Результати епіднагляду: протимікробна резистентність у поранених під час війни

Повномасштабна війна в Україні посилила проблему антибіотикорезистентності та створила умови для швидшого поширення бактерій, які можуть бути стійкими до антибіотиків. Через велику кількість поранень, зростання інфекційних захворювань у прифронтових і тимчасово окупованих регіонах, де часто бракує належних санітарних умов, потреба в антибіотиках значно збільшилася. Це робить поширення резистентних бактерій особливо тривожним викликом, адже воно створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я та становить ризик для кожного, хто може стикнутися з такими інфекціями.

На виконання вимог положення Порядку проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно-запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій (далі – Порядок), лікарні, що підпадають під вимоги епіднагляду здійснюють проведення бактеріологічних досліджень від пацієнтів, які отримали поранення, у передбачених Порядком випадках. За отриманими результатами лікарні щокварталу звітують до ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (Центр).

Звіт за результатами проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричинюють гнійно-запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій за 2023-2024 роки (Звіт), підготовлений Центром громадського здоров’я, доступний за посиланням.

У Звіті публікуються результати епіднагляду, що вказують на поширення мікроорганізмів з протимікробною резистентністю серед поранених внаслідок бойових дій.

Тривале лікування тяжких поранень призводить до селекції та поширення полірезистентних штамів таких небезпечних бактерій як Acinetobacter species, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та Streptococcus pneumoniae.

Найбільший рівень стійкості до антибактеріальних препаратів спостерігається у грамнегативних бактерій, наприклад, рівень стійкості Acinetobacter spp. до карбапенемів, сягає до ~65%.

Лікування таких госпітальних штамів неможливе без своєчасного бактеріологічного визначення збудника і підкреслює критичну важливість впровадження заходів профілактики інфекцій та інфекційного контролю для уникнення розповсюдження в лікарнях таких бактерій.

Навчальні заходи з інфекційного контролю

За результатами досліджень Центр у координації з МОЗ та міжнародними партнерами проводить навчання та методично-консультативний супровід щодо покращення інфекційного контролю під час надання медичної допомоги.

За цим напрямком уже проведено десятки лекцій, відеозаписи яких є у вільному доступі для всіх медичних спеціалістів на YouTube-каналі Центру:

Подолати протимікробну резистентність можна тільки спільними зусиллями

Але не лише медики можуть робити свій вклад у боротьбу з поширенням протимікробної резистентності, — це справа кожного з нас. Усі учасники докладають спільних зусиль для покращення заходів боротьби з протимікробною резистентністю на різних етапах надання медичної допомоги, що вже зумовило зупинку збільшення рівня резистентності у 2024 році та досягнули помітного покращення у виборі антибіотиків.

Окремо Центр громадського здоров’я хоче подякувати всім лікарням та бактеріологічним лабораторіям, які вчасно звітують та дозволяють отримувати цю важливу інформацію.

Більше публікацій на тему антибіотиків та протимікробної резистентності читайте в публікаціях Центру громадського здоров’я за посиланнями: