Міжнародний день біорізноманіття: як ми впливаємо на екосистеми, а вони — на нас
Біорізноманіття — це природна система захисту, яка щодня підтримує наше здоров’я. Коли екосистеми руйнуються, зростають ризики для води, повітря, харчування, інфекційної безпеки та психічного здоров’я. Для України, яка одночасно переживає наслідки війни, зміни клімату та екологічного навантаження, збереження і відновлення природи — це частина національної безпеки, громадського здоров’я та стійкості громад.
За даними Організації Об’єднаних Націй, зокрема Служби ООН з протимінної діяльності (UN Mine Action Service, UNMAS), від 20% до 30% нашої території наразі забруднено мінами та вибухонебезпечними предметами — це один із найвищих показників у світі. Це впливає не лише на безпеку людей, а й на стан ґрунтів, лісів, водойм, сільське господарство та можливість відновлення природних територій.
До Міжнародного дня біорізноманіття, який відзначається 22 травня, розповідаємо, чому збереження природи — це питання громадського здоров’я.
Як біорізноманіття впливає на здоров’я
На здоров’я людини щодня впливають якість повітря, безпечність води, стан ґрунтів, наявність зелених зон, поширення інфекцій, умови проживання та доступ до безпечної їжі. Усе це напряму пов’язане з біорізноманіттям — різноманіттям рослин, тварин, мікроорганізмів і природних екосистем. Саме воно підтримує базові умови, без яких неможливе здорове життя.
Вода
Ліси, болота, луки та інші природні території допомагають утримувати і очищувати воду, зменшують ризик забруднення джерел питної води та пом’якшують наслідки повеней і посух.
Повітря
Зелені насадження зменшують пилове навантаження, частково поглинають забруднення та допомагають знижувати температуру в населених пунктах під час спеки.
Ґрунти і харчова безпека
Здорові екосистеми підтримують родючість ґрунтів, запилення рослин і стійкість сільського господарства. Втрата біорізноманіття може впливати на врожайність, якість харчових продуктів і продовольчу безпеку.
Інфекційні хвороби
Через потепління, зміну режиму опадів і триваліші теплі сезони змінюються умови для переносників інфекцій: кліщів, комарів і гризунів. В Україні це може проявлятися через:
- подовження сезону активності кліщів, які можуть переносити хворобу Лайма;
- зміну ареалів комарів, пов’язаних із ризиком гарячки Західного Нілу;
- збільшення періодів, сприятливих для активності комах-переносників у південних і прибережних регіонах.
Психічне здоров’я
Доступ до безпечних зелених зон, парків, лісів і водойм сприяє зниженню стресу, покращенню самопочуття, фізичній активності та відновленню після психологічного навантаження.
Війна і біорізноманіття: наслідки для здоров’я
Війна завдає шкоди не лише інфраструктурі, а й природним системам, від яких залежить здоров’я населення.
Пожежі
Обстріли, вибухи, мінування, пошкодження інфраструктури та обмежений доступ до територій підвищують ризик масштабних пожеж. Пожежі знищують ліси, степи, тварин і рослини, а також погіршують якість повітря.
За даними Об'єднаного дослідницького центру Європейської комісії (Joint Research Centre, European Comission), у 2025 році від пожеж в Україні постраждало 659 853 гектари лісу. Більшість — на сході країни. Для порівняння: у 2020 році загальна площа лісових пожеж в Україні становила 74,6 тисячі гектарів.
Дим від пожеж є фактором ризику для людей із серцево-судинними та респіраторними захворюваннями, дітей, вагітних і людей похилого віку.
Замінування
Майже чверть української території (близько 132 тисяч км²) залишається замінованою. Це один із найбільших показників після Другої світової війни.
Заміновані території небезпечні для людей, тварин і довкілля. Вони ускладнюють ведення сільського господарства, обмежують доступ до лісів, водойм і природоохоронних територій, перешкоджають відновленню екосистем.
Крім прямої загрози травмування і загибелі, вибухонебезпечні предмети можуть спричиняти забруднення ґрунтів і води, обмежувати доступ населення до ресурсів та погіршувати умови життя громад.
Міграція тварин
Через бойові дії дикі тварини гинуть, втрачають місця існування або змушені мігрувати. Це порушує природні зв’язки в екосистемах. У нових умовах окремі види можуть не вижити або, навпаки, стати інвазійними — витісняти місцеві види, шкодити сільському господарству і змінювати ризики поширення інфекцій.
Що ми можемо зробити
Відповідь на ці виклики потребує системного підходу. Концепція «Єдиного здоров'я» (One Health) передбачає погляд на здоров'я людей, тварин і стан довкілля, як на взаємопов'язану систему. Для України, яка одночасно долає і наслідки війни, і глобальні екологічні виклики, це особливо актуально.
Але збереження біорізноманіття починається не з великих державних рішень. Кожен з нас може зробити свій внесок, виконуючи прості правила:
- не спалювати суху траву і листя;
- не смітити в лісах, біля водойм і в парках;
- підтримувати висадження місцевих видів рослин;
- відповідально користуватися водою;
- не знищувати місця існування тварин і птахів.
Варто пам’ятати, що захист біорізноманіття не обмежується екологічними завданнями. Це важлива частина профілактики хвороб, безпеки середовища та стійкості громад.