Психологічна підтримка військових США та їхніх родин: психолог Брюс Кроу під час візиту до України поділився досвідом 

Допомога військовим та їхнім родинам - дуже актуальна тема для українського суспільства, яке понад 1,5 року потерпає від російського повномасштабного вторгнення. Тож Брюс Кроу, клінічний психолог та заступник директора з оцінки програм запобігання самогубствам Департаменту у справах ветеранів, представник Американської психологічної асоціації, під час круглого столу "Психологічна підтримка військовослужбовців протягом циклу служби" в Національному медичному університеті ім.О.О. Богомольця поділився досвідом США в цьому питанні.

Брюс Кроу майже все своє життя працює з ветеранами та їхніми родинами, 30 років він пропрацював психологом в армії. 

Під час своєї презентації Кроу розповів, що чисельність населення США становить близько 340 млн, з них понад 1 млн чинних військових, у резерві - теж близько 1 млн. Говорячи про армію США, він зазначив, що приблизно 50% військовослужбовців/-виць - одружені, близько 12% з них - одружені між собою. Родинна підтримка важлива для американської армії, адже моральний стан сім’ї впливає на солдата, зокрема, йдеться про якісь фінансові проблеми, кар’єрні певні моменти, постійні переїзди.

Враховуючи досвід операцій в Афганістані та Іраку армія США прийшла до такого циклу ротації (за словами Кроу, його не завжди чітко дотримуються):

Бригада 1: підготовка до розгортання.

Бригада 2: активно розгортається (один рік).

Бригада 3: відновлення після дислокації.

"Підготовка до відправлення - відправлення - відновлення - повторення - цей цикл дуже допоміг американській армії. Тож його продовжують й надалі застосовувати", - заявив представник Американської психологічної асоціації.

"США використовують такий принцип: якщо ви повертаєтесь з певної успішної військової операції, ви можете розраховувати на те, що у вас буде один рік на місці дислокації на відновлення. Однак є й такі випадки, коли солдати повертаються з операції та потрапляють до іншого підрозділу, який готується до відправлення", - додав він.

Тож перед психологами постають такі виклики щодо солдатів та їхніх сімей у зв’язку зі зміною циклів:

• розгортання – пристосування до роз’єднання;
• після розгортання – проблеми з реінтеграцією;
• перед розгортанням – підготовка до роз’єднання.

Психологічний нагляд в армії США

Звичайно ж, майбутні американські військові проходять медичні огляди та скринінги перед службою в армії. Також, розповів Брюс Кроу, військовослужбовці проходять періодичне оцінювання стану психологічного здоров’я. Перед розгортанням йдеться про скринінг, за результатами якого у військовослужбовця можуть виявити ознаки депресії чи ПТСР, йому також ставлять питання про вживання психоактивних речовин та алкоголю. 

Після повернення з операцій військовим ставлять запитання, чи вони стикалися з певними ситуаціями, які могли вплинути на їхнє здоров’я - це таке коротке інтерв'ю, щоб визначити, чи потрібне направлення на огляд фахівця. Також в армії США існує практика, коли командир відправляє військового на перевірку психологічного стану. 

Якщо солдат поводився не відповідним чином, розглядається питання, чи ця поведінка - не симптом певного розладу, щоб відправити його на лікування. Якщо змінюється поведінка військовослужбовця після перебування у стресових ситуаціях у ході бою, також розглядається питання, чи не є вона симптомом певного психологічного розладу. 

Крім того, у спеціальну електронну систему вноситься інформація щодо того, чи отримувала людина психологічну допомогу, чи командир відправляв її на скринінг. 

Також Брюс Кроу не оминув тему ПТСР (посттравматичного стресового розладу) в американських військових, які брали участь у бойових діях в Іраку та Афганістані. За підрахунками, приблизно у 7% солдатів він був діагностований після служби в Афганістані та у 14% - після Іраку.

У США також функціонує Національний центр посттравматичного стресового розладу (NC-PTSD), який займається дослідженнями та клінічним лікуванням ветеранів із ПТСР, співпрацює з основними університетами та системою охорони здоров’я ветеранів, створив веб-сайт для загального доступу до інструментів діагностики та інформації про лікування ПТСР, його фахівці проводять консультації з посттравматичних стресових розладів.

Підтримка родин військових та самих солдатів: досвід США

Брюс Кроу заявив, що за час досвіду в Іраку та в Афганістані США отримали розуміння, настільки важливо надавати підтримку родинам військових. Так, для цього збільшили кількість лікарів, які б їх підтримували: працювали у школах на пунктах постійної дислокації, допомагали вчителям та дітям військових безпосередньо. Так, є спеціальні фахівці, які проводять консультації, але вони не можуть надавати медичну допомогу. 

Хто займається психологічною підтримкою військових та їхніх родин?

• CAFBHS - система поведінкового здоров'я дитини та сім'ї;
• MFLC - військові та сімейні консультанти;
• OneSource - ресурс з підтримки з будь-яких питань.

Поведінкове здоров’я - система для дітей та родин. Чим вона займається? Вона доповнює стандартні методи підтримки, наприклад, психіатрію, психосоціальну допомогу. Команда зазвичай складається з кількох лікарів, які постійно працюють у школі або при ній, допомагають дітям та вчителям. 

Консультаційні послуги, які надаються військовим та їхнім родинам. З їхньою допомогою можна зрозуміти фактори стресу, як служба впливає на військових, це надається у різних виглядах - за запитами й у ході виникнення проблем. Програма консультування надає підтримку військовослужбовцям, їхнім сім'ям, надає конфіденційні немедичні консультації. Немедичне консультування може допомогти людям розв’язати такі проблеми, як поліпшення стосунків вдома і на роботі, управління стресом, труднощі адаптації, відновлення дітей, а також горе або втрата. 

Military OneSource - це цілодобовий доступ до надійної інформації, ресурсів та конфіденційної допомоги. За допомогою цього сервісу військові та члени їхніх сімей можуть знайти вичерпну інформацію про службу та й загалом відповіді на багато питань, наприклад, як сплатити податки, як військовим виховувати дітей та ін. Консультанти за потреби скеровують вас до профільного фахівця. "Це від самого початку було дуже зручним моментом, який дозволив військовим шукати ту чи іншу інформацію", - каже Брюс Кроу.

За його словами, членів родини готують до повернення військового інформаційно, це добровільна ініціатива у США. Також фахівці пропрацьовують попередження військових, що на них може очікувати після повернення зі служби.  

Повернення до сімей відбувається одразу, коли бригада залишає зону бойових дій. І зазвичай всі члени підрозділу отримують відпустку після повернення, однак перед цим потрібно здати зброю, повернути обладнання, це може тривати 7 днів. Потім - 30 днів відпустки. Напередодні військові теж отримують психологічну підтримку, й тут командири мають уважно оцінювати психологічний стан військових.

У Брюса Кроу запитали, як довго людина з психологічними проблемами може залишатися в підрозділі. 3 дні - це ціль в американській доктрині з відновлення. В Іраку, наприклад, була політика 7 днів: якщо протягом цього часу психологічний стан військового не покращувався, була вимога евакуації. Так ставалося й у випадках психозів у солдатів. Рішення про евакуацію зазвичай ухвалює психіатр або психолог, що працює з військовими. Такі фахівці обов’язково повинні мати ліцензію держави.

Доктрина боротьби зі стресом у США передбачає надання психологічної підтримки неподалік від зони бойових дій, адже така практика дає значно кращі результати щодо кількості військових, які повертаються до служби. Так, створено мобільні підрозділи з боротьби зі стресом, які пересуваються місцями ведення бойових дій. Зазвичай є два психологи на бригаду, які займаються наданням консультацій, здійсненням оцінювання, лікування, відновлення та профілактики. 

Також є директорат стійкості армії - немедичний суб'єкт, який відповідає за розробку тренінгів зі стійкості. Він взаємодіє з військовими капеланами. 

Самогубства в армії США

Запобігання самогубствам в американській армії - це один з пріоритетів, розповідає Брюс Кроу. Найпростіші методи боротьби з ними - це клінічне лікування. Особливо якщо йдеться про пацієнта, з яким вже працюють фахівці.

"Стресор №1, який спричиняє самогубства - це розбиті стосунки. Крім того, солдати стикаються з юридичними проблемами, зі вживанням психоактивних речовин та ін.", - зазначив психолог й додав, що клінічні механізми мають запобігати переходу суїцидальних намірів у дії.

За словами Брюса Кроу, командування армії має бути обізнаним про те, що самогубства, на жаль, не рідкісне явище, й сприймати цю проблему серйозно. Також може бути ситуація, що солдат розповідає комусь про свої наміри вчинити суїцид, а його наміри не сприймають всерйоз. "Якщо солдат говорить, що хоче вкоротити собі віку, побратим має щось з цим робити", - каже психолог.

Брюс Кроу додав, що у США використання зброї є інструментом №1 для вчинення самогубств. Тож саме тому потрібно обмежувати доступність до цього засобу, це один зі способів запобігання самогубствам. Що стосується американської армії, то командування може ухвалити рішення тимчасово вилучити зброю у військового, якщо він має суїцидальні наміри.

Також на круглому столі виступила Ольга Горбаньова, експертка Координаційного центру психічного здоров’я Кабінету міністрів України. Вона розповіла про Всеукраїнську програму ментального здоров’я "Ти як?" за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Зокрема, було пояснено роль цієї програми, її цільові групи, завдання та виклики.

Фото надані Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця.