Розвиток системи громадського здоров’я: представники МОЗ, ЦГЗ, обласних ЦКПХ та ВООЗ провели спільну нараду
У Львові 3-5 серпня відбулася четверта спільна нарада Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), обласних центрів контролю та профілактики хвороб та ВООЗ.
Під час заходу її учасники поінформували усі рівні національних закладів громадського здоров'я щодо оновлення у законодавстві у цій сфері, представили та обговорили оновлення у сферах програм щодо інфекційних та неінфекційних захворювань, реагування на надзвичайні ситуації, дезінфекції, нагляду та розвитку лабораторної діяльності й інше.
На заході міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів, що кожного року понад 400 тисяч людей помирають від серцево-судинних захворювань, що становить 60% від усіх смертей. Він наголосив: наслідком повномасштабної війни в Україні стане «помолодшання» інфарктів та інсультів ще приблизно на 10-15 років.
За словами міністра, наразі триває активна робота над покращенням якості медичної допомоги: створюється мережа медзакладів з необхідним обладнанням та фахівцями, впроваджуються нові ефективні методики для діагностики й лікування інсульту, закуповуються комп’ютерні томографи та ангіографічні системи.
Проте, зазначив очільник МОЗ, лише профілактика дозволить зменшити кількість інсультів та зняти навантаження з медсистеми. Тому завдання обласних ЦКПХ – зробити так, щоб жителі громади знали фактори ризику розвитку інсультів, симптоми та чіткий алгоритм дій у разі їхнього виникнення.
Заступник міністра охорони здоров’я - головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін заявив, що фахова оцінка ризиків, контроль епідситуації та запобігання хворобам від районного до національного рівня – це головна функція центрів контролю та профілактики хвороб.
"Зараз ми впроваджуємо ризикоорієнтований підхід на обласних рівнях з фокусом на кожну людину. Тобто відходимо від радянських підходів із "сухою системою" оцінки відповідності чи невідповідності санітарно-гігієнічним нормам, діємо на крок вперед – на запобігання тим захворюванням, яким можна запобігти профілактикою чи вакцинацією, щоб збільшити тривалість життя й не допустити небажані наслідки для здоров’я, наприклад, такі як рання смертність чи інвалідизація внаслідок ускладнень або вчасно недіагностовані хвороби – для кожного українця", – наголосив Ігор Кузін.
Генеральний директор Центру громадського здоров’я Людмила Черненко розповіла про те, настільки важливо розвивати лідерів у цій сфері. "З нашої точки зору така школа лідерства дуже перспективна. Тому ми вдячні вам за надану інформацію щодо того, кого б ви хотіли туди включити, хто має пройти це навчання. Адже наше завдання - виявити лідерів, щоб навчити їх, розвивати їх, щоб у подальшому залучати їх до системи громадського здоровʼя. Наша мета - розвивати лідерів на місцях, і цей процес вже запущено", - наголосила вона.
Заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Анна Андрущак звернула увагу на той факт, що неінфекційні захворювання мають зазвичай тривалий перебіг, погіршують психоемоційне та фізичне здоров’я. Зупинити або зменшити фактори ризику НІЗ, наголосила вона, можна завдяки вчасній профілактиці.
Своєю чергою, Яна Терлеєва, завідувач відділу управління та протидії туберкульозу ЦГЗ, заявила про важливість зміщення акцентів з лікування туберкульозу на його профілактику. А для цього потрібен командний підхід для роботи з контактними особами - фтизіопульмонологічної служби, центрів контролю та профілактики, первинної ланки із чітким розподілом обов’язків та каскадним моніторингом досягнутих результатів.
На сьогодні, за словами Терлеєвої, проблемою залишається недостатнє виявлення контактних осіб та охоплення повним курсом профілактичного лікування.
У дискусії також взяли участь інші представники Центру громадського здоров’я, Бюро ВООЗ в Україні, Національної служби здоров’я України, обласних центрів контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства оборони України.
