Соцмережі та психічне здоров'я школярів: що варто знати батькам

«Я вважаю, що проводжу забагато часу в соцмережах» — так думає понад половина опитаних підлітків 14–17 років (54,6%), за даними Європейського опитування учнів ESPAD в Україні*. Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку**, що охоплює дані з 38 країн світу, свідчить що серед 15-річних підлітків 65% дівчат і 55% хлопців проводять у соцмережах три години або більше.

Водночас дослідження демонструють, що діти та підлітки, які користуються соціальними мережами понад 3 години на день, можуть мати вдвічі вищий ризик появи проблем із психічним здоров'ям, зокрема симптомів депресії та тривоги. У цій статті розповідаємо, як час, проведений у соцмережах, впливає на школярів та що батьки можуть з цим зробити.

Негативний вплив соцмереж: на що звернути увагу

Дослідження вказують, що надмірне користування соцмережами має низку негативних впливів на різні сфери життя дітей та підлітків:

1. Проблеми зі сном. Активне користування соцмережами перед сном може спровокувати порушення сну, підвищити рівень тривожності та спричинити труднощі з концентрацією.

2. Зниження самооцінки та проблеми зі сприйняттям свого тіла. З переглядом контенту, зокрема в YouTube та Instagram, пов'язують зниження рівня задоволеності власним тілом і появу розладів харчової поведінки. Пасивне споживання контенту підсилює порівняння себе з іншими й підвищує ризик заниженої самооцінки та тривожності.

3. Кібербулінг. Діти, які зазнавали цькування в інтернеті, мають вищий рівень соціальної тривожності та депресивних симптомів.

4. Розосередження уваги. Постійні сповіщення й оновлення відволікають увагу дитини й закріплюють звичку постійно перевіряти телефон. Це може позначитися на продуктивності, здатності запам'ятовувати нову інформацію та навчанні загалом.

Соцмережі можуть бути й корисними

Попри ризики,  соцмережі дають підліткам змогу залишатися на зв'язку з друзями. Це може послаблювати відчуття самотності й тривоги та підвищувати задоволеність життям.  

Позитивний ефект від соцмереж помітніший, коли підліток активно залучений до обговорень і спілкування з однолітками. Натомість пасивне гортання чужих стрічок частіше провокує порівняння себе з іншими і підвищує ризик тривожності.

Як діяти батькам

1. Визначте вік, з якого ваша дитина матиме власний акаунт у соцмережах. Більшість платформ мають обмеження з 13 або 16 років.

2. Встановлюйте правила та обмежуйте екранний час —  це допомагає не перетворити  користування соцмережами на шкідливу звичку. Наприклад, домовтеся відкладати телефони під час їжі та організуйте обов’язкову щоденну «годину без екранів», коли ви проводите час разом. Можна орієнтуватися на рекомендований екранний час для дітей та підлітків:

• 3–7 років — до 1 години на день;
• 7–12 років — 1 година на день;
• 12–15 років — 1,5 години на день;
• від 16 років — 2 години на день. 

3. Прибирайте гаджети перед сном. Домовтеся з дитиною про «час без екранів» щонайменше за 1 годину до сну.   

4. Пропонуйте альтернативи. Замість просто сказати «відклади телефон», запропонуйте дитині конкретне заняття: настільну гру, прогулянку, спільне заняття на свіжому повітрі.

5. Будуйте довірливі стосунки. Спілкуйтеся з дитиною без осуду та покарань, коли вона розповідає вам правду, навіть якщо ця правда вам неприємна. Так дитина не боятиметься поділитися з вами, якщо стикнеться з кібербулінгом, онлайн-хижаками або шахраями.

6. Будьте поруч і спілкуйтеся. Цікавтеся тим, який контент споживає ваша дитина та обговорюйте його з нею.

7. Подавайте приклад. Дотримуйтеся встановлених правил і відкладайте телефон, коли проводите час із дітьми.

Коли варто звернутися по допомогу

Якщо ви помічаєте у своєї дитини зміни в поведінці, це може свідчити про проблеми з ментальним здоров'ям. Уважно ставтеся до таких проявів:

• змінився спосіб спілкування з однолітками, наприклад, дитина частіше усамітнюється;
• улюблені заняття перестали приносити задоволення;
• дитина не хоче виходити на вулицю;
• з'явилися проблеми зі сном;
• дитину переповнюють емоції: сум, пригнічення, тривожність, роздратування, плач без очевидної причини;
• погіршилася пам'ять, важче дається навчання;
• з'явилися головний біль, біль у животі тощо без наявних проблем зі здоров'ям.

Якщо ви помітили зміни й ситуація не покращується, зверніться до педіатра, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP або до спеціаліста з психічного здоров’я — психолога, психотерапевта чи психіатра.

* Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин, 2024 рік.

** Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD).

За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.