Всесвітній день боротьби зі СНІДом: "Лідерство - спільнотам!"
1 грудня щорічно відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цьогоріч ЮНЕЙДС оголосив гасло цієї дати: "Лідерство — спільнотам!". Воно стосується не лише цього дня, а й є закликом для керівників державних програм боротьби з ВІЛ/СНІДом для усіх країн світу.
Україна вже багато років поспіль показує приклад успішної реалізації співпраці держави та спільнот за підтримки міжнародних партнерів та донорів.
Тих, кого безпосередньо торкнулась епідемія, щодня у світі та в Україні стає більше. За даними ЮНЕЙДС, у світі за 2022 рік зареєстровано 1,3 млн нових випадків ВІЛ. У 2022 році в Україні було офіційно зареєстровано 12 212 вперше діагностованих випадків ВІЛ-інфекції, 3 010 випадків СНІДу та 1 293 смертей, зумовлених СНІДом.
В Україні на кінець 2022 року під медичним наглядом перебували 157 746 людей, які живуть з ВІЛ (157 510 громадян України та 236 іноземців), та 4 101 ВІЛ-експонована дитина. Показник поширеності ВІЛ-інфекції становив 384,2 на 100 тис. населення. У 2023 році в Україні за 9 місяців кількість ЛЖВ в Україні зросла на 1 293 людини. Станом на 01.10.2023 року під медичним наглядом перебуває 158 803 ЛЖВ. Показник поширеності ВІЛ-інфекції становить 387,3 на 100 тис. населення.
У регіональному розрізі найбільша поширеність ВІЛ-інфекції та найбільша кількість ЛЖВ, які перебували на обліку станом на кінець 2022 року, в Одеській - 27 248 осіб (поширеність 1164,3 на 100 тис.) та Дніпропетровській - 29 293 осіб (поширеність 947,0 на 100 тис. населення) областях. Також великі групи людей, які живуть з ВІЛ, на обліку у м. Києві - 18 275 осіб, у Донецькій - 11 148 осіб, Миколаївській - 8 104 особи - та Київській - 8 074 осіб - областях.
У 2023 році регіональна картина поширеності ВІЛ не змінилась. Станом на 01.10.2023 найвищі показники поширеності та найбільші диспансерні групи у Дніпропетровській - 30 111 осіб (973,5 на 100 тис.) - та Одеській - 26 409 (1128,4 на 100 тис.) областях. Серед інших за поширеністю ВІЛ також лідирують Миколаївська - 8 155 осіб (747,4 на 100 тис.), м. Київ - 18 693 осіб (642,2 на 100 тис.).
За даними біоповедінкових досліджень (ІБПД), загальна кількість ключових груп щодо інфікування ВІЛ в Україні — 630 000 людей. Оціночна кількість ЛВІН (людей, які вживають наркотики ін’єкційно) в Україні — 350 300 осіб, ЧСЧ (чоловіків, які мають секс з чоловіками) - 202 200 осіб, СП (людей, які надають сексуальні послуги) - 86 600 осіб.
Поширеність ВІЛ-інфекції у ключових груп поступово знижується, однак досі перевищує середні показники серед загального населення:
- ЛВІН — 20,9% (ІБПД, 2020);
- ЧСЧ — 3,9% (ІБПД, 2021);
- СП — 3,1% (ІБПД, 2021);
- ТГ (трансгендерні люди) — 1,7% (ІБПД, 2020);
- ув’язнені — 8,2% (ДКВСУ, 2022).
Спільноти — це найвмотивованіші борці за життя. Адже ніхто так не прагне зупинити епідемію ВІЛ, як ті, кого вона безпосередньо торкнулась.
Люди, які живуть з ВІЛ, – найвмотивованіші борці з епідемією. Активна громадянська позиція спільноти людей, які живуть з ВІЛ, вимагати доступу до життєво необхідного лікування, послуг догляду та підтримки та пропаганда зупинити ВІЛ за допомогою доступної профілактики, безоплатного та безбар’єрного лікування, як частини профілактики, сформована бажанням жити повноцінним здоровим життям та не допустити, аби ВІЛ переміг та продовжив відбирати життя.
Україна підтримала спільноти, почула їхній голос, який вимагав допомоги, підтримки та безоплатних ліків, доступних кожному, державних коштів для програм профілактики. І нашій країні є чим пишатися.
З 2012 року антиретровірусна терапія (АРТ) для людей, які живуть з ВІЛ, фінансується державою.
З 2019 року послуги з профілактики ВІЛ для представників ключових груп ризику (ЧСЧ; ЛВНІ, СП) та послуги догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ, почали фінансуватися державою.
У 2021 році Україна повністю перейшла на фінансування послуг з профілактики ВІЛ та медичної допомоги з державного бюджету.
Наприкінці 2021 року в Україні мешкали близько 245 000 людей, які живуть з ВІЛ. Більшість людей, які мають підвищений ризик інфікування ВІЛ, були охоплені профілактичними програмами, а понад 150 000 людей, які живуть з ВІЛ, отримували життєво необхідне лікування.
Навіть зараз, в умовах війни у 2022-2023 роках, АРТ доступна кожному та кожній, хто потребує лікування у ЗОЗ по всій підконтрольній уряду України території, працюють програми ПТВ, профілактики для ключових груп, догляду та підтримки.
До загального успіху 2022 року слід віднести високі показники охоплення ключових груп профілактичними послугами та тестуванням на ВІЛ силами НУО (неурядових організацій). Загалом навіть в умовах війни 62% зареєстрованих клієнтів НУО з ключових груп отримали мінімальний пакет профілактичних послуг, близько 84% зареєстрованих клієнтів НУО були обстежені на ВІЛ, понад 7 тисяч ВІЛ-позитивних осіб охоплені медичним наглядом ВІЛ-інфекції.
У 2022 році відбулось найбільше розширення програми ДКП після 2017 року. Вперше у житті отримали препарати 6 380 осіб, що на третину більше, ніж розпочали ДКП у 2021 році. За рік вдалося фактично подвоїти кількість отримувачів ДКП, на кінець року вже 9 075 людей отримували послуги ДКП
У 2023 році програма продовжує стабільно розширюватись. Так, за 11 місяців 2023 року кількість людей, що отримує ДКП, збільшилась на 3 279 осіб та становить станом на 24.11.2023 12 354 осіб.
Ці досягнення у боротьбі з епідемією ВІЛ не були б можливі без громадського активізму, підтримки спільнот та їхнього залучення як повноцінних партнерів в адвокації, наданні послуг та забезпеченні доступу до сучасних ефективних ліків.
У Глобальному звіті про стан зменшення шкоди у світі за 2022 рік акцентовано на надзвичайних зусиллях спільнот та організацій громадянського суспільства з моменту вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року.
Повномасштабне російське військове вторгнення в Україну має вкрай негативний вплив на забезпечення прав людини на отримання допомоги у зв'язку з ВІЛ, насамперед для ключових та найбільш уразливих груп населення.
Однак консолідація зусиль держави, громадських організацій за міжнародної підтримки та за рахунок донорського фінансування стала головним важелем, який дозволив пом'якшити наслідки вторгнення у 2022 році.
Насамперед вдалося запобігти масовому перериванню лікування. Ціною неймовірних зусиль громадянського суспільства, донорських організацій та волонтерів було забезпечено надання допомоги ключовим групам з числа ВО та у найбільш постраждалих районах. Завдяки оперативному перерозподілу препаратів та логістичним рішенням ЦГЗ вдалось запобігти масовому перериванню АРТ, програм зменшення шкоди, ДКП, лікування вірусного гепатиту С та туберкульозу.
Спільноти — це ті, хто на передовій боротьби із ВІЛ впроваджують програми профілактики
Спільноти в Україні є засновниками та лідерами розгалуженої мережі неурядових організацій, що реалізують у співпраці з державними органами, закладами охорони здоров’я програми догляду та підтримки ЛЖВ, виступають провайдерами профілактичних послуг для представників ключових груп, сприяють зв’язку з програмами лікування та медичного нагляду.
Їхня активна позиція та відкритість об’єднанню зусиль з державними провайдерами послуг тестування та лікування ВІЛ є рушієм змін у боротьбі з епідемією в Україні.
Завдяки такій співпраці Україна досягла до 2022 року і продовжує підтримувати та відновлювати у 2023 році прогрес країни у боротьбі з ВІЛ.
У 2023 році в Україні працюють 88 ВІЛ-сервісних неурядових організацій, що співпрацюють з Центром громадського здоров’я, у реалізації програм догляду та підтримки ЛЖВ, профілактичних послуг для КГ.
Найбільша кількість НУО сконцентрована в Київський (10), Дніпропетровській (12), Одеській областях (10).
Серед цих 88 організацій - 58 реалізує програми для ЛВІН, 33 – для працівників секс-бізнесу, 33 для ЧСЧ, 10 для трансгендерів, 6 для ув’язнених. Здебільшого організації реалізують програми та надають послуги для більш ніж однієї з ключових груп.
У 2022 році діяльність ВІЛ-сервісних НУО допомогла охопити представників ключових груп (ЛВНІ, ЧСЧ, СП, ТГ) необхідними профілактичними послугами, так зокрема:
· у профілактичних програмах 22 НУО було зареєстровано 266 244 унікальних клієнтів з числа ЛВІН;
· 164 835 ЛВІН, (47,1% від оціночної чисельності – 350 300 осіб) отримали мінімальний пакет профілактичних послуг;
· 14,4 млн стерильних голок і шприців розповсюджено з метою зниження ризику зараження ВІЛ та вірусними гепатитами — 41 на одну особу з числа ЛВІН;
· 68 292 унікальних клієнтів з числа ЧСЧ було зареєстровано у профілактичних програмах 17 НУО;
· 45 780 ЧСЧ (22,6% від оціночної чисельності) отримали мінімальний пакет профілактичних послуг;
· 51 858 унікальних клієнтів з числа СП було зареєстровано у профілактичних програмах 17 НУО;
· 46 273 СП (53,4% від оціночної чисельності, або 89% від зареєстрованих клієнтів) отримали мінімальний пакет профілактичних послуг;
· 3 899 унікальних клієнтів з числа трансґендерних людей (ТГ) було зареєстровано у профілактичних програмах НУО;
· 3 699 ТГ (28,8% від оціночної чисельності, або 95% від зареєстрованих клієнтів НУО) отримали мінімальний пакет профілактичних послуг;
· 1,03 млн презервативів і лубрикантів розповсюджено серед засуджених та взятих під варту осіб;
· 6 380 осіб вперше у житті отримали препарати доконтактної профілактики (ДКП, або PreP) (представників ключових груп: партнерів ЛЖВ, ЧСЧ,СП та ЛВІН, засуджених та взятих під варту осіб, а також інших груп населення).
Спільноти руйнують стигму, протистоять дискримінації
Об’єднання спільнот пильно стоять на захисті прав пацієнтів та представників ключових груп, об’єднуються для протидії стигмі та дискримінації.
Спільноти руйнують міфи щодо ЛЖВ. Дедалі більше представників спільнот відкривають свої обличчя. Вони сміливо розповідають власні історії, аби власним прикладом довести суспільству, що кожна людина потенційно може мати ВІЛ, і це може бути ваша донька, мати, чоловік, брат, колега, близький друг.
Їхні історії доводять, що ВІЛ не заважає жити, кохати, народжувати дітей, (здорових дітей, якщо вчасно тестуватися та приймати терапію). Вони розповідають власні історії боротьби та успіху в особистому житті та кар’єрі. Вони показують суспільству що ВІЛ – це хронічна хвороба, яку можна контролювати, як інші хронічні хвороби, наприклад, цукровий діабет та гіпертонічну хворобу. Вони надихають інших людей з ВІЛ і без – дбати про здоров’я та відповідально ставитись до профілактики, тестування та лікування.
Спільноти — це провідники до систем надання допомоги
Так, станом на листопад 2023 року в кожному регіоні України на територіях, підконтрольних уряду України, в програмах протидії ВІЛ у співпраці з комунальними некомерційними закладами охорони здоров’я працюють соціальні працівники, представники спільнот та фахівці пацієнтських НУО. Серед них – 156 соціальних працівників працюють у програмах догляду та підтримки ЛЖВ, 548 соціальних працівників у програмах профілактики для ключових груп (90 соціальних працівників надають послуги ЧСЧ, 106 – працівникам секс-бізнесу, 352 – ЛВНІ).
У 2022 році робота цих людей, безпосередніх провідників до системи надання медичної допомоги, допомогла:
ЛВІН
· 223,5 тис. ЛВІН отримати послуги з тестування на ВІЛ (64% від оціночної чисельності, або 84% зареєстрованих клієнтів НУО);
· 3 964 (1,8%) ЛВІН, які отримали ПТВ - виявити ВІЛ;
· 3 929 (99%) ЛВІН, у яких виявили ВІЛ, взяти під медичний нагляд;
· 3 866 - розпочати АРТ.
ЧСЧ
· 46 661 ЧСЧ отримати ПТВ;
· 142 ВІЛ-позитивних особи (0,3%), виявити;
· 150 ЧСЧ (з урахуванням ВІЛ-позитивних ЧСЧ, яких раніше було втрачено на етапі переадресації), з них 141 (99,3%) вперше виявлених), взяти під медичний нагляд;
· 151 ЧСЧ розпочати АРТ (з них 135 ЧСЧ з вперше в житті діагностованою ВІЛ-інфекцією).
СП
· 45 090 СП отримати ПТВ (52.1% від оціночної чисельності, або 87% зареєстрованих клієнтів НУО);
· 90 (0,2%) СП - виявити ВІЛ (за даними програмного моніторингу);
· 104 СП, з яких 88 вперше виявлених, взяти під медичний нагляд;
· 116 СП (у 81 з яких ВІЛ виявлено вперше) розпочати АРТ.
Засуджені та взяті під варту
· 62 533 осіб отримати ПТВ;
· 320 осіб вперше у житті діагностувати ВІЛ-інфекцію.
"Нічого для нас без нас" — принцип, що лежить в основі глобальних зусиль у відповідь на поширення ВІЛ
Згідно з Кодексом найкращих практик участі громадськості у процесі ухвалення рішень, ухваленим Конференцією міжнародних неурядових організацій Ради Європи на засіданні 1 жовтня 2009 року, участь спільнот має відповідати принципу : "Нічого для нас без нас!".
Згідно з Кодексом, існує чотири рівні участі громадськості від найнижчого до найвищого ступеню залучення до ухвалення рішень, що їх стосуються: інформація, консультація, діалог та партнерство. Партнерство - це найвищий рівень участі.
Україна задля боротьби з епідемією ВІЛ у реалізації державних та місцевих програм протидії ВІЛ вже багато років показує саме приклад партнерства держави та спільнот у процесі ухвалення політичних рішень та реалізації програм.
Так, за роки партнерства між державою та спільнотами:
· створені працюють органи з ухвалення спільних рішень, включаючи питання фінансового забезпечення: в 2007 році постановою КМУ утворено та затверджено положення про Національну раду з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу як консультативно-дорадчий орган при Кабінеті міністрів України; діють Координаційні ради з питань протидії ВІЛ на регіональних рівнях;
· забезпечено доступ до сучасних ліків (АРТ) усім, хто цього потребує;
· розроблено та впроваджено механізм закупівлі соціальних послуг у ВІЛ-сервісних НУО послуг догляду та підтримки ЛЖВ, профілактичних ВІЛ послуг для ключових груп;
· відпрацьовано механізми та маршрути переадресації клієнтів з ВІЛ сервісних НУО до закладів охорони здоров’я;
· забезпечується моніторинг та обмін даними між урядовим та неурядовим сектором;
· вдосконалюється нормативно-правова база.
В Україні участь та лідерство спільнот дає великий імпульс заходам щодо протидії ВІЛ у масштабі всієї країни та робить значний внесок у прогрес боротьби над СНІДом.
Окрім цього, реалізація принципу "Нічого дня нас без нас" у сфері протидії ВІЛ є найкращим прикладом серед усіх інших сфер в Україні.
Сьогодні участь та лідерство спільнот в ухваленні, реалізації та моніторингу виконання рішень важливі для України не тільки для боротьби з ВІЛ.
Забезпечуючи участь спільнот, Україна доводить світу, що йде шляхом розвитку демократії.
Це важливо для України для забезпечення вимог членства в ЄС, якого наша країна прагне.