Як зменшити вплив спеки на серцево-судинну систему
Екстремальна спека від +32℃ і вище створює серйозне навантаження на серце й може мати небезпечні наслідки для здоров'я — особливо для людей із серцево-судинними захворюваннями. Така спека здатна погіршити перебіг серцевої недостатності та спровокувати гострий інфаркт міокарда, аритмії, підвищення артеріального тиску, а також інсульт. У цьому матеріалі розбираємо, як спека впливає на наш організм та що робити, щоб убезпечити себе.
Як спека впливає на серцево-судинне здоров’я
Підвищений ризик утворення тромбів
Під час спеки збільшується потовиділення й організм швидше охолоджується. Але у цього механізму є зворотний бік: зневоднення та згущення крові. Це може підвищити схильність до утворення тромбів і спричинити гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда) або інсульт.
Порушення балансу електролітів
Через зневоднення організм може втрачати електроліти — натрій, калій та магній — важливі для підтримки стабільної активності серця. Порушення балансу цих речовин може призвести до появи аритмій або збільшення кількості їх епізодів у людей, яким уже раніше діагностували порушення ритму.
Підвищена частота серцебиття
Зневоднення активує симпатичну нервову систему, через що серце починає битися частіше і потребує більше кисню та ресурсів. У людей з уже наявними серцево-судинними захворюваннями це підвищує ризик розвитку гіпертонічного кризу, набряку легень, інфаркту, інсульту та інших небезпечних станів.
Як убезпечити себе в спеку
1. Пийте більше води. Не чекайте на відчуття спраги — пийте регулярно, невеликими порціями. Найкраще для тамування спраги підходить чиста вода. Краще уникати солодких газованих напоїв та алкоголю.
Читайте також: «Чому важливо пити достатньо води (і як виробити цю звичку)»
Важливо: людям, яким діагностовано серцеву недостатність, слід проконсультуватися з лікарем, щодо кількості рідини на добу в період спеки.
2. Уникайте перебування на сонці з 11:00 до 16:00. Коли виходите на вулицю, намагайтеся залишатися в тіні й обирайте світлий вільний одяг з натуральних тканин і вдягайте капелюх. Користуйтеся сонцезахисним кремом широкого спектра дії з SPF 30 або вище.
3. Зберігайте прохолоду вдома. Провітрюйте кімнати вночі та зранку, коли температура надворі нижча, ніж всередині. Вдень зачиняйте і зашторюйте вікна. Якщо користуєтеся кондиціонером, не встановлюйте одразу занадто низьку температуру — знижуйте її поступово.
4. Охолоджуйте тіло. Приймайте освіжаючий душ або обприскуйте шкіру водою, щоб допомогти організму охолодитися. Також можна прикладати прохолодні компреси до зап’ясть, шиї, чола або під пахви.
5. Обмежте рухову активність. Будь-які фізичні навантаження краще перенести на більш прохолодні ранкові або вечірні години.
Читайте також: «В Україну прийшла спека: як безпечно пережити +30°C і вище»
Симптоми, яких не можна ігнорувати
Важливо стежити за своїм станом та швидко реагувати на симптоми як перегріву або теплового удару, так і перших ознак серцевого нападу та інсульту, ризик виникнення яких підвищується у спекотну погоду.
Читайте також: «Тепловий удар: як розпізнати та надати допомогу»
Найпоширеніші симптоми серцевого нападу:
- біль/дискомфорт у грудях;
- біль/дискомфорт у руках, лівому плечі, ліктях;
- запаморочення, втрата свідомості, холодний піт, збліднення шкіри;
- частіше у жінок — утруднене дихання або задишка, нудота, блювання, біль у спині або щелепі.
Симптоми інсульту:
- раптове оніміння або слабкість м’язів обличчя або кінцівок, частіше з одного боку;
- сплутаність свідомості, утруднене мовлення або розуміння мови;
- раптове порушення зору (одне або обидва ока), двоїння в очах;
- проблеми з ходінням, запаморочення, втрата рівноваги чи координації;
- сильний головний біль.
Читайте також: «Як розпізнати інсульт»
Помітивши такі симптоми — негайно викликайте швидку допомогу (103 або 112).
Раннє виявлення, доки нема симптомів
Для раннього виявлення серцево-судинних та інших захворювань рекомендуємо всім людям віком від 40 років скористатися новою державною програмою «Скринінг здоров’я 40+».
Обстеження проводяться безоплатно, за один візит і в зручному для пацієнта медичному закладі (державному чи приватному). За результатами скринінгу лікар надає рекомендації щодо подальших кроків.