У Києві відсутній спалах скарлатини — МОЗ

У Києві відсутній спалах захворювання на скарлатину. Про це повідомило Міністерство охорони здоров'я.

За даними Київського міського центру контролю та профілактики хвороб, загалом за 10 місяців 2023 року у столиці було зареєстровано 375 випадків скарлатини, з них 372 випадки — серед дітей до 17 років. Найбільше випадків — серед дітей 5-9 років, тобто, серед організованих колективів дітей, які відвідують дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади .

Реєструються поодинокі випадки у різних групах та класах, що є характерним серед захворювань, які щороку фіксуються на території країни.

Наразі в школах посилено протиепідемічні заходи. Фахівці Київського міського ЦКПХ проводять епідрозслідування випадків: триває огляд кола контактних осіб та інформування навчальних закладів щодо необхідних протиепідемічних заходів.

За даними фахівців Центру громадського здоров'я, динаміка захворювання вказує на нормальну санітарно-епідеміологічну ситуацію у столиці і не може кваліфікуватись як спалах.

Для довідки: у 2019 році у Києві було зареєстровано 1996 випадків, у 2020 – 656 випадків. У країнах з помірно холодним і вологим кліматом, як в Україні, випадки захворювання здебільшого реєструють восени і взимку.

Скарлатина — це гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. Найчастіше на скарлатину хворіють діти віком від 1 до 9 років.

Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Симптоми захворювання проявляються у вигляді ангіни, біло-жовтого наліту на мигдаликах. На язику з'являється біле нашарування на язику, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і через декілька днів стає яскраво-червоним. Характерним для захворювання є висип, який з'являється в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок.

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення через початок несвоєчасного лікування або недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.

Для загальної профілактики захворювання рекомендовано: