Оновлено правила периопераційної антибіотикопрофілактики

Профілактика післяопераційних інфекцій — це друга найчастіша причина призначення антибіотиків у лікарнях. Без дієвих антибактеріальних препаратів більшість хірургічних утручань були б пов'язані з неприйнятно високим ризиком інфекційних ускладнень. Саме тому в медзакладах застосовують периопераційну антибіотикопрофілактику (ПАП).

Раціональна антибіотикопрофілактика дозволяє протидіяти поширенню антимікробної резистентності. Завдяки оптимізації  використання антибіотиків у лікарні можна мінімізувати побічні явища і зберегти ефективність антимікробних препаратів.

Що таке ПАП

Це коротка схема введення антибіотиків безпосередньо перед хірургічним утручанням, аби створити необхідну концентрацію препарату в тканинах на момент операції. Мета ПАП — профілактика інфекцій області хірургічного втручання (ІОХВ). Це дозволяє запобігти можливому зараженню мікробами під час  операції.

Про оновлені правила периопераційної антибіотикопрофілактики

Правила проведення периопераційної антибіотикопрофілактики в Україні  регулюються Стандартом, який нещодавно був оновлений.*

Детально про принципи раціональної периопераційної антибіотикопрофілактики та оновлені правила розповів на вебінарі експерт Центру громадського здоров’я, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Ігнат Гаврилов.

Основні принципи раціональної ПАП

Принцип 1: правильний вибір антибіотика

Лікарні мають дотримуватися заходів профілактики інфекцій і мінімізувати ризик внутрішньолікарняного інфікування пацієнта як під час операції, так і в післяопераційному періоді. Коли ці стандарти дотримані, частина «чистих» втручань не потребує антибіотикопрофілактики взагалі. А там, де вона все ж показана, достатньо препаратів вузького спектра дії (цефазолін, метронідазол, гентаміцин тощо). Вони діють на умовно-патогенні мікроорганізми, що у нормі присутні в організмі будь-якої людини.

Принцип 2: своєчасність

Антибіотики вводять внутрішньовенно за 30–60 хвилин до початку розрізу (ванкоміцин — за 100–120 хв). Цього достатньо, щоб забезпечити правильну концентрацію в тканинах на момент втручання. 

Принцип 3: дозування

Достатньо однієї дози перед операцією. Часто для профілактики обирається доза вище звичайної терапевтичної. При тривалих утручаннях може знадобитися повторне введення, залежно від періоду напіввиведення конкретного препарату.  

Принцип 4: тривалість

У більшості випадків додаткові дози антибіотика після завершення операції не потрібні. При дотриманні заходів інфекційного контролю профілактична користь від тривалого призначення антибіотиків мінімальна. А ризики побічних ефектів і формування антимікробної резистентності зростають із кожною наступною дозою.

Що змінилося у правилах ПАП:

1. Моніторинг індикаторів: Центри контролю і профілактики хвороб (ЦКПХ) разом з Центром громадського здоров’я будуть розраховувати індикатори виконання Стандарту в лікарнях, де проводять оперативні втручання. Зокрема ЦКПХ будуть збирати інформацію про:

• відсоток пацієнтів, яким для проведення ПАП обрано один із таких препаратів: азитроміцин, амоксицилін, амоксицилін/клавуланова кислота, ампіцилін, ампіцилін/сульбактам, гентаміцин, доксициклін, кліндаміцин, метронідазол, цефазолін, цефалексин; 
• частку пацієнтів, яким для проведення ПАП призначено ванкоміцин; 
• відсоток пацієнтів, яким коректно призначена тривалість проведення ПАП; 
• частка пацієнтів, яким антибіотик введено за 30–60 хвилин до втручання (показник запроваджується з 2027 року).

2. Обґрунтування вибору антибіотика та його периопераційного призначення треба обов’язково документувати.

3. Визначено логіку щодо необхідності ПАП або антибіотикотерапії залежно від класу операційної рани.

4. Чітко зазначені правила ПАП для пацієнтів, що вже отримують антибіотикотерапію ділянки хірургічного втручання, — особливо актуально для лікування поранень у військових.

5. Додано зручну та зрозумілу таблицю вибору антибіотиків залежно від виду операції. Антибіотики вибору також оновлено. 

6. Вперше включено рекомендації ПАП для пластичної хірургії, трансплантації органів та інших втручань.

7. Визначено перелік інвазивних урологічних операцій, перед якими показані скринінг на бактеріурію та, за позитивного результату, антибіотикотерапія.

8. Оновлено процедури скринінгу на носійство золотистого стафілокока перед ортопедичними та кардіологічними операціями. Наведено актуальні рекомендації з ерадикації (тимчасового знищення) збудника за наявності показань.

9. Вдосконалено процедуру антибіотикопрофілактики інфекційного ендокардиту.

Чому ПАП важлива

На шкірі та слизових оболонках кожної людини присутні умовно-патогенні мікроорганізми, які за звичайних умов не становлять загрози, проте, потрапляючи в рану під час операції, здатні спричинити серйозні інфекційні ускладнення. Правильно введений перед операцією антибіотик знищує бактерію в операційній рані й мінімізує ризик виникнення інфекцій та пов'язаних із ними повторних операцій. Це дозволяє пацієнту швидше відновитися та повернутися до звичайного способу життя.

Чітке дотримання правил ПАП запобігає безконтрольному застосуванню антибіотиків та знижує ризик появи та поширення стійких до ліків бактерій. 

* Наказ МОЗ України від 23.04.2026 № 540 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги "Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика"»