Що чоловікам потрібно знати про рак яєчка і рак простати
Онкологічні захворювання залишаються однією з основних проблем чоловічого здоров’я в Україні, поступаючись за рівнем смертності тільки серцево-судинним хворобам*. Тисячі українців щороку стикаються з діагнозом «рак передміхурової залози (простати)», а рак яєчка є одним із найпоширеніших онкозахворювань серед чоловіків віком 15-40 років.
Що мають знати чоловіки про злоякісні новоутворення яєчка і простати, розповідає в інтерв’ю Центру громадського здоров’я медичний директор Національного інституту раку Арман Качарян.
Чому виникає рак
«Говорячи про рак, ми маємо на увазі цілу групу різних захворювань, які об’єднані спільною рисою — клітини здійснюють неконтрольований поділ.
Підходи до лікування та прогноз залежать від типу пухлини, її локалізації, а також від наявності або відсутності певних генетичних мутацій», — зауважує Арман Качарян.
Основним фактором ризику розвитку новоутворень є вік. 93% випадків виявлення раку у чоловіків — це пацієнти старше сорока п'яти років. Чим довше людина живе, тим більше клітини діляться, тим більше накопичується мутацій в ДНК і тим більша ймовірність розвитку злоякісних новоутворень.
Також до виникнення раку можуть призводити спадкові генетичні мутації та зовнішні фактори — до прикладу, тютюнокуріння є основним фактором ризику розвитку раку легень та інших онкологічних захворювань.
Чому рак яєчка вражає молодих чоловіків
Рак яєчка є відносно рідкісним онкозахворюванням і, на відміну від більшості онкозахворювань, найчастіше вражає молодих людей. В Україні серед онкозахворюваності чоловіків віком 15–40 років цей вид раку займає друге місце після онкозахворювань кровотворної системи.
«Рак яєчка належить до онкозахворювань, яким неможливо запобігти. Це пов'язано з біологічними особливостями цього виду раку — переважна більшість таких пухлин виникає через випадкові порушення внутрішніх, генетично запрограмованих процесів клітинного розвитку, а не через зовнішні фактори».
До факторів ризику відносять крипторхізм (яєчко не опускається в калитку, а залишається в черевній порожнині) та наявність раку яєчка в родинній медичній історії. Наприклад, якщо в батька чи брата був рак яєчка, чоловікові потрібно детальніше дізнатися про цю хворобу, її ранні симптоми.
Які фактори ризику виникнення раку простати
В Україні рак простати є найпоширенішим онкозахворюванням серед чоловіків.
Основним фактором ризику є старший вік — найчастіше рак простати діагностують у пацієнтів після п'ятдесяти років. «Чим старшим стає чоловік, тим уважніше він повинен ставитися до здоров’я простати, відстежувати можливі симптоми захворювання».
Також до факторів ризику відносять наявність захворювання у сімейному анамнезі, надмірну масу тіла та певні генетичні мутації (детальніше варто запитати у лікаря).
Коли звертатися до лікарів
Симптоми, за яких варто звернутися до лікаря-уролога:
- складно здійснити сечовипускання;
- слабкий струмінь сечі;
- часті позови до сечовипускання;
- наявність крові у сечі чи спермі;
- проблеми з ерекцією;
- болі чи дискомфорт в паху чи тазу;
- поява ущільнення або набряку в яєчку (при пальпації чоловік може відчути, що яєчко збільшилося, змінилась його форма чи текстура);
- біль або дискомфорт в калитці (мошонці).
«Нестерпними симптоми стають зазвичай уже на стадії, коли захворювання поширилося на інші органи. Тому з боку пацієнтів важливо не ігнорувати ранні прояви та не відтягувати звернення до лікаря, якщо помітили зміни. Лікар повинен визначити подальший алгоритм дообстеження і чи потрібні додаткові обстеження взагалі — аби уникнути гіпердіагностики».
Від того, на якій стадії виявили онкозахворювання, залежить успішність лікування. До прикладу, якщо рак простати не поширився за межі органу (перша та друга стадія), п'ятирічна виживаність складає 90–100%. Імовірність успішного лікування пацієнтів, у яких діагностували онкозахворювання з метастазами (ураженням інших органів), складає вже менш ніж 50%.
Як рак і його лікування впливають на репродуктивну функцію
У разі підтвердженого діагнозу, питання збереження репродуктивної функції (здатності мати дітей) постає особливо гостро.
Імовірність втрати або порушення фертильності (здатності до запліднення) залежить від методів лікування, які підбирають для пацієнта, зважаючи на стадію захворювання, його тип і локалізацію.
«Не варто соромитися ставити питання про репродуктивну функцію перед початком лікування. Лікар повинен розповісти про всі можливі ризики та наслідки, а якщо ризиків не уникнути — запропонувати «заморозити сперму», тобто зробити забір сперматозоїдів для подальшого збереження у кріосховищі».
Якщо чоловік втратить свою репродуктивну функцію внаслідок лікування, йому можуть допомогти стати батьком сучасні технології. В Україні можна безоплатно отримати послуги з лікування безпліддя та екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) за програмою медичних гарантій.
* Якщо не враховувати повномасштабну війну як фактор, який спричиняє зміну у структурі захворюваності та смертності в Україні.