Як ВІЛ-сервісні НУО працюють в умовах війни? Результати опитування 

Людиноорієнтований підхід та безбар’єрність є основою ефективних стратегій, що забезпечують прихильність пацієнтів/клієнтів звертатися за послугами у сфері громадського здоров’я. Використання таких підходів при наданні ВІЛ-послуг відіграє важливу роль для збереження та відновлення здоров’я та соціального благополуччя людей, які живуть з ВІЛ (далі — ЛЖВ), та представників ключових груп щодо інфікування ВІЛ (далі — КГ).

Послуги, з профілактики та тестування на ВІЛ, догляду й підтримки, що надають неурядові організації (далі — НУО), враховують потреби клієнтів, доступні для людей, які їх потребують, з огляду на соціальну прийнятність, безоплатність, наближеність до місця проживання.

Упродовж останніх двох десятиліть НУО надавали послуги з профілактики ВІЛ-інфекції та немедичні послуги переважно за донорські кошти.

У 2019 році Україна зробила значний крок уперед і забезпечила замовлення в НУО таких послуг для ЛЖВ та представників КГ коштом державного бюджету. Замовником профілактичних послуг і послуг догляду і підтримки для клієнтів НУО виступив Центр громадського здоров’я (далі — Центр).

24 лютого 2022 року поділило все в Україні на «ДО» та «ПІСЛЯ». З 24 лютого змінився також профіль неурядового сектору: воєнні дії вплинули на кількість і географію представництва НУО, спектр ВІЛ послуг та процеси їх надання.

Задля аналізу змін у профілактичних сервісах і сервісах з догляду і підтримки та визначення актуальних потреб ВІЛ-сервісних НУО з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Центр ініціював та організував онлайн опитування «Оцінка ситуації та потреб НУО». Опитування відбулося за підтримки офісу PEPFAR та СDC в Україні.

Опитування проведено в період 7–16 липня 2022 в 56 НУО, що працюють у 24 областях України та м. Київ. В опитуванні взяли участь керівники НУО та керівники програмних напрямів.

Загалом в Україні профілактичні послуги з ВІЛ та послуги з догляду і підтримки (далі — послуги) надають близько 130 НУО у 24 регіонах України та м. Київ. Найбільша кількість НУО сконцентрована в Одеській, Дніпровській, Чернігівській областях та м. Київ.

До 24 лютого 2022 року коштом державного бюджету понад 34 НУО надавали спектр з 13 різних немедичних послуг, а саме:

• консультування рівний-рівному — 34 НУО;
• видача/обмін шприців — 30 НУО;
• видача презервативів — 39 НУО;
• асистоване тестування на ВІЛ — 34 НУО;
• самотестування на ВІЛ — 17 НУО;
• асистоване тестування на гепатит С — 27 НУО;
• асистоване тестування на гепатит В — 13 НУО;
• доконтактна профілактика (далі — ДКП) — 8 НУО;
• кейс-менеджмент для лікування ВІЛ — 20 НУО;
• супровід/консультації клієнтів щодо ЗПТ — 21 НУО;
• послуги догляду і підтримки (далі — ДіП) — 21 НУО;
• індексне тестування — 7 НУО;
• відстеження пацієнтів на АРТ/повернення втрачених пацієнтів на АРТ — 17 НУО.

Разом з тим, послуги, які не були покриті державою, забезпечувалися за підтримки донорського фінансування для клієнтів більш ніж 37 НУО.

Станом на липень 2022 року, відбулося зниження надання Послуг НУО від 3% до 50% за різними видами порівняно періодом до 24 лютого 2022 року. Це сталося через міграційні процеси та воєнний стан, що вплинули на графік роботи та кількість точок надання послуг. Зменшення доступності до широкого спектру Послуг відбулось як у НУО, що надавали послуги коштом державного бюджету, так і в НУО, що надавали аналогічні послуги за фінансування з інших джерел.

Прогалини, які створила війна в роботі організацій та оцінка роботи організацій у нових реаліях

1. Матеріальні збитки НУО від початку воєнних дій

На запитання «Чи зазнала ваша організація пошкоджень/матеріальних збитків після 24 лютого 2022 року внаслідок воєнних дій?» 11 НУО (20%) вказали, що зазнали руйнувань:

• 7 НУО зазначили збитки у вигляді пошкодження офісних меблів і техніки;
• 5 втратила доступ до телефонного та інтернет зв’язку;
• 5 організацій зазнали найбільших матеріальних втрат: у 2 з них зруйнована будівля, непридатна для роботи, у 2 зруйнований склад із витратними матеріалами для Послуг, в 1 суттєво пошкоджені двері, вікна.

Постраждалі НУО працюють у 6 регіонах України: Миколаївській, Донецькій, Луганській, Дніпровський, Запорізькій, Харківській, Чернігівській та Київській областях.

Така картина цілком співпадає з регіонами, де станом на липень 2022 велись/ведуться активні бойові дії.

Найбільших втрат зазнали НУО в Луганській області: «Уся територія Луганської області тимчасово окупована, знищена повністю інфраструктура м. Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ — немає світла, води, газу, зв’язку; також зруйновані будинки/квартири та знищено майно працівників організації, найближчим часом повертатися нам нема куди».

2. Зміни в графіку роботи НУО внаслідок бойових дій

16 НУО (30%) повідомили, що вони тимчасово зупиняли роботу принаймні на певний період.

В 11 регіонах: Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпровській, Херсонській, Миколаївській, Вінницькій, Одеській областях НУО призупиняли роботу від кількох днів до 2 місяців.

7 організацій не надавали послуги до 7 діб, 6 — декілька тижнів, клієнти 2 НУО не мали доступу до послуг майже місяць.

НУО в Луганській області станом на липень 2022 роботу не відновила.

• 11 (20%) НУО повідомили про зміну графіку роботи, а саме збільшили або зменшили кількість робочих днів та/або годин на день.
• 5 (10%) НУО в західних областях, деякі НУО в м. Київ та області, Миколаївській та Одеській областях збільшили кількість днів або годин роботи.
• 6 (10%) НУО з Донецької, Запорізької, Херсонської, Чернігівської обастей зменшили кількість днів або годин роботи.
• У 5 НУО, з тих, які змінили графік роботи, отримати послуги можна 6 днів на тиждень, у 4 — 5 днів. По 1 НУО працюють лише 2 та 4 дні на тиждень. При цьому тривалість робочого дня варіюється від 4 до 10 годин на день.

Важливим є забезпечення безперервності послуг. Перебої в роботі організацій, відсутність можливості для клієнтів отримати послугу у звичний час, саме тоді, коли є потреба, — є критичними. Особливо критичними в цьому аспекті є послуги з підтримки прихильності: весь спектр послуг пов’язаний з тестуванням і супроводом.

3. Зміни кількості персоналу НУО

Міграція мирного населення України через війну відбилася на кадровому потенціалі організацій. Зокрема, серед НУО, які взяли участь в опитуванні, 18 зазначили, що в них зменшилася кількість соціальних працівників, 10 — повідомили про зменшення консультантів за принципом рівний-рівному, 5 — зменшили кількість кейс-менеджерів, 4 — консультантів з ДіП.

Проте, деякі організації також зазначають про збільшення кадрів, а саме в 9 НУО збільшилася кількість консультантів за принципом рівний-рівному, 9 — поповнили штат соціальними працівниками.

Воєнні дії стимулювали в Україні бурхливий розвиток волонтерства, що спостерігається й у ВІЛ сервісній сфері. Так, 12 НУО зазначили, що поповнили свій кадровий потенціал волонтерами.

4. Зменшення доступності послуг через скорочення мережі

Наближення надання послуг до місця проживання покращує доступність і можливість регулярно отримувати послугу. Послуги мають бути рівно доступні як мешканцям невеликих населених пунктів, так і обласних центрів.

Згідно з опитуванням, 16 НУО (25%) змінили географію надання послуг. Повідомили про те, що зменшено кількість пунктів надання послуг, 7 НУО в Херсонській, Чернігівській, Донецькій і Запорізькій областях. У Запорізькій області НУО, яка раніше працювала по всій області, обмежила географію надання послуг обласним центром. Серед інших відповідей зазначено, що послуги на тимчасово окупованих територіях надаються в неповному обсязі та здебільшого дистанційно, або робота ведеться по всій області крім тимчасово окупованих територій.

5. Зміна процедур надання послуг

• Зміни в наданні профілактичних послуг та послуг догляду і підтримки

З 24 лютого 2022 року клієнти 4 НУО мають обмеження в отриманні профілактичних послуг: у Кіровоградській, Запорізькій та Одеській областях надання профілактичних послуг тимчасово припинено, у Луганській області послуги не надаються.

Три НУО зазначили, що їхні клієнти не отримують послуги з ДіП у Житомирській, Луганській та Херсонській областях.

Серед 30 організацій, які продовжили надання послуг ДіП, також є проблема переривання цих послуг. Водночас НУО називають основними причинами переривання надання послуг для клієнтів з ДіП — зміну місця проживання (51%) та втрату зв’язку з клієнтом (46%).

Опитування не ставило на меті визначити вплив факторів спричинених війною на послуги НУО. Водночас, можна допустити, що соціальні потрясіння, матеріальні втрати, зменшення кадрового потенціалу, невизначеність майбутнього, робота в небезпечних умовах, порушена логістика — найбільш суттєво вплинули на надання послуг загалом. Зокрема, вірогідно, саме вплив цих факторів зумовлює зміну стандартних процесів послуг.

• Асистоване тестування на ВІЛ

На запитання «Чи відбулися зміни в процесі проведення асистованого тестування на ВІЛ клієнтів вашої організації після 24 лютого 2022 року? Якщо так, то як саме?» 5 НУО (9%) повідомили про наявність змін. В 1 організації скоротився час на послугу (Донецька область). В 1 НУО (Донецька область) клієнтам з позитивним результатом не видавали направлення в заклад охорони здоров’я (далі — ЗОЗ).

В 1 НУО відбувалося призупинення надання послуг залежно від наближення лінії фронту. Серед інших проблем, пов’язаних з ефективністю надання послуг тестування на ВІЛ, — зменшення кількості людей, які мотивовані проходити тестування.

Деякі НУО повідомили про зміни у взаємодії з ЗОЗ щодо перенаправлення людей з позитивним результатом тестування на ВІЛ:

• «ЗОЗ стали приймати пацієнтів без документів та призначати лікування».
• «Зміни в маршрутах пацієнтів: перенаправлення до інших ЗОЗ для підтвердження ВІЛ-статусу».
• «Проблеми з постановкою на облік та транспортуванням зразків у Чернігівській та Київській областях. Зараз ситуація стабілізується».
• «Ускладнився зв’язок з ЗОЗ на тимчасово окупованій території, неможлива постановка на облік, транспортування біоматеріалів для дообстеження на ВІЛ (ІФА)».

• Консультаційні/інформаційні послуги

14 НУО (24%), які взяли участь у опитуванні, повідомили про зміни в наданні консультаційних/інформаційних послуг після 24 лютого 2022 року. З них в 10 організаціях послуги перевели виключно в онлайн режим, 5 організацій зазначили про скорочення середнього часу надання послуг, у 2 організаціях під час надання послуг не заповнювалась облікова документація.

• Зміна профілю послуг. Клієнтоорієнтованість НУО в умовах війни

Воєнні дії зумовили інші потреби в клієнтів, відповідно НУО змінили перелік послуг. Лише 3% з опитаних організацій відповіли, що з початку війни не надають додаткових послуг.

На запитання «Які додаткові сервіси/послуги надає ваша організація клієнтам профілактичних програм з 24 лютого?»

• 85% організацій зазначили надання гуманітарної допомоги;
• 75% — послуги з доставки медичних препаратів;
• 66% — послуги перевезення клієнтів до медичних закладів;
• 58% організацій відповіли на запит щодо послуги допомоги у відновлені документів;
• 34% організацій надавали послуги перевезенням клієнтів у безпечне місце, притулок/бомбосховище.

Також НУО додатково прокоментували різноманітні послуги, які виникли у відповідь на запит клієнтів через війну:

• Інформаційні послуги через інтернет-ресурси зменшення шкоди «Метелик», підтримка роботи інтернет-форуму, онлайн консультування, телефонне консультування, організація роботи мобільних бригад, надання адресної допомоги людям з інвалідністю».
• «Комплексний соціальний супровід звільнених осіб, який передбачає забезпечення переміщення в безпечне місце перебування, забезпечення харчуванням та тимчасовим проживанням».
• «Супровід звільнених ЛВІН та переадресація до програм зменшення шкоди, реабілітаційних закладів або програм ЗПТ. Навчання засуджених та людей, які готуються до звільнення (кілька видів навчання та підготовки)».
• «Низка послуг у рамках напрямів проекту коштом Альянсу громадського здорв’я, зокрема, напрямів пов’язаних з COVID-19».
• «Надання притулку в шелтері для представників вразливих груп та членам їхніх родин серед ВПО».
• «Параюристи, діяльність яких координує наша організація, допомагають клієнтам отримати всі послуги у випадку виникнення такої потреби в клієнтів. Вони здійснюють координацію людей в областях і допомагають отримати послугу або допомогу із залученням недержавних організацій та державних установ».
• «Надання інформації щодо маршрутів евакуації в більш безпечні регіони України, шелтери та притулки для ВПО, інших джерел гуманітарної допомоги ключовим групам населення».
• «Доставка АРТ».
• «Тимчасове проживання у 2 центрах, які працюють на базі організації».

Потреби організацій після 24 лютого

З початком повномасштабної воєнної агресії росії змінилися потреби в клієнтів. На ці зміни організації швидко та гнучко відповіли змінивши підходи, розширивши спектр послуг, шукаючи додаткові ресурси, вирішуючи проблеми людей, що постукали в їхні двері.

При цьому в НУО виникли потреби пов’язані як і з необхідністю реалізовувати програми, що діяли до війни в повному обсязі, так і з забезпеченням нових запитів клієнтів.

Проблеми, з якими зіштовхнулися самі організації в процесі адаптації до нових умов: зменшення кадрів, затримки виплат, проблеми особистої безпеки, відсутність деяких нагально-потрібних спеціалістів.

Гостро постала гуманітарна криза, особливо відчутна на тимчасово окупованих територіях: порушення логістики доставки ліків і тестів, неможливість переадресації клієнтів до ЗОЗ на обстеження та призначення лікування, відсутність профілактичних матеріалів. Загальний рівень тривожності та інших психічних та психологічних проблем як у клієнтів, так і в персоналу вимагає пошуку підтримки психічного здоров’я, що вкрай важливе для надання ефективних клієнторієнтованих послуг.

Загалом можна відмітити, що потреби та проблеми, з якими зіткнулись організації, є спільними для різних сфер, де надаються послуги в Україні. І варіабельність цих проблем і потреб прямо залежить від географічного розташування регіону та інтенсивності воєнних дій безпосередньо в регіоні.

Зі зміщенням карти воєнного вторгнення росії людиноорієнтовані сервіси починають відновлювати свою роботу, підлаштовуватися під нові реалії, шукати можливість не залишити людей без допомоги, відновлювати та нарощувати свій довоєнний потенціал.

Нагальні потреби НУО

1. Матеріально-фінансові потреби, серед яких:

• своєчасна оплата праці;
• збільшення тарифів за послуги;
• нові мобільні амбулаторії;
• ремонт офісу;
• забезпечення комп’ютерною та іншою технікою;
• звільнення НУО від оподаткування;
• оплата складського приміщення.

2. Важливим для безперебійного та ефективного надання послуг є пошук програмних рішень щодо:

• безперебійного постачання товарно-матеріальних цінностей;
• забезпечення роздатковими інформаційно-освітніми матеріалами;
• збільшення кількості курсів ЗПТ;
• розширення пакету послуг, зважаючи на зростаючі потреби;
• внесення до переліку КГ внутрішньопереміщених осіб;
• забезпечення клієнтів мотиваційними наборами;
• запровадження електронної звітності;
• залучення нових клієнтів через додатки, соціальні мережі, додатки для знайомств;
• оплата обстежень, транспортування клієнтів до ЗОЗ.

3. З урахуванням розширення спектру потреб клієнтів після початку війни є гостра потреба для клієнтів НУО у забезпеченні гуманітарної допомоги (продуктові, гігієнічні набори, медикаменти, оренда помешкання для ВПО).

4. Питання безпеки персоналу спричиняє потреби в додатковому оснащенні НУО та персоналу:

• бронежилетами;
• павербанками, аптечками першої допомоги, газовими пальниками, генераторами запасного живлення.

5. Послуги психічного здоров’я, яких потребують як клієнти, так і персонал НУО.

Кадрові потреби

9 НУО вказали, що їм не вистачає персоналу для надання послуг. Серед них НУО, які працюють в Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Одеській, Харківській, Чернівецькій областях. Найбільш відчутна потреба в соціальних працівниках, про неї вказали 7 НУО, та консультантах рівний-рівному — в 3 НУО. 4 НУО зазначили, що відчувають потребу в допомозі волонтерів.

Потреби в додатковому навчанні

Для посилення потенціалу в наданні послуг організації зазначили, що потребують навчання з таких тем:

• консультування представників КГ;
• профілактика передозувань з використанням налоксону;
• асистоване тестування, індексне тестування;
• мотивування до прийому ДКП, кризове консультування, мотиваційне консультування;
• навчання за темою ЗПТ;
• ведення випадку, школа пацієнта, алгоритм супроводу пацієнтів;
• особливості соціальної роботи з людьми з хронічними захворюваннями;
• базові знання про АРТ — мета, цілі, завдання, препарати, найпоширеніші побічні дії АРТ, діагностика СД-4, вірусного навантаження, синдром імунної реконституції, невдача лікування, ко-інфекція ВІЛ/ТБ, профілактика туберкульозу.

Послуги, що виникли у відповідь на запит клієнтів НУО в умовах війни, також потребують додаткової інформації та навчання співробітників, зокрема:

• стресостійкість, профілактика вигорання;
• навички консультування клієнтів з урахуванням наслідків життя у війні;
• порядок видачі та отримання препаратів ЗПТ та АРТ в умовах війни;
• забезпечення безперервності лікування пацієнтам, які були вимушені залишитися на тимчасово окупованих територіях;
• механізми захисту порушених прав пацієнтів.

Потреби в товарно матеріальних цінностях (шприці, ін’єкційні голки, презервативи, спиртові серветки, лубриканти)

Матеріальні збитки НУО від початку війни, міграція клієнтів, яка в деяких регіонах збільшила попит на послуги, обмеження логістики пов’язані з тимчасовою окупацією/активними бойовими діями на території розташування НУО, призвели до додаткових потреб у товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ) для видачі клієнтами після 24 лютого 2022.

Так, 3 НУО зазначили, що після 24 лютого збільшили видачу клієнтам ТМЦ. 6 організацій вказали на додаткову потребу в шприцах, 5 НУО — потребують спиртові салфетки, 5 — презервативи. 12 НУО не мають швидких тестів на ВІЛ або їх наявність не відповідає забезпеченню потреб у повному обсязі.

Варто зазначити, що потребу в ТМЦ мають НУО з різних регіонів, не тільки з південних чи східних, де наразі відбуваються активні бойові дії.

Потреба в інформаційних матеріалах для клієнтів

Оскільки в деяких регіонах суттєво змінилося навантаження через міграцію клієнтів з інших регіонів, НУО відчувають потребу в інформаційно-освітніх матеріалах (далі — ІОМ), які в доступній формі дають відповіді на часом складні запитання.

На таку потребу вказали 17 НУО. Серед тем та форматів матеріалів, які мають попит у клієнтів:

• ІОМ щодо вертикальної передачі ВІЛ;
• ІОМ щодо вірусних гепатитів;
• ІОМ щодо питань ТБ;
• профілактика передозування та домедична допомога, призначення налоксону;
• профілактика ВІЛ-інфекції, безпечна сексуальна поведінка;
• інформація про антиретровірусну терапію;
• журнали та газети про життя ЛВНІ, СП, ЧСЧ;
• ІОМ про вуличні наркотики;
• ІОМ про хімсекс;
• ІОМ про ДКП;
• профілактика COVID-19.

Необхідні зміни для покращення сервісів

НУО вже планують подальшу діяльність та розробляють заходи з урахуванням проблем та прогалин, що виникли з 24 лютого.

На думку представників 41% НУО реалізація програм зараз продовжується в штатному режимі, водночас 62% зазначили, що всі програми можна реалізовувати зараз за умови забезпечення потреб НУО.

Деякі організації готові продовжувати програми лише частково, з них 16% організацій готові повноцінно реалізовувати ДіП, 9% готові надавати послуги з профілактики ВІЛ, 4% — послуги з тестування на ВІЛ.

23% НУО позитивно та оптимістично оцінюють перспективи реалізації програм, 9% зазначають, що повноцінне надання сервісів можливе після деокупації, 7% — очікують збільшення роботи пов’язаної з наданням послуг внутрішньо переміщеним особам.

25% НУО вважають, що на реалізацію програм може позитивно вплинути стимулювання клієнтів через гуманітарну допомогу. 13% організацій вважають важливим отримання додаткового фінансування.

Серед підходів до покращення наявних сервісів керівники НУО пропонують:

• змінити маршрути та взаємодію на тимчасово окупованій території;
• вирішити питання забезпечення потреби в ліках;
• посилити компоненти кейс-менеджменту, відстеження пацієнтів, поновлення лікування.

Також НУО вважають за доцільне:

• скасувати вимогу щодо підпису клієнта на відомості про надання послуг у ДіП;
• додати можливість брати в програму ДіП не лише нових клієнтів;
• мати можливість переглядати кратність надання послуг, залежно від потреби.

Щодо нових компонентів НУО бачать такі ефективні підходи:

• включення гуманітарної допомоги до пакету послуг;
• забезпечення постійного аналізу безпекової ситуації, для оцінки ризиків персоналу та клієнтів і надання вчасних рекомендацій;
• посилення взаємодії між регіонами для переадресації клієнтів між НУО, перенаправлення ВІЛ-позитивних клієнтів до закладів охорони здоров’я інших областей.

Як і щодо нових послуг, так і для стандартних програмних компонентів, НУО розуміють важливість швидкого реагування на потреби спільноти, зміни маршрутів, забезпечення гнучкості програм щодо охоплення клієнтів, кількості та різноманітності послуг, доступності асортименту витратних і роздаткових матеріалів.

Спільним для всіх є очікування на мир та ПЕРЕМОГУ України у війні, деокупацію та відновленні зруйнованої інфраструктури, повернення людей додому.

Перша історія успіху за результатами дослідження

Ідеєю, що спонукала Центр провести опитування серед НУО, є розуміння на державному рівні важливості не втратити потенціал НУО в наданні послуг в умовах війни.

Опитування 56 НУО з 24 регіонів України та м. Київ дало можливість побачити загальну картину роботи неурядового сектору з 24 лютого 2022 року і дотепер, і визначити наявні прогалини та бар’єри, що заважають НУО працювати на довоєнному рівні.

У відповідь на зібрані та проаналізовані фахівцями Центру громадського здоров’я потреби відгукнулися партнери, які надійно підтримують зусилля України в подоланні епідемії ВІЛ.

Завдяки взаємодії з партнерами БО «Альянс громадського здоров’я» та БО «100% життя» у відповідь на виявлені потреби ВІЛ сервісних НУО вже вдалося забезпечити доставку виробів медичного призначення, швидких тестів на ВІЛ в організації, що працюють у зонах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях.

Враховано необхідність залучення до програми ДіП клієнтів, які отримували ці послуги раніше. А отже, усі, хто потребує послуг з догляду і підтримки, незалежно від того чи проходили програму раніше, за необхідності отримують їх.

Створено умови для гнучкого фінансування державних програм і перегляду регіональних індикаторів для швидкого реагування залежно від попиту на профілактичні послуги та ситуації з воєнними діями.

Також у відповідь на потребу НУО в додаткових знаннях Центр розробляє навчальний курс для соціальних працівників з консультування клієнтів, доступу до безоплатної правової допомоги, консультування та перенаправлення.