Хвороби відступили, але не зникли. Вакцинація завжди актуальна — історичний контекст
Колись інфекційні хвороби визначали, хто житиме, а хто — ні. Щороку десятки тисяч людей помирали або ставали паралізованими через поліомієліт. Кожна десята інфікована дифтерією дитина помирала, а кір спричиняв летальні ускладнення у мільйонів людей щороку. Але людство створило потужний захист — вакцинацію. Завдяки щепленням знизилася смертність, подовжилася тривалість життя, дитинство стало безпечнішим, а старість — здоровішою.
У період з 1974 по 2024 рік вакцинація врятувала 154 мільйони життів. Саме завдяки щепленням вдалося зменшити дитячу смертність на 40% за цей час.
Як знизився тягар вакцинокерованих хвороб після появи щеплень
Кір, епідемічний паротит і краснуха
До початку масової вакцинації в 1960-х роках кір регулярно спричиняв масштабні епідемії, щороку помирало близько 2,6 мільйона людей. Завдяки впровадженню вакцинації рівень смертності від кору суттєво знизився — за 50 років вдалося запобігти майже 94 мільйонам смертей від кору.
В Україні завдяки масовій вакцинації у 2000-х роках рівень захворюваності на кір скоротився до поодиноких випадків. Однак далі охоплення щепленнями знизилося і це призвело до росту захворюваності на кір. У 2024 році зареєстровано 433 випадки, що у 6,6 раза більше, ніж у 2023 році, коли було зафіксовано 65 випадків. Лише за січень-лютий 2025 року зареєстровано 324 випадки, що у 23,1 раза більше, ніж за аналогічний період 2024-го.
Колись людство повністю ліквідувало натуральну віспу. Так само можна здолати й кір. Єдиним переносником вірусу є людина, тож усе, що потрібно для ліквідації кору — забезпечити високе охоплення щепленнями.
Епідемічний паротит залишається однією з найпоширеніших і найзаразніших інфекцій у світі та може призводити до низки тяжких ускладнень, як-от безпліддя у чоловіків, цукровий діабет II типу, хронічний панкреатит, менінгіт, глухота. У країнах, які впровадили однодозову схему вакцинації від епідпаротиту, рівень захворюваності знизився на 88–98%, а в країнах з дворазовою схемою — на 97–99%.
Краснуха у вагітних може призвести до викидня чи до вад розвитку майбутньої дитини. Вакцинація, яка розпочалася в 1970-х роках, знизила рівень захворюваності на краснуху в багатьох країнах, включаючи Україну. Протягом 2012–2022 років відсоток країн Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), які включили вакцину проти краснухи до свого календаря щеплень, зріс із 68% до 90%. З 2013 по 2021 рік глобальна захворюваність на краснуху знизилася на 81%.
Дифтерія та правець
Основна програма імунізації, яка стартувала у 1974 році, одразу включала комбіновані вакцини проти дифтерії — саме вони допомогли запобігти понад 90% випадків захворювання у період з 1980 по 2000 роки у світі.
В Україні до початку масової вакцинації дифтерія була однією з головних причин дитячої смертності, а рівень захворюваності становив близько 1000 на 100 000 населення. Завдяки масовій імунізації захворюваність різко знизилася: у 1976 році зафіксовано лише 0,02 випадку на 100 тисяч населення.
Правець не передається від людини до людини, а зараження зазвичай відбувається через потрапляння збудника у рану з ґрунту чи забруднених поверхонь. Ризик смерті від правця, навіть з отриманням медичної допомоги, може сягати 80%. Проти правця не працює колективний імунітет. Захистити себе можна тільки вакцинувавшись самому. У 1988 році ця хвороба забирала життя близько 787 000 немовлят щороку у світі. Завдяки масштабним зусиллям з імунізації, до 2018 року цифру вдалося знизити на 97% — до приблизно 25 000 смертей.
Ревакцинація проти правця та дифтерії рекомендована раз на 10 років. Своєчасне поновлення імунного захисту — це найкращий спосіб захистити своє здоровʼя та життя. За даними Центру громадського здоров’я, охоплення профілактичними щепленнями проти дифтерії та правця дорослого населення у 2024 році становило 80,7%. Такий показник є найвищим за останні 5 років та є результатом проведених у 2024 додаткових заходів з імунізації населення, проте все ще не досягає цільового показника в 95%.
Хіб-інфекція
Назва інфекції походить від збудника Haemophilus influenzae типу b (Hib). Хіб-інфекція є основною причиною дитячого бактеріального менінгіту, пневмонії та інших серйозних інфекцій. Більшість захворілих на хіб-інфекцію дітей потребують госпіталізації.
Єдиною ефективною профілактикою цього смертельно небезпечного для дітей захворювання є вакцинація. За даними ВООЗ, використання вакцин проти Hib призвело до зниження на більш ніж 90% рівня інвазивних захворювань, спричинених Hib, у країнах, які включили ці вакцини до національних програм імунізації.
Гепатит B
За даними ВООЗ, із 1982 року в усьому світі було використано понад мільярд доз вакцини проти гепатиту B. У багатьох країнах, де раніше 8–15% дітей були хронічно інфіковані вірусом гепатиту B, вакцинація знизила рівень хронічної інфекції до менш як 1% серед імунізованих дітей.
До слова, вакцина проти гепатиту В є першою протираковою вакциною. Хронічні гепатити В і С зумовлюють 80% всіх випадків раку печінки у світі, який є другою за частотою причиною смерті. Тому вакцина, яка захищає від інфекції гепатиту В, також може допомогти запобігти раку печінки.
Туберкульоз
Вакцина БЦЖ, представлена в 1920-х роках, залишається єдиною широко використовуваною вакциною проти туберкульозу. До недавнього часу вважалося, що щеплення захищає лише від тяжких форм туберкульозу у дітей і не запобігає самому зараженню мікобактеріями. Однак нові дослідження свідчать, що діти, які отримали щеплення БЦЖ і мали контакт із хворими на туберкульоз, на 19% рідше інфікуються, ніж невакциновані.
Також наукові дані підтверджують, що вакцина знижує ризик тяжких форм захворювання на 85%. Найкращий захист спостерігається серед тих, кого вакцинували у перші дні життя: у цій групі рівень тяжких форм туберкульозу зменшується на 90%.
Поліомієліт
До впровадження масової вакцинації поліомієліт був провідною причиною смертності, гострого паралічу та довічної інвалідності серед населення світу. У 1988 році було започатковано Глобальну ініціативу з ліквідації поліомієліту. Відтоді захворюваність на поліомієліт у всьому світі зменшилася на 99%. З 1988 року було вакциновано 3 мільярди дітей, і сьогодні 20 мільйонів людей зберігають здатність ходити, бо уникли паралічу від цієї хвороби завдяки вакцинації.
В Україні востаннє спалах поліомієліту фіксувався в жовтні 2021 року, який ВООЗ оголосила завершеним восени 2023 року. Водночас рівень показників вакцинації проти поліомієліту в Україні значно нижчий за рекомендовані 95%. У 2024 році в Україні проти поліомієліту за Календарем профілактичних щеплень вакциновано дітей до року — 87,8%, у віці 18 міс. — 87,3%, 6 років — 83,6%, 14 років — 80,8%.
Кашлюк
На початку XX століття кашлюк був іще однією головною причиною смертності дітей раннього віку. Впровадження масової імунізації в 1950–1960-х роках сприяло зниженню захворюваності та смертності від цієї хвороби на понад 90% у промислово розвинених країнах.
У 2024 році в Україні зафіксовано епідемічне зростання захворюваності на кашлюк — 7 545 випадків. Показник захворюваності склав 18,4 на 100 тис. населення — найвищий за останні 30 років. Таке зростання пов’язують зі зниженням рівнів охоплення щепленнями серед дітей, яке пояснюється, зокрема, з впливом пандемії COVID-19 у 2020–2021 роках і початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році.
Вакцинація рятує життя
Вакцини від усіх вищезгаданих хвороб входять до Календаря профілактичних щеплень і є безоплатними. Медичні заклади, де проводять щеплення дітям і дорослим, повністю забезпечені вакцинами.
Щеплення — це турбота про себе, своїх дітей, батьків, вклад у безпечне майбутнє, де інфекції більше не визначають долі.