Україна презентувала свій досвід лікування мультирезистентного туберкульозу на міжнародному симпозіумі

28 лютого — 1 березня у Ташкенті (Узбекистан) українські фахівці зустрілися з представниками дев’яти країн Східної Європи та Центральної Азії на VIII-му Регіональному симпозіумі з питань лікування туберкульозу. Захід відбувся за підтримки міжнародної медичної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів» (MSF) під гаслом «Нові рубежі: інновації та доступ до лікування лікарсько-стійкого туберкульозу». Команда України презентувала свій досвід лікування мультирезистентного туберкульозу із застосуванням пацієнтоорієнтованого підходу в Житомирській області.

Цей науковий форум об’єднав регіональних і міжнародних експертів, учених, клініцистів, організаторів охорони здоров’я, представників донорських та пацієнтських спільнот для обговорення ролі інновацій у протитуберкульозних програмах регіону, обміну досвідом впровадження орієнтованих на пацієнта моделей допомоги за рахунок покращення не лише результатів лікування, а й добробуту пацієнтів під час нього.

Інновації в діагностиці й методах терапії можуть підвищити ефективність лікування туберкульозу (зокрема МРТБ) та полегшити ці процедури для пацієнтів.

Учасники симпозіуму обговорили також питання впливу оновлених рекомендацій ВООЗ на пацієнтів та членів спільнот. Широке залучення громадськості може допомогти розв’язати проблеми стигми, перерваного лікування, перебоїв у постачанні лікарських засобів, реєстрації нових препаратів тощо. Зі свого боку медичні спільноти мають допомогти пацієнтам та членам їхніх родин зрозуміти природу інновацій та розвіяти пов’язані з ними побоювання.

За розрахунковими даними ВООЗ, щороку в світі туберкульоз забирає понад 1,5 млн життів, а 10 млн людей захворюють на цю недугу. Деякі форми захворювання є стійкими до основних протитуберкульозних препаратів і особливу загрозливі: тільки половина пацієнтів з туберкульозом із множинною лікарською стійкістю успішно завершує лікування. Тож більше охоплення та поліпшення якості діагностики, лікування і надання допомоги хворим на лікарсько-стійкий туберкульоз є пріоритетним завданням ВООЗ та національних програм із протидії ТБ.

Нещодавно було оприлюднено нові керівні принципи ВООЗ із лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Зокрема, рекомендовано використання нових лікарських препаратів з меншою кількістю побічних ефектів, таких як бедаквілін і деламанід, що полегшить лікування всіх пацієнтів.

Ключові зміни у лікуванні мультирезистентного та рифампіцин-резистентного туберкульозу (МР/РифР ТБ):

• тривалі режими лікування з використанням тільки пероральних препаратів;
• переглянуто класифікацію ПТП 2 ряду;
• канаміцин та капреоміцин більше не рекомендовані до застосування;
• скорочено режими лікування із застосуванням амікацину або модифіковано в рамках операційних досліджень;
• під час формування індивідуалізованих режимів лікування слід ураховувати ймовірне співвідношення користі та ризиків, результати ТЛЧ, надійність методів ТЛЧ, переносимість лікування, можливі лікарські взаємодії;
• залучення пацієнтів до прийняття рішень.

З метою якнайшвидшого переведення пацієнтів з МРТБ на лікування з використанням нових пріоритетних препаратів ВООЗ рекомендує країнам оперативно оновлювати національні стандарти лікування, плани закупівель лікарських засобів та систем моніторингу. Також ВООЗ наполегливо закликає до впровадження режимів лікування, що включають тільки пероральні препарати.

Принцип «автономії» під час організації медичної допомоги хворим на туберкульоз:

• пацієнти мають право самостійно приймати рішення, нехай навіть «погані» рішення;
• медперсонал не «переконує» пацієнтів, а створює ситуацію, коли пацієнт самостійно приймає рішення, що стосуються його здоров’я;
• автономія передбачає поважне ставлення до всіх рішень пацієнта, навіть до тих, з якими не згоден медперсонал.

Відповідно до стратегії ВООЗ «Покласти край туберкульозу», підтримка пацієнтів у процесі лікування є одним із ключових елементів для успішної терапії випадків МРТБ. Постійні оцінювання та забезпечення потреб і очікувань пацієнтів, а також емоційна, освітня та економічна підтримка відповідно до їхніх потреб є ключовим компонентом пацієнтоорієнтованого підходу до лікування. Пацієнтам, які отримують лікування від ТБ, можна пропонувати комплекс заходів з підвищення прихильності до лікування разом з відповідним режимом лікування.