Українські фахівці долучилися до формування нових підходів в епіднагляді за респіраторними інфекціями в європейському регіоні
Представники Центру громадського здоров’я долучилися до міжнародної зустрічі, що була присвячена вдосконаленню системи епідеміологічного нагляду за респіраторними вірусними інфекціями. Захід організувало Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у співпраці з Європейським центром профілактики та контролю захворювань.
До зустрічі долучилися представники 53 країн-членів Європейського регіону ВООЗ. Учасники заходу обговорили ключові виклики та пріоритети епіднагляду в Європейському регіоні, зокрема щодо сезонного та пандемічного грипу, SARS-CoV-2 і респіраторно-синцитіального вірусу.
Україну на зустрічі представляли національні координатори з питань грипу, COVID-19 та респіраторних вірусів для епідеміологічного та вірусологічного спостереження:
- Ірина Демчишина — завідувачка референс-лабораторії з діагностики ВІЛ/СНІДу, вірусних та особливо небезпечних патогенів Центру громадського здоров’я (ЦГЗ);
- Тетяна Дихановська — лікарка-епідеміологиня відділу організації епіднагляду ЦГЗ.
На заході Ірина Демчишина представила результати функціонування системи дозорного нагляду за грипом під час війни. Також українські фахівці провели зустріч із представниками Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо перспективи включення України до глобальної мережі лабораторій ВООЗ із діагностики респіраторно-синцитіального вірусу, а також ознайомилися з досвідом використання ШІ в епідеміологічному нагляді за респіраторними патогенами для прогнозування пандемій.
Чому важливо посилювати епіднагляд
Епіднагляд за респіраторними інфекціями суттєво змінився з початку пандемії — на виклики штаб-квартира ВООЗ розробила нові рекомендації щодо розширеного епіднагляду для впровадження в практику. Водночас потрібно й надалі вдосконалювати цей напрямок, оскільки респіраторні віруси залишаються серйозною проблемою для європейських країн через низку причин:
- регулярні епідемії грипу;
- постійні хвилі та циркуляція нових штамів SARS-CoV-2;
- потенційний вплив інших респіраторних вірусів, як-от метапневмовірус і респіраторно-синцитіальний вірус;
- загроза розповсюдження пташиного грипу, епідемії серед корів у США, які можуть ускладнити ситуацію під час наступної пандемії, спричиненої респіраторними патогенами.
Завдяки участі в таких міжнародних заходах українські фахівці мають можливість обмінюватися найкращим досвідом та вдосконалювати власну систему реагування. Це важливий крок до посилення національної безпеки у сфері охорони здоров’я та ефективнішої протидії респіраторним вірусам у майбутньому.