Чому психічне здоров’я є важливим фактором у боротьбі з ВІЛ/СНІДом?

Стрес, пов'язаний із життям із ВІЛ, а також стигма і дискримінація, можуть суттєво впливати на психічне здоров’я. У людей, які живуть із ВІЛ, частіше діагностують розлади настрою, тривожний розлад та когнітивні порушення. Водночас загрозу, яку становить СНІД для громадського здоров'я світ може подолати до 2030 року, якщо права кожної людини будуть захищені, а її психічний та фізичний добробут — підтримані. Це засвідчує і цьогорічна тема Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом.

Люди, які живуть із ВІЛ, особливо вразливі до психічних розладів

Люди, які живуть із ВІЛ, вразливі до специфічних чинників впливу на психічне здоров’я, оскільки їм доводиться:

розповідати про свій діагноз іншим;

самостійно стежити за дотриманням лікування ВІЛ і прийому препаратів;

стикатися з дискримінацією та стигматизацією, пов’язаними з ВІЛ/СНІДом.

Одним із найпоширеніших психічних розладів серед людей, які живуть із ВІЛ, є депресія. Водночас більшість психічних розладів піддаються лікуванню, і з ними можна впоратися.

Як ВІЛ впливає на роботу нервової системи

ВІЛ та пов’язані з ним інфекції здатні безпосередньо впливати на функціонування мозку та нервової системи, змінюючи поведінку та мислення людини. ВІЛ провокує значні запальні процеси в організмі, які можуть шкодити центральній нервовій системі (ЦНС), включаючи мозок та спинний мозок, навіть за умови ефективного застосування антиретровірусної терапії (АРТ). Такі стани можуть бути як неврологічними (що впливають на нервову систему), так і нейрокогнітивними (що стосуються розумових процесів).

Серед пацієнтів, які отримують АРТ, значно рідше зустрічаються серйозні порушення, наприклад деменція, атрофія мозку або енцефаліт, порівняно з тими, хто не проходить лікування. Водночас менш виражені порушення ЦНС залишаються поширеними.

Як підтримувати психічне здоров’я людям, які живуть з ВІЛ?

Лікування ВІЛ слід починати одразу після встановлення діагнозу. Послідовне дотримання плану лікування і постійний своєчасний прийом ліків є критично важливим для контролю вірусу.

АРТ може по-різному впливати на психічне здоров’я. І хоча терапія знижує рівень тривоги, оскільки забезпечує відчуття захищеності, людині, яка живе з ВІЛ, може бути психологічно складно прийняти, що їй доводиться жити з хронічною хворобою.

Також деякі антиретровірусні препарати можуть викликати симптоми депресії, тривогу або порушення сну. Саме тому перед початком прийому АРТ людині, яка живе з ВІЛ, важливо обговорити зі своїм лікарем свій психологічний стан, а після початку АРТ відверто повідомляти лікарю про зміни в думках чи емоціях (якщо такі є) щодо сприйняття себе та свого життя. Крім того, людині, яка живе з ВІЛ, слід інформувати свого лікаря, якщо вона вживає алкоголь або психоактивних речовин (ПАР), чи приймає інші ліки, оскільки вони можуть взаємодіяти з АРТ.

Якщо ви відчуваєте симптоми депресії або інших психічних розладів, зверніться до сімейного лікаря або до фахівця з психічного здоровʼя.

Як стигма впливає на якість життя з ВІЛ

Стигма щодо ВІЛ — це негативне ставлення, судження або поведінка стосовно людей, які живуть із ВІЛ, або тих, хто перебуває у вразливій до інфікування групі. Стигма заважає діагностиці, виявленню, лікуванню, профілактиці ВІЛ та загальному добробуту.

Прикладами стигми можуть бути впевненість, що ВІЛ вражає лише певні групи людей; осуд до тих, хто застосовує заходи профілактики або переконання, що люди своєю поведінкою «заслужили» бути інфікованими.

Результатом стигми стає дискримінація щодо ВІЛ, яка проявляється через:

відмову в медичному обслуговуванні;

уникнення контакту з ВІЛ-позитивними людьми;

ізоляцію або виключення з громади;

вживання образливих слів на адресу людей, які живуть із ВІЛ.

Інтерналізована стигма — це внутрішні негативні переживання людини через її ВІЛ-статус. Вони можуть призвести до почуття сорому, ізоляції, депресії, проблем з отриманням лікування.

Доступним для всіх способом зменшити стигму та дискримінацію є підтримка людей, які живуть з ВІЛ, а також розвіювання міфів та стереотипів про ВІЛ, коли ви чуєте їх від інших людей.

Ресурси підтримки