Перейти до основного вмісту
Україна потребує впровадження системи оцінки якості надання медичної допомоги і програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Результати дослідження
07.07.2021
11:14

Україна потребує впровадження системи оцінки якості надання медичної допомоги і програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Результати дослідження

Україна потребує стандартизованих підходів до впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та надання соціальних послуг. Адже їхня відсутність призводить до зниження якості надання медичних послуг і проведення догляду за пацієнтами в Україні.

Для цього Міністерство охорони здоров’я України розробило проєкт наказу «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення».

Цим документом запроваджуються сучасні підходи до профілактики, епідеміологічного нагляду та обліку інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги.

Систематичне дотримання правил надання медичної допомоги у взаємозв’язку із забезпеченням готовності до виникнення спалахів, дасть змогу попередити і зменшити розповсюдження збудників інфекцій та відіграватиме важливу роль у стримуванні зростання стійкості до антимікробних препаратів.

 

Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги

Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД) або, як прийнято їх називати в країнах пострадянського простору, — внутрішньолікарняні інфекції — є важливою проблемою охорони здоров’я в усьому світі. Це пов’язано з економічними витратами на лікування, додатковим навантаженням на систему охорони здоров’я загалом (як на кадровий потенціал, так і на матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я) та втратами для пацієнтів через госпіталізацію, смерть, психологічні і фізичні страждання.

На відміну від західних країн, у країнах пострадянського простору не прийнято проводити оцінку якості надання медичної допомоги. Лише після початку впровадження медичної реформи така оцінка стала вкрай необхідною. Якістю медичної послуги зацікавилися як політики, так і пацієнти, а перед керівниками закладів охорони здоров’я постало питання як оцінити роботу медичних працівників.

Рівень поширеності ІПНМД — складова частина оцінки якості роботи закладів охорони здоров’я, особливо тих, що надають медичну допомогу в умовах стаціонару.

За останні десятиліття проблему ІПНМД пов’язують і з іншою не менш важливою загрозою людству — антимікробною резистентністю (АМР). За даними досліджень, щонайменше 75% випадків ІПНМД спричинені мікроорганізмами з АМР. Нагадаємо, що у світі, за оцінками ВООЗ, до 2050 року резистентні до антимікробних лікарських засобів мікроорганізми можуть призводити до смерті 10 мільйонів людей на рік.

 

Дослідження проблеми поширеності ІПНМД в Україні

В Україні станом на 2018 рік показник поширеності ІПНМД становив 0,04%, на 2019 рік — 0,035%. Ці дані вказують на відсутність належного епідеміологічного нагляду за ІПНМД у закладах охорони здоров’я.

Це підтверджується й даними з країн Європейського Союзу. Так, наприклад, за даними загальноєвропейського дослідження, яке було проведене у 2012 році, поширеність ІПНМД у закладах охорони здоров’я становила 6,0% (діапазон країн 2,3–10,8%). Зокрема, поширеність ІПНМД у Польщі становила 6,8%, в Угорщині — 4,9%, а от в Італії цей показник був ще вищим — 7,2%.

Щоб отримати якісні дані щодо поширеності ІПНМД в Україні, у 2021 році відбулося пілотне дослідження одномоментної поширеності ІПНМД та використання антимікробних препаратів за методологією ECDC.

У процесі дослідження проаналізували дані 1450 пацієнтів. За результатами основного дослідження поширеність ІПНМД склала 5,7% (CI 95% 4,5–6,9).

Розподіл випадків між різними відділеннями був неоднорідним. До відділень із високим ризиком захворювання на ІПНМД увійшли відділення хірургічного профілю та відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії. Поширеність ІПНМД у відділеннях із високим ризиком склала 10% (CI 95% 7,2–12,9). Серед усіх ІПНМД найбільш поширеними були інфекції області хірургічного втручання — їх частка склала 33,7%, пневмонії — 25,6%, інфекції сечовивідних шляхів — 14,0%.

Кількість пацієнтів, яким було призначено антимікробний лікарський засіб (АМП), склала 36,9% (CI 95% 34,5–39,5). Середня кількість АМП, призначених одному пацієнту, становила 1,42. Частота застосування АМП нерівномірно розподілена між відділеннями та становить: у відділеннях хірургічного профілю 49,9% від загальної кількості пацієнтів, терапевтичного профілю — 18,6%, ВАРІТ — 96,7%, акушерсько-гінекологічного профілю — 33,3%.

Отримані результати проведеного дослідження свідчать про наявність проблеми ІПНМД і АМР у закладах охорони здоров’я України, що потребує впровадження систем оцінки якості надання медичних послуг і програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю.

Ця проблема трапляється в усьому світі, а щоби її виправити потрібні роки. Проєкт Наказу МОЗ — це перший крок до вирішення проблеми.

Центр висловлює подяку за всебічну підтримку в проведенні дослідження Ані Паулі Коутіньо, відповідальному співробітнику ВООЗ, професору Росіці Ватчевій-Добревській, консультанту ВООЗ, Аркадію Водянику та бюро ВООЗ в Україні.

Зі звітом за результатами дослідження можна ознайомитися тут.

Інші новини