ЦГЗ ініціював обговорення для оцінки лабораторної системи в Україні
11 березня Центр громадського здоров’я України провів перший із чотирьох круглий стіл з обговорення та презентації ключових показників, які дозволять регуляторно контролювати та оцінювати лабораторну систему в Україні. Захід відбувся за підтримки Центру США з контролю та профілактики захворювань (CDC).
До обговорення були залучені фахівці державних і приватних лабораторій, управлінці, науковці, освітяни та фахівці у сфері громадського здоров’я.
Перший круглий стіл був присвячений проблемам, які є в галузі.
«Пандемія змусила систему охорони здоров’я сфокусувати свою увагу на лабораторній діяльності, що зі свого боку, показало багато недоліків у роботі та поставило багато викликів перед управлінцями щодо врегулювання проблемних питань», — зазначила Людмила Черненко, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я України.
Починаючи з 2015 року Центр США з контролю та профілактики захворювань проводить оцінку діяльності лабораторної системи і визнає, що багато проблем залишаються актуальними. Зокрема, кадрова проблема є однією з найболючіших не тільки в Україні, а й у світі. Для вирішення цих питань налагоджено співпрацю з Європейським CDC та ВООЗ.
«Пандемія виявила прогалини в освітніх програмах. Є нагальна потреба налагодити зв’язок між навчальними закладами та лабораторними фахівцями. Саме фахівці-практики мають необхідний практичний досвід та знання про роботу лабораторій, обладнання. Окреме питання: керівні кадри для лабораторій, лабораторні менеджери. Наразі такої спеціалізації немає», — зазначила Мар’яна Азарскова, Центр США з контролю та профілактики захворювань.
Для цього CDC і ВООЗ підготували навчальну програму з лабораторного лідерства, яка покликана посилити спроможності лабораторної мережі громадського здоров’я. Орієнтовно 12 кандидатів буде відібрано на участь у цій програмі, яка триватиме 2 роки та містить прикладну та ґрунтовну програму.
Особливе місце посідає кадрове питання. Наказом МОЗ України від 26.02.2021 № 366 внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я». Ним додано фахівців із вищою немедичною освітою, яких у лабораторіях наразі — близько 70%. Також пропонується до обговорення розгляд можливості розподілу персоналу лабораторій на технічний та управлінський.
Анатолій Гринзовський, професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, наголосив, що оновлений Довідник не містить вимоги до компетентностей персоналу. Саме практичні навички в освітніх програмах визначені досить нечітко, часто з посиланням на застарілі джерела.
«На жаль, ми випускаємо фахівців, яких потім потрібно навчати», — констатував Анатолій Гринзовський. Він також підняв питання активного долучення роботодавців і приватного сектору до аналізу програми ВНЗ і підготовки вимог до того, якими саме практичними знаннями та навичками повинні оволодіти майбутні співробітники лабораторій.
Анатолій Гринзовський акцентував увагу учасників на тому, що необхідно сприяти участі здобувачів освіти та викладачів у міжнародних проєктах, підготовці менеджерів лабораторій та обов’язковості практичних занять на сучасному лабораторному обладнанні, а також навчання навичкам надання домедичної допомоги персоналу, створення платформи для актуалізації знань викладачів ВНЗ.
Окрема частина дискусії була присвячена питанню законодавчого регулювання організації лабораторної роботи, у тому числі обов’язковому впровадженню міжнародних стандартів якості, забезпечення кадрового потенціалу, організації належного оснащення та координації процесів.
Так, готується до другого читання проєкт Закону України «Про громадське здоров’я» та вже найближчим часом відбудеться перше обговорення проєкту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист». Ці нормативно-правові акти містять визначення основних понять, критеріїв та організацію моделі роботи лабораторної мережі.
«Центр громадського здоров’я зараз займається розробкою та впровадженням лабораторної інформаційної медичної системи. Адже реагування та управління інформацією є важливим аспектом. Цей крок необхідний для забезпечення достовірності та оперативності роботи лабораторій», — зазначила Людмила Черненко.
Також учасники круглого столу обговорили питання стимулювання лабораторій до проходження акредитації за стандартами ДСТУ EN ISO 15189:2015 та ДСТУ ISO/IEC 17025:2017.
Людмила Шевченко, кандидат медичних наук, начальник відділу акредитації клініко-медичних лабораторій Національного агентства з акредитації України зазначила, що наразі в агентстві створений новий технічний комітет. «Ми відчуваємо брак експертів для здійснення перевірок, які здійснює НААУ. У лабораторіях теж звертаємо увагу на нестачу кадрів. Наразі тільки 16 лабораторій акредитовані, ще 2 в роботі згідно з вимогами ДСТУ 15189».
Тарас Остапчук, начальник відділу організації лабораторної роботи Центру громадського здоров’я МОЗ України, висвітлив питання технічної компетентності лабораторій.
«Замовник хоче бути впевнений у результаті, який видає лабораторія. Сертифікація є добровільною, але це вимога ринку. Вона підтверджує спроможність лабораторій, сприяє їхньому авторитету, довірі до результатів та ділової репутації. Національним законодавством визначено технічну компетентність лабораторій, деталізовані характеристики. Принципи, якими мають користуватися підприємства: закон, вимоги замовника, економічна доцільність», — наголосив Тарас Остапчук.