В Україні близько 60 тисяч в’язнів в тюрмах мають обмежений доступ до профілактики та лікування соціально небезпечних інфекційних захворювань

Ризики та проблеми, пов’язані із обмеженим доступом в’язнів до профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань - ВІЛ, гепатиту С та туберкульозу у Східній Європі і Центральній Азії обговорили під час круглого столу «Здоров’я ув’язнених: науковий підхід заради безпеки суспільства», який відбувся 28-29 липня у Києві.  Участь у заході взяли, зокрема, Генеральний директор Центру Наталія Нізова, представники Всеукраїнської мережі ЛЖВ, Агентства США з міжнародного розвитку USAID, експерти та громадські активісти регіону Східної Європі та Центральної Азії (Вірменія, Киргизстан, Молдова).

Захід ініціював медичний журнал The Lancet, який у 2016 році опублікував статті «Громадське здоров'я і міжнародна політика щодо наркотиків» та «ВІЛ і пов'язані з ним інфекції у засуджених». У них йдеться, що політика щодо наркотиків і пов'язане з ними позбавлення волі здійснюють значний вплив на здоров'я та права людей, які вживають наркотики в усьому світі.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що рівень поширеності інфекцій у місцях позбавлення волі у Східній Європі і Центральній Азії є одним з найвищих у світі через політику, яка призводить до скупчення у пенітенціарних закладах людей, які вживають наркотики, зокрема, ін'єкційним шляхом. При цьому інші ув’язнені піддаються високому ризику зараження ВІЛ, вірусних гепатитів та туберкульозу.

В Україні близько 60 тисяч в’язнів в тюрмах мають обмежений доступ до профілактики та лікування соціально небезпечних інфекційних захворювань. Згідно з дослідженнями, 60% ув’язнених  мають гепатит С, 20% - ВІЛ, а 75% нових випадків захворювання на туберкульоз виникають саме у місцях позбавлення волі. Основним способом передачі вірусу імунодефіциту та гепатиту С в тюрмах є саме ін’єкційні наркотики. Мало хто з колишніх в’язнів стає на облік в туберкульозні та наркологічні диспансери чи центри СНІДу, щоб отримати лікування.

Зміцнення програми замісної підтримувальної терапії у місцях позбавлення волі та ефективне лікування звільнених може помітно знизити рівень передачі небезпечних інфекцій у цій групі ризику. Важливим є приведення системи охорони здоров'я ув'язнених у відповідність до міжнародних стандартів профілактики і лікування ВІЛ-інфекції.