальної діагностики ВГВ і ВГС методом ПЛР устаткування (GenExpert). Це стало важливим кроком до децентралізації діагностики та розширення доступу до тестування. У 2025 році очікується, що понад 7 000 картриджів будуть доставлені до ЦКПХ і 1,8 млн тест-систем для виявлення маркерів ВГВ і ВГС будуть розподілені до закладів охорони здоров'я в регіонах, що дозволить зміцнити спроможність державної лабораторної мережі та покращити раннє виявлення та лікування вірусних гепатитів.

Впровадження каботегравіру тривалої дії для захисту від ВІЛ 

У 2024 році 13 762 людей скористалися послугами доконтактної профілактики (ДКП) ВІЛ в Україні, з них понад 7000 — нові клієнти. 

2024 став роком впровадження в Україні довготривалої форми доконтактної профілактики (ДКП) — каботегравіру. Така форма ДКП ВІЛ-інфекції є безпечною, комфортною для пацієнтів і має довготривалу дію. 

Культура турботи про здоров’я починається з дитинства

Важливо з раннього віку привчати дітей до здорового способу життя. У 2023-2025 роках ЦГЗ у співпраці з ВООЗ реалізував просвітницьку програму, спрямовану на формування культури здорового харчування серед дітей. Ініціатива охопила майже 200 навчальних закладів в 11 регіонах України. У програмі взяли участь близько 15 000 підлітків, понад 2500 вчителів, медичних сестер, працівників харчоблоків і батьків. Формування здорових звичок з дитинства — це інвестиція у здорове майбутнє. 

Впровадження систем штучного інтелекту для діагностики різних захворювань

В Україні активно впроваджуються сучасні технології на основі штучного інтелекту для аналізу рентгенівських знімків, що дає змогу виявляти туберкульоз, залишкові зміни після хвороби, пневмонію, новоутворення та інші захворювання органів грудної клітки.

У 2024 році завдяки застосуванню ШІ рентгенологи змогли скоротити час аналізу знімків утричі, зекономивши загалом 240 годин. За рік системи з ШІ проаналізували 9958 знімків і виявили 401 новий випадок туберкульозу, 88 — пневмонії та 743 — інших захворювань органів грудної клітки. 

Крім того, ШІ у поєднанні з портативними рентгенапаратами використовується мобільними медичними бригадами, які виїжджають до віддалених територіальних громад, що дозволяє своєчасно виявляти захворювання серед населення та оперативно підтвердити діагноз.

Це лише невелика частина напрацювань, які демонструють цілеспрямований поступ у розбудові системи громадського здоров’я в Україні. Її зміцнення — це довгострокова інвестиція у добробут населення.