Як зміни клімату впливають на українців у 2026 році

Проблеми довкілля в Україні часто губляться у потоці нагальних загроз та викликів. Але вони не перестають впливати на наші життя, й цей вплив з кожним роком стає все відчутнішим. До Дня довкілля, який в Україні відзначають у третю суботу квітня, розповідаємо, від яких змін в екологічній ситуації безпосередньо залежить здоров’я та безпека українців.

Які ризики становить зростання температури

За останні 30 років середньорічна температура в Україні зросла на 1,5℃ —  це більше, ніж в середньому по світу. До 2050-х цей показник може збільшитися ще на 1–4℃.

На перший погляд, цифри можуть здатися незначними, але таке підвищення температури вже призводить до відчутних змін.

Теплові хвилі — це екстремальні погодні явища, під час яких фіксують аномальне підвищення температури. Через зміни клімату вони стають тривалішими, інтенсивнішими й трапляються частіше.  В Європі у 2022 році було зафіксовано 61 672 смерті, пов’язані з екстремальною спекою, яка спричиняє посилене навантаження на організм через надмірне потовиділення, зневоднення, втрату електролітів та порушення терморегуляції.

Звичайна спека також несе загрози. Високі температури сприяють розмноженню бактерій у харчових продуктах. А отже зростають шанси підхопити кишкову інфекцію.

Які хвороби несуть з собою зміни клімату

Підвищення температури та зміни кількості опадів  створюють умови для розмноження та виживання у довкіллі комах-переносників збудників інфекційних та паразитарних хвороб. Їхні ареали розширюються, а сезони біологічної активності стають довшими.

Кліщі

Потепління подовжує сезон активності кліщів виду Ixodes ricinus з ранньої весни до пізньої осені. Вони є переносниками, наприклад, хвороби Лайма. З 2020 до 2024 в Україні було зареєстровано 21 368 випадків, а у 2025 році — 6748 випадків, що на 24,2% більше за кількість інфікувань у 2024.

Комарі

Продовження теплого періоду року й підвищення температури сприяють розширенню ареалу комарів роду Culex — переносників гарячки Західного Нілу (ГЗН). З південних областей (Запорізька) вони мігрують на північ і схід країни  (Полтавська, Київська, Хмельницька області та місто Київ). В Україні з 2020 до 2025 було зареєстровано 137 випадків ГЗН.

Також потепління у південних і прибережних регіонах збільшує період активності комарів роду Anopheles — потенційних специфічних переносників малярії. З 2020 до 2025 на малярію в Україні перехворіло 92 людини. В усіх випадках зараження відбувалося за межами нашої країни. Але кліматичні зміни можуть підвищити ризики появи місцевих випадків малярії.

Як зміни клімату можуть погіршити якість питної води

Основне джерело питної води для майже 70% населення України — це річка Дніпро. Вона забезпечує водопостачання великих міст (Київ, Дніпро, Запоріжжя), а також промисловий та аграрний сектори.

Окрім підвищення температури, зміни клімату призводять до збільшення кількості опадів узимку й частих повеней. Це сприяє забрудненню річок та поширенню холери, лептоспірозу, вірусного гепатиту А, ротавірусних та інших інфекцій.

Збройна агресія росії проти України поглиблює проблеми довкілля. Сотні тисяч спалених гектарів лісу, підрив Каховської ГЕС у 2023 році, заміновані території та руйнування інфраструктури тільки погіршують екологічну ситуацію.

Що можна зробити вже зараз

Зміни клімату — це не питання майбутнього, а фактор, що прямо впливає на здоров’я кожного з нас вже сьогодні. Через це міняються умови життя, поширення хвороб і якість ресурсів, від яких залежить наше повсякдення.

Живучи в таких умовах, важливо не лише розуміти ризики, а й вчасно адаптуватися до них. Простими діями можна значно зменшити вплив кліматичних змін на власне здоров’я та безпеку.

Під час хвиль спеки:

• пийте достатньо води: не менше 1,5–2 літрів на добу;
• стежте за якістю води. За найменшої підозри до її вигляду чи запаху краще перейти на бутельовану воду;
• у найспекотніші години (з 11:00 до 16:00) уникайте перебування на сонці та обмежте фізичну активність;
• носіть світлий вільний одяг і головні убори, щоб уникнути перегріву;
• відмовтеся від купання у сумнівних водоймах;
• уважно слідкуйте за самопочуттям дітей та людей похилого віку.

На природі:

• використовуйте репеленти (засоби, які відлякують комарів і кліщів);
• у лісах та парках носіть максимально закритий одяг, щоб обмежити доступ комах до шкіри;
• повернувшись з природи, уважно оглядайте себе, дітей і тварин на наявність кліщів на тілі. Особливу увагу звертайте на складки шкіри та вкриті волоссям ділянки голови;
• більше інформації, як захиститися і що робити після укусу кліща — за посиланням.

Щодо безпеки харчових продуктів:

• ретельно мийте руки та продукти чистою водою;
• вживайте тільки продукти, у якості яких ви впевнені;
• звертайте увагу на умови, в яких виготовляють і продають вуличну їжу;
• будьте обережні з продуктами, що швидко псуються. Якщо їхня свіжість викликає сумніви — краще викиньте;
• більше інформації за посиланням.

Перетворіть ці прості кроки на щоденну звичку, аби подбати про себе та близьких. І пам’ятайте, що усвідомлене ставлення до довкілля і свого здоров’я в умовах сьогодення —  це необхідність